Ухвала суду № 1723872, 17.04.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2008 року                                                     м. Харків

Справа № 22-а-1406/08

Категорія: 40                                                         Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.

                                                                               Доповідач: Водолажська Н.С.

            Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя  Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Шевцова Н.В.

при секретарі  Житєньовій Н.М.

за участю представників:

представника позивача – Яцина О.М.

представників відповідача – Реута Н.М., Переяславець В.М., Лєднік О.В.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ Полтавської області на постанову Господарського суду Полтавської області від09.10.2007 року по справі№3/155

за позовомВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»

до                  Кременчуцької ОДПІ Полтавської області

за участю   Прокуратури Полтавської області

про                 визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області № 0000342301/0/116 від 16.07.07 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ на 934860,0 грн., в тому числі за вересень 2006 р. - 826667,0 грн. та за березень 2007 р. - 108193,0 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від09.10.07 р. адміністративний позов ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до Кременчуцької ОДПІ Полтавської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення був задоволений.

Відповідач не погодився з зазначеною постановою та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від09.10.07 р. по справі№3/155 та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Позивач надав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану постанову суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ВАТ ''Полтавський ГЗК" зареєстроване як платник ПДВ (свідоцтво № 23517488 від 28.06.97 р., індивідуальний податковий № 001912816023), здійснює щомісячне подання декларацій по ПДВ та здійснює щомісячну сплату податкових зобов'язань з цього податку.

Як свідчать залучені до матеріалів справи документи, підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 390/23-210/00191282 від 16.07.07 р. виїзної планової перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05 р. по 31.03.06 р., за результатами якої Кременчуцька ОДПІ Полтавської області констатувала порушення п. 1.8 ст. 1, п. 7.4.1, п. 7.7.2 та. п. 7.7.10 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», пов’язані з безпідставним включенням до суми бюджетного відшкодування суму ПДВ, сплачену в ціні екскаватора ЗКГ-8И, придбаного у ПП "Зовнішторг" за договором № 1794/4649 від 14.08.06 р., посилаючись на неможливість проведення зустрічних перевірок непрямих контрагентів позивача за другим "ланцюгом постачання".

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач та ПП "Зовнішторг", м. Кременчук уклали договір № 1794/4649 від 14.08.06 р., предметом якого є продаж останнім продукції загальною вартістю 4960000,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 826666,67 грн., що зазначається у специфікації до договору (екскаватор ЗКГ-8И 1985 року випуску, № 1738).

Даний договір є правомірним правочином в силу презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України та обов'язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України.

Продаж екскаватора ЗКГ-8И 1985 р. випуску, № 1738 контрагентом позивача - ПП "Зовнішторг", м. Кременчук та проведення розрахунків позивачем підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, в т.ч. платіжними дорученнями, рахунком, накладною та податковою накладною (арк. 66-69 акту перевірки). Операції з придбання цих ТМЦ відображено в книзі придбання товарів та бухгалтерському обліку відповідними проводками. Усі ці документи були надані підприємством-позивачем як для перевірки так і до суду і ці обставини не спростовуються відповідачем.

Але відповідач виключив зі складу податкового кредиту та, відповідно, зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування за вересень 2006 р. на суму ПДВ, сплаченого в ціні придбання даних ТМЦ, посилаючись на неможливість проведення зустрічних перевірок непрямих контрагентів позивача за другим "ланцюгом постачання".

Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає необхідним відмітити, що Законом України „Про ПДВ" передбачений лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ це пов’язано з відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації. Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено, а тому посилання відповідача на матеріали зустрічних перевірок та той факт, що їх результатами не підтверджено сплату податкового зобов'язання по ПДВ контрагентами позивача суд вважає безпідставними.   

В ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому не підтвердження сплати контрагентами постачальників позивача до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності підприємства-позивача і не може бути підставою до притягнення позивача до відповідальності у вигляді зменшення сум, включених до складу податкового кредиту та заявлених до відшкодування ПДВ.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про ПДВ», не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Відповідно до положень Закону сума ПДВ, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару - контрагент позивача, яким в даному випадку є ПП "Зовнішторг", має сплачувати цей податок до бюджету. Крім того, за результатами виїзної планової перевірки ПП "Зовнішторг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.05 р. по 31.12.06 р. порушень з боку останнього щодо формування податкових зобов'язань по ПДВ не встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ зафіксовано в акті перевірки № 395/23-210/31773265 від 06.07.07 р.

Враховуючи те, що факт проведення операції з придбання товару позивачем та його оплати підтверджується належним чином оформленої податкової накладної, первинними бухгалтерськими документами, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що у відповідача не було підстав для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення в цій частині.

При проведенні перевірки перевіряючими також були виявлені порушення позивачем вимог п. 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», пов’язані з включенням до складу податкового кредиту за лютий 2007 р. суму 67712,42 грн. по податковій накладній № 56 від 15.02.07 р., оскільки у вказаній податковій накладній по рядку «номенклатура товару (робіт, послуг)» не розкрито суті аудиторських послуг, що підтверджує їх фактичне надання. Крім того, за твердженням перевіряючих на підприємстві відсутні бухгалтерські документи, які підтверджують виконання послуг з проведення аудиту консолідованої фінансової звітності (аудиторський висновок з наданням рекомендацій та акт прийому-передачі виконаних робіт), розрахунки фактично витраченого часу не містять змісту, переліку та обсягів наданих аудиторських послуг та не доводять впливу на отримання фінансового результату діяльності підприємства, отримання доходу.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції стосовно того, що форма та зміст податкової накладної визначені Порядком заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р., в п. 12.4 якого визначено, що до розділу 1 податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (послуг), а саме, графа 5 - кількість (об'єм, обсяг) поставки товарів, послуг. У разі, якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 5 указується: "послуга/проценти тощо". Таким чином, в податковій накладній дані про кількість і обсяг послуг можуть не вказуватись, якщо відповідні послуги не мають таких показників виміру, а тому одиницею виміру в таких випадках є грошова одиниця.

В матеріалах справи міститься копія аудиторського звіту, що підтверджує фактичне виконання сторонами договірних зобов'язань, що відповідач не заперечував ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням вищевказаного слід зауважити, що у відповідача не було підстав на свій розсуд доповнювати положення наведеного Порядку і вимагати від платника податку вносити до податкової накладної дані, не передбачені цим документом. За таких обставин податкова накладна № 56 від 15.02.07 р., отримана позивачем від ТОВ „Ернст енд Янг", відповідає приписам зазначеного вище Порядку щодо її оформлення, а тому може бути розцінена як належний документ, що приймає участь в формуванні податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Також перевіряючими були виявлені порушення позивачем вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» у зв’язку з включенням до податкового кредиту за лютий 2007 р. суму 40480,59 грн. по податковій накладній № 53 від 13.02.07 р. по відшкодуванню прямих витрат, понесених ТОВ „Ернст енд Янг Аудиторські послуги" у процесі надання аудиторських послуг (витрати на відрядження: проїзд, харчування, послуги зв’язку та інші витрати за винятком надання безпосередньо замовником – позивачем по даній справі), оскільки ці витрати не пов’язані з господарською діяльністю підприємства.

Як свідчать залучені до матеріалів справи документи, позивачем (замовник) та ТОВ „Ернст енд Янг Аудиторські послуги" (виконавець) був укладений договір № 2400/4661 від 22.11.06 р., предметом якого було визначено проведення аудиту консолідованої фінансової звітності замовника, складеної у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Крім того, до даного договору сторони уклали додаткові угоди № 1 від 05.01.07 р. та № 2 від 30.03.07 р.

Контрагент позивача за зазначеною угодою є платником ПДВ, про що свідчить копія свідоцтва платника ПДВ, залучена до справи. Крім того цієї обставини відповідач не спростовує.

При виконанні умов договору та додаткових угод до нього виконавець надав позивачу рахунок-фактуру від 18.01.07 р. на суму 242883,57 грн., в т. ч. ПДВ – 40480,59 грн., який був оплачений платіжним дорученням № 2010 від 13.02.07 р., та податкову накладну № 53 від 13.02.07р. на суму 242883,57  грн., в т. ч. ПДВ -40480,59 грн.

Згідно п. 7.4.1 ст. 7 Закону України „Про ПДВ" до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у господарській діяльності.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи вищевказаного договору, в п. 6.1 та п. 6.1.2 сторони обумовили, що винагорода виконавцю включає суму вартості послуг і суму відшкодування витрат, в т.ч. витрат, понесених виконавцем у зв’язку з наданням послуг, які включають витрати на відрядження (вартість авіаквитків, проживання, харчування), добові, витрати на зв'язок, транспортні витрати і будь-які інші витрати, понесені у зв’язку з наданням послуг.

Оскільки отримані  за  вказаним  договором  послуги  використані позивачем в ході господарської діяльності при підготовці, організації і веденні виробництва та продажу товарів (послуг), що підтверджено аудиторським звітом, який безпосередньо стосується фінансово-господарської діяльності підприємства, то оплата за отримані послуги, яка включає в себе відповідну суму ПДВ, відноситься до валових витрат виробництва і збільшує суму податкового кредиту даного періоду, а тому висновки відповідача щодо безпідставності віднесення до податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній № 53 від 13.02.07р. є незаконними і колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.

Колегія суддів вважає доцільним також відмітити, що твердження відповідача стосовно того, що отримані послуги аудиторської фірми повинні підтверджуватися документами, які мають довести вплив на отримання фінансового результату діяльності підприємства та отримання доходу, оскільки чинне законодавство, зокрема Закон України «Про ПДВ», таких вимог для формування податкового кредиту не встановлює. Крім того, до повноважень органів ДПС не віднесено оцінювати як зміст аудиторського висновку, так і наслідки його складання для господарської діяльності платника податків.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Господарського суду Полтавської області від09.10.07 р. по справі№3/155 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено. 

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Полтавської області на постанову Господарського суду Полтавської області від09.10.07 р. по справі№3/155 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської області від09.10.2007 року по справі№3/155за позовом ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до Кременчуцької ОДПІ Полтавської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий                                                                                       Ю.М. Філатов

Судді                                                                                                        Н.С. Водолажська

Н.В. Шевцова

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22.04.2008 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                                    Н.С. Водолажська