Постанова № 17225090, 20.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

20.07.11 Справа № 5015/1142/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянув матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Надра”в особі Львівського регіонального управління Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Надра”від 20.05.11 № 10/2-3305

на рішення Господарського суду Львівської області від 04.05.11

у справі № 5015/1142/11, суддя Кітаєва С.Б.,

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Надра”в особі Львівського регіонального управління Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Надра”, м. Львів

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Комунпостач”, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегаком”, м. Львів

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників

від позивача: Паралюх Р.В. - представник;

від відповідача:Огородник І.І.- представник.

третя особа: не зявились.

Розпорядженням голови суду від 06.07.2011р. в склад судової колегії було внесено зміни, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Давид Л.Л.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.05.2011 року у справі № 5015/1142/11 у задоволенні позовних вимог ПАТ “Надра” в особі Львівського регіонального управління до ВАТ “Комунпостач” про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, зокрема, що відповідно до ч.1 ст.17 Закону України “Про іпотеку” іпотека припиняється у разі припинення основного зобовязання або закінчення строку дії іпотечного договору. Оскільки основне зобовязання припинилось у звязку з ліквідацією позичальника, то правові підстави для задоволення позову відсутні.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, ПАТ “Надра” в особі Львівського регіонального управління звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 04.05.2011 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа надає позичальнику кредитні кошти в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 30.01.2008р. між ВАТ “Комерційний банк “Надра” (перейменоване у ПАТ “Комерційний банк “Надра”) та ТОВ “Мегаком” (Позичальник) було укладено Кредитний договір про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №14/2008, відповідно до умов якого Банк зобовязався надати Позичальнику кредит в сумі, яка не може перевищувати 500000,00 доларів США та 460000,00 євро, що в гривневому еквіваленті не може перевищувати 6000000,00 грн. із кінцевим терміном повернення кредитних коштів не пізніше 29.01.2010 року.

Пунктом .1.1.3 Договору сторони погодили, що за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13,4% річних.

Згідно з п.1.2 Договору видача коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими траншами в валюті ліміту після подачі Позичальником письмових заявок на видачу траншу.

Пунктом 2.2. Кредитного договору встановлено, що при непогашенні заборгованості Позичальником перед Банком у повному обсязі останній має право звернути стягнення на грошові кошти та інше майно Позичальника, на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

До зазначеного Кредитного договору сторонами було підписано ряд додаткових угод, а саме : Додаткову угоду №1 від 15.07.2008 р до Кредитного договору №14/2008 від 30.01.2008р (збільшення відсоткової ставки за користування Кредитною лінією до 16% річних у доларах США і 16% річних у євро); Додаткову угоду №2 від 12.12.2008р до Кредитного договору №14/2008 від 30.01.2008р, згідно з якою встановлено ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі 481170,46 доларів США та 419934,77 євро, що в гривневому еквіваленті не може перевищувати 6000000,00 грн; Додаткову угоду №3 від 20.02.2009р. до Кредитного договору №14/2008 від 30.01.2008р, згідно з якою встановлено ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі 481170,46 доларів США та 399934,77 євро, що в гривневому еквіваленті не може перевищувати 6000000,00 грн та Додаткову угоду №4 від 23.04.2009р. до Кредитного договору №14/2008 від 30.01.2008р, згідно з якою встановлено ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі 474170,46 доларів США та 389934,77 євро, що в гривневому еквіваленті не може перевищувати 6000000,00 грн.

На виконання договірних зобовязань Банком було видано ТОВ “Мегаком” 15 траншів на загальну суму 444172,67 доларів США та 459934,77 євро. Видача траншів підтверджується наявними в матеріалах справи валютними меморіальними ордерами.

В забезпечення повернення кредитних коштів та належного виконання інших зобовязань за Кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №14/2008 від 30.01.2008р, між Банком та ВАТ “Комунпостач” було укладено Договір іпотеки за реєстр.№244, що посвідчений 30.01.2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1

Відповідно до п.1.1 Договору іпотеки іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобовязання позичальника, що витікає із Кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає у іпотеку предмет іпотеки.

В іпотеку Банку передано нерухоме майно: будівлю столярного цеху, позначену на плані літерою “Л-2”, заг.пл.961,7 кв.м., за адресою : м.Львів, вул..Промислова,60 ; номер за РВПН 655713; будівлю прохідної, позначену на плані літерою “А-2”, заг.пл.586,7 кв.м., за адресою: м.Львів, вул..Промислова,60; номер за РВПН 11907511; будівлю цеху цинкових білил, позначену на плані літерою “М-2”, заг.пл.586,7 кв.м., за адресою : м.Львів, вул..Промислова,60; номер за РВПН 20741516.

Невиконання позичальником взятих на себе зобовязань щодо повернення Банку отриманих коштів слугувало підставою для звернення з позовом у даній справі.

Згідно положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зокрема, згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Для належного виконання зобов'язань статтею 546 ЦК України передбачені такі види забезпечення виконання зобов'язання, як неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізація предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

При цьому статтею 575 ЦК України передбачені окремі види застав: іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава нерухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Водночас, за змістом частини 1 ст. 583 ЦК України та частини 2 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). При цьому застава (іпотека) завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем (іпотекодавцем) зобов'язання. Законодавством розрізняється застава (іпотека), надана боржником та застава (іпотека), надана третьою особою (майновим поручителем).

У зв'язку з цим, в статті 1 Закону України "Про іпотеку" також визначено, що майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки).

В силу ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як свідчать матеріали справи, вимога Банку від 22.11.2010р. щодо погашення заборгованості не була виконана позичальником, про що Банк повідомив іпотекодавця (а.с.41).

В той час матеріали справи свідчать про те, ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.11.2010 року було порушено провадження у справі №31/202-2010 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегаком”, м. Львів, код ЄДРПОУ 190176701, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Львівської області від 20.12.2010 р. у справі № 31/202-2010 Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегаком” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Худоногову Л.Ю.

Оголошення про визнання боржника банкрутом було опубліковане в газеті “Урядовий кур,єр” №247 від 31.12.2010 р.

Відповідно до частини 4 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

За приписами частини 1 статті 4 Закону до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном, мирова угода, санація (відновлення платоспроможності боржника), ліквідація банкрута.

У ліквідаційній процедурі договори припиняються безпосереднього внаслідок введення самої процедури ліквідації боржника.

Так, ч. 4 ст. 205 ГК України передбачає, що ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

Відповідне положення містить ст. 609 ЦК України, яка встановлює загальне правило припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Враховуючи те, що ліквідація передбачає комплекс заходів з припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, зобов'язання припиняються з моменту винесення судом рішення (у формі постанови) про відкриття процедури ліквідації юридичної особи - банкрута. Це безпосередньо пов'язано з необхідністю надати можливість учасникам таких зобов'язань заявити свої грошові вимоги до боржника та отримати їх задоволення у процедурі банкрутства.

Отже, з моменту введення ліквідаційної процедури настає один з найістотніших правових наслідків визнання боржника банкрутом - припинення всіх зобов'язань за участю боржника. Зокрема, припиняються і договори.

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом, усі зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегаком”, в тому числі зобовязання, яке виникло згідно з Кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №14/2008 від 30.01.2008 р, є припиненими.

В той час, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України “Про іпотеку” іпотека припиняється у разі припинення основного зобовязання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відтак, з врахування викладеного,судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Керуючись ст. ст.33,43, 99, 101, 103, 105 ГПК України,- Львівський апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В : 1.Рішення Господарського суду Львівської області від 04.05.2011 року у справі № 5015/1142/11 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2.Витрати за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддяМурська Х.В.

СуддяДавид Л.Л.

СуддяКордюк Г.Т.