Рішення № 17224383, 18.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2011 р. Справа № 5023/4280/11

вх. № 4280/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Карманов В.Є.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Ирбис-Авто", м. Харків

до ПП "Троник", с.Подвірки

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 6650,00 грн. боргу за договором №187 від 25.12.07, 304,99 грн. пені, 393,53 грн. річних, 239,40 грн. інфляційних та судові витрати.

Ухвалою суду від 02.06.11 було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 04.07.11.

Позивач надав суду пояснення по справі.

Через канцелярію суду 01.07.11 відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи було відкладено на 18.07.11.

18.07.11 позивач надав до канцелярії суду заяву (вх.№17599) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав. Представник відповідача в судове засідання не з"явився.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На виконання умов договору №187 від 25.12.07, підписаного між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11382,33грн.

Факт поставки товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними.

Відповідно до п.3.1. договору, оплату товару покупець зобов"язався здійснити протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

В порушення умов договору, відповідач вартість отриманого товару оплатив частково, а саме в сумі 4733,33грн., внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 6650,00грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 6650,00грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 239,40 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 393,53 грн. 20% річних (п.8.3. договору), обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.1. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 304,99грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Троник" (код ЄДРПОУ 32548833, 62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подворки, вул. Набережна, 6-А, р/р №260043002764 в ВАТ "ВаБанк", МФО 350620, р/р №26007015681980 в ФБ "Фінанси і Кредит", МФО 350697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто" (код ЄДРПОУ 35352325, юр. адреса: 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 35-А, пошт. адреса: 61001, м. Харків, пров. Микитинський, 24, р/р №26000301051705 у відділенні №3700, Харківської дирекції ПАТ "Банк Форум", код банку 322948) 6650,00 грн. основного боргу, 304,99 грн. пені, 393,53 грн. річних, 239,40 грн. інфляційних, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.