Постанова № 17225088, 20.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

20.07.11 Справа № 5015/2332/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

При секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянув матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "ТрастТер", м. Львів, вих. № ю-675 від 20.06.2011р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2011р.(повний текст складено 14.06.2011р.)

у справі № 5015/2332/11, суддя Іванчук С.В.

за позовом Приватного підприємства "ТрастТер", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лізинговий дім", м. Львів

про відновлення становища трьох залізничних напіввагонів № 56263122, № 56263130, № 56263148 станом на 04.05.08р.

за участю представників

від позивача – не з’явились;

від відповідача – не з’явились.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2011р.у справі № 5015/2332/11 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "ТрастТер" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, зокрема, що для того, щоб звернутися з позовом про відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення необхідно, щоб суб'єктивне право не було припинене і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. У даному випадку, позивачем залишені без обґрунтування та не підтверджені належними доказами ті обставини, що суб'єктивне право позивача щодо майна не було припинене, не зазначено та не доведено, яке саме право позивача порушене відповідачем і в який спосіб та яким чином належить відновленню становище трьох залізничних напіввагонів №56263122, №56263130, №56263148 станом на 04.05.08р.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, ПП "ТрастТер" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, позов задоволити, мотивуючи свої доводи тим, зокрема, що в період з 11 березня 2008р. по 27 квітня 2011р. вимоги про сплату коштів за договором поставки ПП “ТрастТер” відповідачу не надсилалися, тому не має строку сплати платежів згідно графіку. Відтак, оскільки обов’язок відповідача щодо оплати за товар не настав, то зазначене майно слід повернути позивачу, оскільки договір є недійсним, бо не вступив в силу. Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є відновлення становища, яке існувало до порушення. Таким чином на переконання скаржника, висновки місцевого господарського суду про те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, є безпідставними.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Сторони в судове засідання не з’явились, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

11 березня 2008р. між Приватним підприємством “ТрастТер” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім” (покупець) було укладено договір поставки №011/0308-КП, відповідно до п.1.1 якого предметом даного договору є комплект обладнання (товар) згідно специфікації №1 до даного договору, яка з моменту підписання є його невід’ємною частиною.

Згідно з п. 1.2 договору поставки постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити вартість вищевказаного товару.

За умовами п. п. 2.1 3.1 договору загальна ціна товару на момент підписання Договору складає 945 000 грн. 00 коп. з ПДВ. Покупець зобов'язується проводити оплату згідно нижче наведеного графіку: 20% авансовий платіж після чого договір вступає в силу; 50 % Покупець перераховує на рахунок Постачальника протягом 15-ти банківських днів після сплати авансового платежу; 30% Покупець перераховує на рахунок Постачальника після отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження. За умовами п.9.1 договір договору поставки №011/0308-КП від 11 березня 2008р набуває чинності з моменту отримання постачальником авансового платежу від покупця.

На підставі Акта прийому-передачі від 05 травня 2008р., ПП ТрастТер” передало ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” напіввагони в кількості трьох штук, а саме: №56263122, №56263130 та №56263148. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

За отриманий від позивача товар ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” провело оплату в розмірі 945 000грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

В матеріалах справи відсутні докази відмови позивача від договору чи повернення відповідачу сплачених ним коштів.

Відтак, як правомірно встановлено місцевим господарським судом, сторонами виконано умови договору поставки №011/0308-КП від 11 березня 2008р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17 грудня 2009 року у справі № 22/241, яке набрало законної сили, встановлено, що 11 березня 2008 року між ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” (Лізингодавець) та ПП “ТрастТер” (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу (оренди) № 396/0308, за умовами якого відповідач передає позивачу в платне користування на умовах фінансового лізингу напіввагони чотирьохвісні в кількості 3 шт. згідно Додатку № 1, а саме: № 56263122, № 56263130, № 56263148, по ціні за одиницю без ПДВ –262500,00 грн., вартістю за три напіввагони з врахуванням ПДВ - 945 000,00 грн.

Вказаним рішенням встановлено, що на виконання умов зазначеного договору позивачу було передано за Актом прийому –передачі майна від 01.07.2009р. напіввагони чотирьохвісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 8 шт., в тому числі 3 (три) напіввагони № 56263122, № 56263130, № 56263148 за договором фінансового лізингу № 396/0308.

Відповідно до п. 4.1. Договору фінансового лізингу позивач (лізингоодержувач) зобов’язувався за користування майном вносити періодичні лізингові платежі згідно з графіком платежів, погодженого сторонами (Додаток № 3 до Договору).

Окрім того, вказаним судовим актом встановлено, що передача напіввагонів відповідачу відбулася на підставі п.10.1 договору та внаслідок порушення позивачем п.4.1. договору, в якому передбачено періодичне та своєчасне внесення лізингових платежів. Також, із згаданого рішення вбачається, що позивач добровільно здійснив повернення майна відповідачу, про що, сторони підписали акт прийому-передачі від 01.07.2009р.

Рішення Господарського суду Львівської області від 17 грудня 2009 року у справі № 22/241 залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2010р.

Згідно ст.35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що на момент звернення до суду з позовом у даній справі ПП ТрастТер” не є ні власником, ні користувачем трьох спірних залізничних напіввагонів №56263122, №56263130 та №56263148.

Згідно ст.8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.

У відповідності до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

За умовами п.4 ч.2 ст.16 ЦК України такий спосіб захисту порушеного права, як відновлення становища, яке існувало до порушення права пов'язаний із застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення.

Звертаючись до суду позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову. Предмет позову це конкретна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Після з’ясування фактичних обставин справи, суд може зробити висновок щодо відповідності заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. Якщо буде встановлено, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові.

Тобто, для того, щоб звернутися із даним позовом необхідно, щоб суб'єктивне право не було припинене і його можна було б відновити шляхом усунення наслідків правопорушення.

В даному випадку, як правомірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування доводів про те, що його суб'єктивне право щодо спірного майна не було припинене та не доведено, яке саме право порушене відповідачем і в який спосіб, та яким чином належить відновленню становище трьох залізничних напіввагонів №56263122, №56263130 та №56263148 станом на 04.05.2008р.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність предмету позову встановленим законом способам захисту права.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 107 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2011р.у справі № 5015/2332/11 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий-суддя Мурська Х.В.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.