Вирок № 17236879, 24.06.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2011 Справа №1-199/11 24 червня 2011 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючогосудді Базана Л.Т.

при секретаріСеник В.Г.

з участю прокурораЖижури Л.О.

потерпілогоОСОБА_1

захисникаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернополя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше несудимого,

- за ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У підсудного ОСОБА_3, який перебуваючи 29 червня 2010 року близько 01 год. по вул.Симоненка, 4 у м.Тернополі, виник злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, реалізовуючи який, він разом із невстановленою слідством особою, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя і здоровя, яке виразилось у нанесенні ударів руками і ногами в різні частини тіла ОСОБА_1, чим спричинили йому садна, крововилив, синець і підвивих зуба, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, з корисливих мотивів відкрито викрали у останнього мобільний телефон торгової марки «Nokia 2700»вартістю 693, 9 грн., у якому знаходилась картка стільникового оператора звязку «Київстар»вартістю 25 грн., на рахунку якої було 42 грн. та картка памяті на 2 Gb вартістю 70 грн., золотий ланцюжок 585 проби вагою 6 г вартістю 1200 грн., гаманець вартістю 40 грн., в якому були гроші в сумі 270 грн., посвідчення водія, талон попереджень на імя ОСОБА_1, свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Мерседес 308», д.н.з. НОМЕР_1, які для потерпілого цінності в грошовому виразі не становлять, 5 талонів по 20 л на дизельне паливо АЗС «Автотехсервіс»вартістю 690 грн.

З викраденим майном ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа з місця вчинення злочину втекли, чим заподіяли ОСОБА_1 шкоду на загальну суму 3030, 9 грн.

Допитаний як підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.2 ст.186 КК України не визнав та показав, що він 28 червня 2010 року близько 23 год. перебував поблизу будинку №4, що по вул.Симоненка у м.Тернополі разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з яким розпивав пиво. Пізніше до них підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_1, з яким вони теж випили. В подальшому до них приєднався невідомий, який розмовляв з ОСОБА_5 Далі до них повернулися ОСОБА_6 та ОСОБА_1, у яких із іншими присутніми почалась суперечка, через що він пішов додому, щоб не брати участі в конфлікті. Крім цього, повідомив, що свідка ОСОБА_7 не знає та не бачив, з невідомою особою знайомим не був, з ОСОБА_5 під час продажу телефону не був присутнім, вказує, що наведені свідки оговорюють його.

Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини у скоєнні злочину, його вина повністю доводиться зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні показав та згідно заяви підтримав показання дані ним під час досудового слідства, з яких слідує, що він 28 червня 2010 року після 22 год. 30 хв. разом з ОСОБА_6 направлялися з бару «Меркурій»до потерпілого додому, де йдучи по вул.Симоненка, 4, що у м.Тернополі, зайшли в магазин «Дора»і купили спиртні напої, після чого розпивали їх на лавочках неподалік вказаного магазину з раніше незнайомими їм ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які перебували там. Через деякий час, вони, а саме він та ОСОБА_6 пішли звідти. Йдучи по дорозі ОСОБА_6 помітив, що він загубив тапок, через що вони близько 00 год. 30 хв. 29 червня 2010 року повернулись до хлопців, з якими розпивали спиртні напої та ОСОБА_6 почав вимагати, щоб останні віддали їм тапок, внаслідок чого в них розпочався словесний конфлікт. В цей час до даної компанії підійшов ще один хлопець середнього зросту спортивної тілобудови в темному одязі, який без попередження наніс йому удар кулаком руки в губу, на що потерпілий намагався владнати ситуацію, але невідомий наніс йому ще один удар кулаком руки в обличчя, через що ОСОБА_1 почав втікати та відчув удар ногою в область своїх ніг, від якого впав на землю лицем вниз. В цей час він закрив голову руками і нікого не бачив, але відчував як йому наносили удари ногами в область грудної клітки збоку з обох сторін. Через деякий час удари припинилися і він відчув, що його почали обшукувати і забрали з правої внутрішньої кишені телефон «Nokia 2700», у якому знаходилась картка стільникового оператора звязку «Київстар», на рахунку якої було 42 грн. та картка памяті на 2 Gb та з-за пояса портмоне, в якому знаходився гаманець, в якому були гроші в сумі 270 грн., посвідчення водія, талон попереджень на імя ОСОБА_1, свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Мерседес 308, які для нього цінності в грошовому виразі не становлять, 5 талонів по 20 л на дизельне пальне АЗС «Автотехсервіс»та з шиї зірвали золотий ланцюжок. В подальшому, коли він почув, що ті, хто йому нанесли удари пішли від нього, відкрив обличчя та підвівся, то нікого вже не було та викликав працівників міліції, яким повідомив про дану подію. Також вказав, що бачив ОСОБА_3 неподалік незадовго до того як йому по лиці почав наносити удари невідомий.

Крім цього, саме на ОСОБА_3 як на особу, яка разом з іншою невідомою особою нанесли удари та пограбували потерпілого ОСОБА_1, вказав допитаний свідок ОСОБА_5, який підтримав раніше дані ним показання, згідно яких, він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходились неподалік магазину «Дора», де зустріли раніше незнайомих їм ОСОБА_6 та ОСОБА_1, з якими випивали спиртні напої. 29 червня 2010 року близько 01 год. до них підійшов невідомий хлопець середнього зросту спортивної тілобудови, який був знайомий з ОСОБА_3 Через деякий час ОСОБА_6 та ОСОБА_1 пішли звідти, а повернувшись почали розпитувати відносно тапка ОСОБА_6, через що розпочався конфлікт, в ході якого ОСОБА_6 з ОСОБА_4 побігли в сторону магазину «Дора», а невідомий знайомий ОСОБА_3 наніс удар рукою в область голови ОСОБА_1 Коли потерпілий почав втікати, то за ним побігли невідомий та ОСОБА_3, які нанесли потерпілому удари, від яких він впав на землю. Перебуваючи на землі, невідомий та ОСОБА_3 присіли біля нього та почали обшукувати і щось взяли в нього. В подальшому він, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невідомий направилися в напрямку СЗОШ №26, де пробувши близько 5 хв. ОСОБА_4 пішов додому, а він, ОСОБА_3 та невідомий розійшлись приблизно через 15 хв. В подальшому через 1-2 дні до нього подзвонив ОСОБА_3, який йому повідомив, що в нього є мобільний телефон, якого він має намір продати і запитав, чи не допоможе він йому у цьому, на що останній погодився і подзвонив до свого знайомого ОСОБА_7 та домовився про зустріч, де при цій зустрічі був також і ОСОБА_3, який передав йому телефон, але ОСОБА_7 даний телефон не сподобався. Через декілька днів він разом з ОСОБА_3 поїхали в район «Дружби», де ОСОБА_3 через ОСОБА_5 передав ОСОБА_7 телефон та назвав ціну 300 грн., за яку в подальшому останній продав даний мобільний телефон ОСОБА_8 В подальшому ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5, що даний телефон було викрадено у ОСОБА_1

Вказані показання суд приймає до уваги, вважає їх правдивими та послідовними, оскільки вони підтверджуються показаннями, які ОСОБА_5 дав під час очної ставки з ОСОБА_3, які повністю відповідають раніше даним ним показанням, на яких він настояв під час судового слідства.(т.1, а.с. 139-142)

Свої показання свідок ОСОБА_5 підтвердив і під час відтворення обстановки і обставин події, де він на вул.Симоненка у м.Тернополі детально розказав і показав яким чином, де саме і хто наносив удари потерпілому ОСОБА_1, а саме ОСОБА_3 та невідома особа.

(т.2, а.с. 84-88)

Крім цього, дані показання підтверджуються показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, з яких слідує, що приблизно на початку липня 2010 року до нього подзвонив його знайомий ОСОБА_5 та запитав, чи не цікавить його купівля мобільного телефону, на що вони зустрілись з ОСОБА_5, з яким був ОСОБА_3, який і витягнув телефон «Nokia 2700»та передав його, на що він відмовився його купувати, проте в подальшому звернувся до ОСОБА_8, який погодився його купити. Через декілька днів вони, тобто він, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 знову зустрілись на масиві «Дружба», де ОСОБА_3 через ОСОБА_5 знову передав телефон, а він взявши його продав в подальшому ОСОБА_8, а гроші в сумі 300 грн. віддав ОСОБА_3 Пізніше ОСОБА_5 повідомив його, що даний телефон крадений.

Показання свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні підтверджуються його показаннями, які він давав під час очної ставки з ОСОБА_3, протокол якої було оголошено, під час якої він настояв на тому, що саме ОСОБА_3 був присутній разом з ОСОБА_5 при передачі телефону і що ОСОБА_3 передавав телефон через ОСОБА_5 йому для подальшого продажу, а він потім передав гроші останньому.

(т.1, а.с. 146-148)

Показання свідка ОСОБА_7 повністю підтверджуються показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який підтвердив те, що на початку липня 2010 року до нього звернувся ОСОБА_7 і запропонував йому придбати мобільний телефон «Nokia 2700»чорного кольору за 300 грн., на що він погодився і придбав його у нього за обумовлену ціну для власного використання.

Участь ОСОБА_3 у вчиненні злочину підтверджується також показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який підтвердив раніше дані ним показання та показав, що він дійсно наприкінці червня 2010 року близько опівночі з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 знаходились неподалік магазину «Дора», де зустріли раніше незнайомих їм ОСОБА_6 та ОСОБА_1, з якими випивали спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_6 та ОСОБА_1 пішли звідти, а повернувшись почали розпитувати відносно тапка ОСОБА_6, тоді до них підійшов невідомий. Через тапок розпочався конфлікт, в ході якого ОСОБА_6 вдарив його по обличчю і вони з ним побігли в сторону магазину «Дора». В подальшому, коли він повернувся, то нікого на місці конфлікту вже не було і він пішов додому.

Що ж стосується його показань, які він давав на досудовому слідстві в якості свідка та під час очної ставки з ОСОБА_3 відносно того, що він після конфлікту повернувшись на місце і побачивши, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 та невідомий направляються в сторону СЗОШ №26, наздогнав їх і ОСОБА_3 при цьому ніс пакет в руках, і він вже після цього пішов додому, то він ці показання не підтримав в судовому засіданні в цій частині, не вказавши причини відмови.

Суд вважає, вказану відмову ОСОБА_4 від раніше даних показань в частині того, що після конфлікту він, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та невідомий направлялися в бік СЗОШ №26 і ОСОБА_3 при цьому ніс пакет в руках надуманою, необґрунтованою та спрямованою на уникнення ОСОБА_3 кримінальної відповідальності за скоєний злочин і критично оцінює таку його позицію свідка, а бере до уваги показання, які ОСОБА_4 давав в якості свідка під час досудового слідства (т.1, а.с. 97-99) та під час очної ставки з ОСОБА_3 (т.1, а.с. 149-152), якими доводиться те, що ОСОБА_3 до розвязки конфлікту додому не йшов.

Обставину перебування ОСОБА_3 після конфлікту біля СЗОШ №26 підтвердив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_5, який стверджував про це і під час досудового слідства (т.1, а.с.89-96, 139-142) і при проведенні відтворення обстановки і обставин події (т.2, а.с. 84-88) і при його очній ставці з ОСОБА_4 (т.1, а.с.124-126).

Також вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину обєктивно стверджується і іншими доказами у справі:

- показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав практично аналогічне, що і свідок ОСОБА_4, ствердивши, що самого побиття ОСОБА_1 та осіб, які йому наносили удари не бачив, оскільки в той час побіг із ОСОБА_4 до магазину «Дора»;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, під час якої свідок ОСОБА_6 відтворив та показав на місці, а саме на вул.Симоненка у м.Тернополі, де виник конфлікт і куди вони з ОСОБА_4 побігли звідти;

(т.2, а.с. 97-99)

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, під час якої свідок ОСОБА_4 відтворив та показав на місці, а саме на вул.Симоненка у м.Тернополі, де виник конфлікт і куди вони з ОСОБА_6 побігли звідти;

(т.2, а.с. 89-91)

- протоколом добровільної видачі від 20 липня 2010 року, згідно якого ОСОБА_8 в присутності понятих добровільно видав мобільний телефон марки Nokia 2700, чорного кольору, який він придбав в ОСОБА_7;

(т.1, а.с. 43)

- протоколом огляду, яким зафіксовано ознаки телефону Nokia 2700 та визнано його речовим доказом;

(т.1, а.с. 209)

- висновком судово-товарознавчої експертизи №6-536/10 від 21 серпня 2010 року, згідно якої вартість мобільного телефону «Nokia 2700»станом на 29 червня 2010 року становить 693, 9 грн.;

(т.1, а.с. 202-205)

- висновком експерта №1643 від 06 вересня 2010 року, згідно якого садна, крововилив, синець і підвивих зуба, як в сукупності так і кожне зокрема, належать до легких тілесних ушкоджень;

(т.1, а.с. 260-263)

- довідкою про те, що вартість сім-картки оператора мобільного звязку «Київстар»станом на 29 червня 2010 року становить 25 грн.;

(т.1, а.с. 212)

- довідкою АЗС «Автотехсервіс», згідно якої вартість 1 л дизельного пального станом на 29 червня 2010 року становить 6 грн. 90 коп.;

(т.1, а.с. 214)

- довідкою управління НБУ в Тернопільській області, згідно якої вартість 1 г лому золота станом на 29 червня 2010 року становить 149 грн. 12 коп.;

(т.1, а.с. 218)

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, під час якої потерпілий ОСОБА_1 відтворив та показав на місці, а саме на вул.Симоненка у м.Тернополі, яким чином і де йому наносили удари саме двоє чоловіків.

(т.2, а.с. 92-96)

Показання потерпілого ОСОБА_1 щодо того, що ОСОБА_3 непричетний до вчинення злочину відносно нього та що він його не бачив біля себе в момент побиття та те, що оскільки ОСОБА_3 був одягнутий у світлий одяг, то він мав би його побачити, якщо б він наносив йому удари та те, що ті, хто його били були одягнуті в темний одяг, суд оцінює критично та не приймає до уваги, оскільки як слідує з показань потерпілого, йому спочатку наносив удари невідомий, а він побігши від нього, отримав удар ззаду та впав лицем до землі і закрив його руками, а тому не бачив та не міг бачити осіб, оскільки він упродовж досудового слідства та в судовому стверджував, що удари наносились з обох сторін двома особами в той час, коли він лежав на землі, після чого було викрадено його майно. Це ж саме він повідомляв під час відтворення обстановки та обставин події (т.2, а.с. 92-96).

Таким чином, суд показання підсудного ОСОБА_3, які він давав під час досудового слідства та судового розгляду та ті, які він давав при відтворенні обстановки та обставин події, щодо його неучасті у скоєнні злочину оцінює критично, вважає їх неправдивими та такими, що повністю спростовуються зібраними доказами у справі, які є послідовними та взаємодоповнюючими, а показання ОСОБА_3 такими, що спрямовані на уникнення ним кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.186 КК України, тобто, відкрите викрадення чужого майна - грабіж, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, фактичні обставини справи, особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, його молодий вік, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також думку потерпілого, який жодних претензій до підсудного не має та просив його не карати та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а тому вважає, що підсудному ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк.

Разом з тим, суд враховуючи наведені обставини, приходить до переконання, що є всі підстави для звільнення підсудного на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, оскільки ОСОБА_3 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Водночас, з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 у період дії іспитового строку на нього слід покласти передбачені ст.76 КК України обовязки.

Суд вважає, що заявлений потерпілим ОСОБА_1 під час досудового слідства цивільний позов на суму 3530 грн. слід залишити без розгляду, оскільки в судовому засіданні останній просив залишити його без розгляду, про що подав відповідну заяву.

По справі проведена судово-товарознавча експертиза №6-536/10 від 21 серпня 2010 року, вартість якої в сумі 60 грн. 48 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463 - призначення платежу: “За проведення товарознавчої експертизи №6-536/10 від 21 серпня 2010 року”.

Речовий доказ по справі мобільний телефон марки Nokia 2700, який повернуто потерпілому ОСОБА_1 слід залишити у розпорядженні останнього.

Крім цього, суд вважає, що накладений арешт на забезпечення цивільного позову у кримінальній справі на мобільний телефон марки «Nokia 1203-2», який належить ОСОБА_3, слід скасувати після набрання вироком законної сили.

При цьому, раніше обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

Згідно п.п. 2-4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого наступні обовязки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 на суму 3530 грн. - залишити без розгляду в звязку з поданням потерпілим заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у справі за проведену товарознавчу експертизу №6-536/10 від 21 серпня 2010 року в сумі 60 грн. 48 коп. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463 - призначення платежу: “За проведення товарознавчої експертизи №6-536/10 від 21 серпня 2010 року”.

Речовий доказ по справі мобільний телефон марки Nokia 2700, який повернуто потерпілому ОСОБА_1 залишити у розпорядженні останнього.

Арешт, що був накладений на забезпечення цивільного позову у кримінальній справі на мобільний телефон марки «Nokia 1203-2», який належить ОСОБА_3 - скасувати після набрання вироком законної сили.

Раніше обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан