Рішення № 17223728, 11.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2011 р. Справа № 27/17-824-2011 Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Невінгловська Ю.М.

судді: Щавинська Ю.М., Гут С.Ф.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник діючий за довіреністю);

від третьої особи: не зявились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-Інвест"

про звернення стягнення на предмет застави 45735014,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат", в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №146624/2011 від 11.05.2011р.) просить суд звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 13/07-1 від 15.05.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат", а саме на обладнання, визначене у додатку № 1 до позову, оціночною вартістю 3 464 755,00 грн., яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат", шляхом продажу на публічних торгах з метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Одеська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" за кредитним договором № 13/07 від 10.08.2008 року, в сумі 45 735 014,97 грн., що еквівалентно 5 739 980, 29 дол. США, відповідно до курсу НБУ станом на 05.05.2011р., з яких: 25 496 960,00 грн., що еквівалентно 3200000,00 дол. США - сума заборгованості зі сплати кредиту, 11 411 731,12 грн., що еквівалентно 1 432 231,12 дол. США - сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 5 658 229,50 грн., що еквівалентно 710 136,99 дол. США - сума річних, нарахованих відповідно до п. 9.1 кредитного договору, 819 970,83 грн., що еквівалентно 102 910,57 дол. США - сума пені, нарахованої відповідно до п. 9.2 кредитного договору, 2 348 123,52 грн., що еквівалентно 294 701,61 дол. США - сума інфляції, нарахованої відповідно до п. 9.1 кредитного договору та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 10.08.2007 року між ВАТ "ВТБ Банк" з однієї сторони, що змінив назву відповідно до вимог чинного законодавства, на Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-Інвест" укладено кредитний договір №13/07, за яким останньому було надано кредит у вигляді відзивної відновлюваної кредитної лінії в сумі 3200000 дол. США строком до 06.08.2010р., з відсотковою ставкою 11,8 % річних. Станом на 05.05.2011 року заборгованість позичальника за вказаним кредитним договором складає 5 739 980, 29 дол. США, що в гривневому еквіваленті, відповідно до курсу НБУ на 05.05.2011р., становить 45 735 014,97 грн., та складається з: 3200000,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 25 496 960,00 грн.- сума заборгованості зі сплати кредиту, 1 432 231,12 дол. США, що еквівалентно 11 411 731,12 грн. - сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 710 136,99 дол. США, що еквівалентно 5 658 229,50 грн. - сума річних, 102 910,57 дол. США, що еквівалентно 819 970,83 грн. - сума пені, 294 701,61 дол. США, що еквівалентно 2 348 123,52 грн. сума інфляційних. Разом з тим, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №13/07 від 10.08.2007р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат" укладено договір застави №13/07-1 від 15.05.2008 року, згідно якого ПАТ "ВТБ Банк" було передано в заставу рухоме майно, визначене у додатку №1 до даного договору, заставною вартістю 3464755,00 гривень, що за курсом НБУ на день підписання цього договору становило 686090,10 дол. США. Отже, ПАТ "ВТБ Банк" на підставі ст.ст. 19, 20 Закону України „Про заставу”, звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 13/07 від 10.08.2007р.

Разом з позовною заявою позивач звернувся до суду з клопотанням про застосування судом заходів забезпечення позову, в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, та з урахуванням уточнень до даного клопотання (вх. ГСОО №8689/2011 від 23.03.2011р.) просив суд в межах заявленої суми позовних вимог 3 464 755,00 грн., що еквівалентно 436 488, 1 дол. США, вжити наступні заходи до забезпечення позову: накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "Одеський будівельний комбінат" та знаходяться на всіх рахунках в ПАТ "Комерційний банк "Соцкомбанк" та накласти арешт на обладнання, яке виступає предметом застави за договором застави №13/07-1 від 15.05.2008р., укладеним між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Одеський будівельний комбінат", згідно додатку № 1 позову, яке належить на праві власності ТОВ "Одеський будівельний комбінат".

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суд відмовив у його задоволенні, виходячи з того, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування поданого клопотання та жодним чином не доведено підстав не можливості виконання чи утруднення виконання рішення суду у разі невжиття зазначених заходів.

Відмовляючи у задоволенні клопотання суд керувався тим, що у відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 30.12.2008 року за № 5-05/759, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом спору, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Ухвалою господарського суду від 29.04.2011р., в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, особливість предмету позовних вимог, для встановлення повної та об'єктивної істини по справі, за клопотанням ТОВ "Одеський будівельний комбінат" (вих. №18 від 29.04.2011р.), було залучено до участі у справі ТОВ "Прогресбуд-Інвест" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду від 29.04.2011 року строк розгляду справи № 27/17-824-2011 було продовжено на пятнадцять днів до 16.05.2011 року відповідно до ст. 69 ГПК України за клопотанням представника відповідача.

У судовому засіданні 29.04.2011 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням (вх. ГСОО 13852/2011 від 29.04.2011р.), згідно якого просив суд, в порядку ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинити провадження у даній справі до вирішення повязаної з нею справи №25/17-1006-2011.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилався на те, що він позбавлений можливості підтвердити або заперечити фактичний розмір заборгованості за кредитним договором так, як не є стороною даного договору, не має у наявності доказів правильності нарахування суми заборгованості зазначеної у позові. Між тим, відповідач зазначає, що в провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №25/17-1006-2011 за позовом ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до відповідачів ТОВ "Прогресбуд-Інвест", ТОВ "Прогрес-Строй" та ТОВ "Прогресбуд" про стягнення солідарно 42460449,00 грн., під час розгляду якої, як зазначає відповідач, буде встановлено правильний та обґрунтований розмір заборгованості за кредитним договором № 13/07 від 10.08.2007р.

Представник позивача у судовому засіданні 29.04.2011р. проти зазначеного клопотання відповідача заперечував, крім того зазначив, що обовязок позичальника за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за весь час користування кредитними коштами, а також заставодавця за договором застави ніяким чином не повязаний наявністю або відсутністю інших видів забезпечення, зокрема поруки, що не позбавляє позивача права задовольнити свої вимоги за рахунок забезпечення, обраного на власний розсуд.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні, в звязку з його безпідставністю та необґрунтованістю. Крім того, чинне законодавство не встановлює будь-який пріоритет інших видів забезпечення над таким видом забезпечення, як застава, так само як не встановлює черговість предявлення вимог кредитора за тим чи іншим договором, що встановлює забезпечення зобовязань, отже, позивач за власним вибором обирає засоби, порядок та джерела задоволення вимог погашення існуючої заборгованості, при цьому, в матеріалах справи містяться докази щодо руху грошових коштів за даним кредитним договором.

Разом з тим, суд зазначає, що зупинення провадження у справі №27/17-824-2011 є недоцільним та таким, що призведе до затягування строку розгляду справи.

У судовому засіданні 11.07.2011 року представник позивача уточненні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, що вбачається з наданого ним письмового відзиву на заявлені позовні вимоги (вх. ГСОО № 19942/2011 від 20.06.2011р.). При цьому, зазначив, що ТОВ "Одеський будівельний комбінат" звільнене від обовязку відповідати перед позивачем за невиконання ТОВ "Прогресбуд-Інвест" своїх зобовязань за кредитним договором, оскільки сторонами даного кредитного договору без згоди відповідача заставодавця були внесені зміни у договір, в звязку з чим, як зазначає відповідач, збільшився обсяг його відповідальності.

Представник третьої особи - ТОВ "Прогресбуд-Інвест" у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, будь-яких пояснень по суті спору не надав, між тим, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні в матеріалах справи.

Згідно до статуту, затвердженого протоколом позачергових загальних зборів акціонерів №55 від 25.10.2010р., погодженого Національним банком України 11.11.2010р. та зареєстрованого 17.11.2010р. номер запису 10741050075002928, Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк", відповідно до рішення позачергових загальних зборів учасників (акціонерів) банку від 16.07.2010р., оформленого протоколом №54, перейменовано в Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", що підтверджує належні повноваження для звернення з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

10.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк”, п. 1.1 Статуту ПАТ „ВТБ Банк” (надалі - банк), та ТОВ "Прогресбуд-Інвест" (надалі позичальник) укладено кредитний договір №13/07 (надалі договір) предметом якого є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відзивної відновлюваної кредитної лінії (кредит) на таких умовах: ліміт кредитної лінії 3200000,00 дол. США, строк кредитування до 06.08.2010р., проценти за користування кредитом 11,8 % річних, плата за управління зобовязаннями по кредиту в розмірі 1% річних, що нараховується відповідно до п. 7.3 цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору, для обліку заборгованості за кредитом банк відкриває позичковий рахунок №20639301000125.980.2.

У п. 2.2 договору визначено, що грошові кошти перераховуються банком з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок позичальника після підписання з банком договору щодо забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором та на підставі письмової заяви позичальника про перерахування грошових коштів у 5-ти денний строк з дня отримання банком заяви.

Відповідно до умов розділу 4 договору, позичальник, зокрема, зобовязаний повернути банку кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлених кредитним договором (п. 4.1 договору) та сплатити банку проценти за користування кредитом у розмірі та порядку, що встановлені кредитним договором (п. 4.2 договору).

Положеннями п. 6.3 договору передбачено, що за умови значного підвищення вартості банківських ресурсів в результаті зміни конюнктури ринку банк має право переглянути процентну ставку, заздалегідь повідомивши про це позичальника у письмовій формі. У разі незгоди із запропонованою процентною ставкою, позичальник зобовязаний в повному обсязі погасити заборгованість за кредитним договором впродовж 14-ти календарних днів від дня отримання письмового повідомлення банку.

Згідно з п. 8.1 договору, проценти за користування кредитом, нараховані за період з двадцять п'ятого числа по останній день попереднього місяця та з першого по двадцять четверте число поточного місяця, підлягають сплаті на рахунок погашення процентів №2068 4301000125.840.2 з 25 числа по останній день кожного місяця за винятком останнього місяця, коли сума нарахованих процентів сплачується разом з основною сумою кредиту. При несплаті процентів у вказаний строк, вони вважаються простроченими.

У відповідності до п. 8.3 договору, погашення кредиту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з банківського (поточного) рахунку позичальника на рахунок банку №2063 9301000125.840.2 в строк, встановлений п. 1.1 кредитного договору. Погашення кредиту позичальником здійснюється щомісяця рівними частинами, починаючи з лютого 2009 року.

Згідно з п. 9.5 договору, виконання зобовязань позичальника за кредитним договором може забезпечуватись будь-якими іншими видами забезпечення, встановленими Цивільним кодексом України.

При цьому, відповідно до укладених між сторонами кредитного договору додаткових угод до нього, а саме: додаткова угода №1 від 21.04.2008р., додаткова угода №2 від 29.04.2008р., додаткова угода №3 від 29.09.2008р., додаткова угода №4 від 18.05.2009р., додаткова угода №5 від 22.05.2009р., додаткова угода №6 від 30.09.2009р., додаткова угода №7 від 30.10.2009р. та додаткова угода №8 від 28.04.2010р., сторони дійшли згоди та внесли наступні зміни у кредитний договір №13/07 від 10.08.2007р.: проценти за користування кредитом 13,5% річних (додаткова угода №3 від 29.09.2008р.). При цьому, додатковими угодами №5, 6, 7 було визначено графік погашення кредиту частками протягом відповідного періоду та додатковою угодою №8 встановлено остаточний графік погашення кредиту до 06.08.2010р., крім того даними додатковими угодами також було внесені зміни щодо порядку сплати процентів та визначено, що при несплаті процентів у вказаний строк, вони вважаються простроченими. Разом з тим, у судовому засіданні представником позивача були надані пояснення, що зазначені додаткові угоди укладались з метою реструктуризації заборгованості за кредитним договором, в звязку з чим було збільшено розмір процентної ставки (фактично внаслідок накопичення її розміру).

15.05.2008 року в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань за кредитним договором №13/07 від 10.08.2007 року між ВАТ „ВТБ Банк” (надалі -заставодержатель) та ТОВ "Одеський будівельний комбінат" (надалі - заставодавець), яке є майновим поручителем за зобовязаннями ТОВ „Прогресбуд-Інвест” (надалі позичальник) був укладений договір застави №13/07-1, предметом якого є передача заставодавцем в заставу заставодержателю рухомого майна для забезпечення виконання зобовязань заставодавця щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови сплати і повернення яких встановлюються кредитним договором №13/07 від 10.08.2008р. та будь-якими додатковими угодами до нього, у тому числі, які збільшують основне зобовязання, надалі все разом кредитні договори, а кожний окремо кредитний договір.

Відповідно п. 3 договору застави, для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором заставодавець надає в заставу обладнання, перелік якого визначений в додатку №1 до цього договору, яке надалі за текстом цього договору іменується предмет застави.

Положеннями п. 4 договору застави встановлено, що предмет застави сторони оцінюють в 3464755,00 грн., що за курсом НБУ на день підписання цього договору становить 686090,10 дол. США.

Згідно п. 9.2 договору застави, заставодержатель має право у разі невиконання/ неналежного виконання зобовязань за кредитним договором та/або за цим договором застави, звернути стягнення на предмет застави.

Умовами п. 9.3 договору застави передбачено право заставодержателя за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги в повному обсязі на момент фактичного задоволення (максимальний розмір вимоги), включаючи вимоги по кредиту, плати за користування кредитом, пені штрафним санкціям, передбаченими кредитним договором, збиткам, завданим йому пошкодженням втратою предмету застави і простроченням виконання зобовязання за кредитним договором та здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Пунктом 10 договору застави встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється шляхом обраним заставодержателем в т.ч. (виключно) на підставі рішення суду, шляхом передачі предмету застави заставодавцем у власність заставодержателю або шляхом продажу предмету застави заставодержателем. Якщо у разі звернення стягнення на предмет застави суми, одержаної від його реалізації буде недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право отримати недостатню суму з іншого майна заставодавця. Якщо аукціон (публічні торги) щодо реалізації предмету застави оголошено такими, що невідбулись заставодержатель має право залишити предмет застави за собою, на що заставодавець дав згоду договором застави.

Згідно додатку №1 до договору застави №13/07-1 від 15.05.2008р. в забезпечення зобовязань ТОВ "Прогресбуд-Інвест" за кредитним договором №13/07 від 10.08.2007р. ТОВ "Одеський будівельний комбінат" передано ВАТ „ВТБ Банк” в заставу наступне обладнання:

„Вкладыш 350*350 в форму колон, инвентарный номер (и.н.) 109325-109332; вкладыш продольный в форму ПК 63-15, и.н. 109382; вкладыш на односторонний ригель, и.н. 117324; вкладыш В 4-15, и.н. 109362; вкладыш В4.1-3 в форму РДН, и.н. 109360,109361; вкладыш В10-112 в форму ПК 63.12, и.н. 117323; вкладыш в форму ригеля 400*400, и.н. 117336; вкладыш в форму ригеля и.н.117004-117010; тележка для пуансонов, и.н. 109250, 109251, 109217; водонагревательний бак, и.н. 112020; воздушная магистраль, и.н. 112259; выпрямитель ВДМ 1202, и.н. 117011; гибочное приспособление, и.н. 112260, 112261; технологическое оборудование котельной, и.н. 1040086; вибратор ИВ-128, и.н. 112089-112092, 117001-117003; ванна для пригруза, и.н. 109370; бункер песка, и.н. 109398; технологическое оборудование мазутной насосной, и.н. 1040092; бункер, и.н. 109372; технологическое оборудование ХППС, и.н. 1040102; бойлер, и.н. 112011; балка для п/прицепов перевоз сваи, и.н. 112229-112231; вкладыш в форму ригелей 400*400, и.н. 117335; вкладыш В 9-12, и.н. 117334; вкладыш В 4-15, и.н. 117342; вкладыш В 4-12, и.н. 117341; вкладыш В 3-9 в форму ПК 60-12, и.н. 117026; вкладыш В 7200 в форму ПРС 86-15, и.н. 109359; вкладыш В 5640 в форму ПРС 86-15, и.н. 109339; вкладыш В 4540 ПРС 86-15, и.н. 109338; вкладыш 8-12 в форму ПК 76-12, и.н. 117322; вкладыш 8-12 „Z” в форму ПК 76-12, и.н. 117321; вкладыш 68-15, и.н. 117320; тележка самоходная, и.н. 1040025; вкладыш 60-15 и.н. 117319; вкладыш 60-12 и.н. 117318; вкладыш 350*350 в форму колон, и.н. 109320-109321; вкладыш 1010*400*200, и.н. б/н; модем USВ-modem CCU-550, и.н. 112249; миксер-дрель МД-110, и.н. 112109; машинка отрезная по плитке, и.н. 112101; машина сверлильная МС 8-16 РО, и.н. 112108; м/форма ПРС 56.15.11, и.н. 112285; люлька, и.н. 117343,117349; крышка пропарочной камеры №3, и.н. 109380; крышка пропарочной камеры №2, и.н. 109372; крышка пропарочной камеры №1, и.н. 109371; крышка на форму сваи №1-19, и.н. б/н; вкладыш В 90-3 в форму ПК 90-12, и.н.117027; торцевой борт, и.н. 109363; косой вкладыш в форму ПК, и.н. 117326; короб для раствора, и.н. 112237, 112238; насос Rх-1220V, и.н. 109517; компьютер в комплекте, и.н. 104142, 104293; компьютер в сборе CELERON D 320 BOX, и.н. 109349-109350; компьютер в сборе CELERON D 331 BOX, и.н. 109377; компьютер в сборе CELERON D 346 64 bit LGA-775 BOX, и.н. 109431-109432; компьютер в сборе CELERON D 355 64 bit LGA-775 BOX, и.н. 109423; компьютер в сборе Samsung 793 DF, и.н. 109360; компьютер в сборе SEMPRON 2800+64 bit S754, и.н. 109399; кресло Юпитер, и.н. 112075; принтер НР LaserJet 1320, и.н. 109422, 109348; принтер НР LaserJet 1320d A4. 1200 dpi, и.н. 109433; копировальний аппарат Ricoh Alicio 2018D, и.н. 109395; факс PANASONIC КХ UA-B, и.н. 112077-112078; внутренняя сеть связи, и.н. 109359; факс PANASONIC КХ -DZUA, и.н. 109347; факс Samsung SF-330, и.н. 1040261; резервуар 500 м.куб., и.н. 1030058-1030059; водопровод технологический, и.н. 1030051; водопровод технологический ХП насосной станции, и.н. 1030060; пути мостового крана, и.н. 1030066; пути козлового крана, и.н. 1030037; газопроводы, и.н. 1030054; форма для колец КЦО-1, и.н. 112080; дымовая труба, и.н. 1030048; железнодорожные пути, и.н. 1030084; внеплощадные сети фекальной канализации, и.н. 1030080; внеплощадные сети водопровода, и.н. 1030062; перфоратор DeWAT ED25103K ASDS, и.н. 109407; паронагреватель, и.н. 1040091; парогенератор, и.н. 109164-109168; п/свар. ВДУ601+БП601, и.н. 109004-109005; опоры вибростола (8шт), и.н. 109163; оборудование склада заполнителей, и.н. 1030026; оборудование силових блоков котельной, и.н. 1040087; оборудование резервуаров 500м.куб., и.н. 1040103; оборудование компресорное, и.н. 109162; оборудование доаэроционной установки, и.н. 1040088; оборудование водоподготовки котельной, и.н. 1040089; оборудование автоматического контроля, и.н. 1040144; оборудование очистных сооружений дождевых вод, и.н. 1040118; насос ТВ 20/10-16/10 двиг.Д4*1500 о/м, и.н. 109396-109397; насос 1,5кв (б/у), и.н 1040093; направляющие цепи, и.н. 109155-109157; мотокоса 121В дв. Ручка 4х зуб.нож, и.н. 109353; монитор LCD 17” ASUS VB 172D, и.н. 109524; монитор 19” Samsung TFT 931BF black, і.н 109498; молоток пневмоотбойный МО -3А, и.н. 109386, 109395; молоток отбойный МО26, и.н. 109427; молоток отбойный, и.н. 104266-104267, 109296; молот кузнечный МЛ-4132, и.н. 1040073; механизм 6,5, и.н. 109154; насос К 45/50, и.н. 104104-104106; насос ИНСТ-1981 50 (КПС), и.н. 1010095; насос ГНОМ 40/25, и.н. 106396; насос ГНОМ 25/20 двиг.2,2 квт, и.н. 109347, 109466, 109367; насос RX-1220V, и.н. 109469; насос ГНОМ 16/16, и.н. 109002, 109366; внутренние сети сжатого воздуха и.н. 1030023; резервуар охлаждения 150 м.куб, и.н.1030049; внутриплощадочные сети фекальной канализации, и.н. 1030081; внутриплощадочные кабельне сети, и.н. 1030041, 1030043; внутриплощадочные газоснабжения, и.н. 1030052; внутриплощадочные сети дождевой канализации, и.н. 1030077; внутриплощадочные сети мазутопроводов, и.н. 1030056; внутриплощадочные сети произв. водопроводной технологии, и.н. 1030075; внутриплощадочные сети производственной канализации, и.н. 1030006; внутриплощадочные технологические теплосети, и.н. 1030076; бак для воды, и.н. 112085; технологическое пароснабжение, и.н. 1030005; очистные сооружения дождевых вод, и.н. 1030079; технологический трубопровод резервуаров, и.н. 1030061; технологический водопровод оборотной горячей воды, и.н. 1030069, 1030074; технологический водопровод оборотного водоснабжения, и.н. 1030004, 1030008, 1030012; технологические трубопроводы, и.н. 1030053; теплоснабжающий калорифер и технологическое паросн., и.н. 1030022; наружные кабельные сети ТА АСБ10.3*240, и.н. 1030044, 1030045; наружное электроосвещение, и.н. 1030042; напорный коллектор внутриплощадной дождевой канализации, и.н. 1030073; мазутопроводы, и.н. 1030055; трубопровод технологической конденсаторно-насосной станции, и.н. 1030072; технологическое пароснабжение, и.н. 1030013, 1030092; термовоздуходуховка STANLEY HL, и.н. 112078; линия по производству каркасных свай, и.н. 1030096; электродрель МАКИТА 6410, и.н. 112079; машинка для кафеля 480 мм 3 функции и.н. 112081; насос для горячей вод К 8/18, и.н 112086; факс PANASONIC КХ 4UA-B, и.н. 112125”.

29 вересня 2008 року між ВАТ „ВТБ Банк” та ТОВ "Одеський будівельний комбінат" укладено додаткову угоду №1 до договору застави №13/07-1 від 15.05.2008р., згідно умов якої сторони дійшли згоди внести зміни у договір застави, а саме змінити п.2 договору застави та викласти його в наступній редакції: згідно з кредитним договором заставодержатель відкрив позичальнику відзивну відновлювану кредитну лінію з лімітом кредитування 3200000,00 дол. США зі строком повернення до 06.08.2010р. та із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,5% річних. Сплата заставодержателю процентів за користування кредитом та погашення кредиту здійснюється в порядку, встановленому кредитним договором.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов укладеного кредитного договору №13/07 від 10.08.2007р. ВАТ „ВТБ Банк” було надано ТОВ "Прогресбуд-Інвест" кредит у вигляді відзивної відновлюваної кредитної лінії в розмірі 3200000 доларів США строком до 06.08.2010р. та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,5% річних, шляхом перерахування на поточний рахунок останнього грошових коштів у встановленому порядку на підставі заяв ТОВ "Прогресбуд-Інвест" про видачу траншу №17 від 22.05.2008р., №20 від 26.05.2008р. та №21 від 27.05.2008р., що підтверджується меморіальними ордерами №TR.4837.1 від 23.05.2008р., № TR.4837.1 від 27.05.2008р. та № TR.4837.1 від 28.05.2008р. (а.с.46-53, том І).

Разом з тим, з листопада 2008р. ТОВ "Прогресбуд-Інвест" було порушено умови кредитного договору, в частині сплати процентів у розмірі 37226,66 дол. США, яка була віднесена на рахунок простроченої заборгованості.

07.11.2008р. позичальником здійснено часткове погашення заборгованості зі сплати процентів у сумі 30000,00 дол. США, в звязку з чим сторонами було укладено додаткові угоди до кредитного договору №13/07 від 10.08.2007р., згідно яких проведено реструктуризацію заборгованості (фактично звільнено позичальника від сплати кредиту протягом травня-серпня 2009р.), шляхом зміни графіку погашення кредиту.

Крім того, в звязку з невиконанням обовязків позичальником за кредитним договором №13/07, додатковою угодою №8 до цього договору, було встановлено дату погашення всієї суми кредиту та процентів нарахованих за період з 25.09.2008р. по 31.07.2008р. до 06.08.2010 року.

Між тим, в порушення взятих на себе зобовязань ТОВ "Прогресбуд-Інвест" у встановлений строк погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом не здійснило, що підтверджується виписками банку по рахунку позичальника, в звязку з чим, станом на 05.05.2011 року, згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, за ТОВ "Прогресбуд-Інвест" рахується заборгованість за кредитним договором № 13/07 від 10.08.2007р. в сумі 5739980,29 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 45735014,97 грн. (відповідно до курсу НБУ на 05.05.2011), з яких:

- заборгованість зі сплати кредиту у розмірі 3200000,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 25496960,00 грн.;

- заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 1432231,12 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 11411731,12 грн.;

- сума річних, нарахованих відповідно до п. 9.1 кредитного договору у розмірі 710136,99 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 5658229,50 грн.

- сума пені, нарахована відповідно до п. 9.2 кредитного договору у розмірі 102910,57 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 819970,83 грн.

- сума інфляції, нарахована відповідно до п. 9.1 кредитного договору у розмірі 294701,61 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 234812352 грн.

Листи-вимога банку №1734/2300-08-2 від 15.11.2010р., № 1896/2300-08-2 від 23.12.2010р. та № 1909/2300-08-2 від 23.12.2010р., з вимогами про погашення простроченої заборгованості, були отримані ТОВ "Прогресбуд-Інвест" та ТОВ "Одеський будівельний комбінат", що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, між тим, залишені позичальником та заставодавцем без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №13/07 від 10.08.2007 року між позивачем та ТОВ "Одеський будівельний комбінат" укладено договір застави №13/07-1 від 15.05.2008 року, згідно якого ВАТ „ВТБ Банк” було передано в заставу рухоме майно, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на підставі ст. 20 Закону України „Про заставу”.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Частина 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Положеннями п. 10.1 кредитного договору визначено, що цей договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Отже, кредитний договір №13/07 від 10.08.2007р. є таким, що продовжує свою дію.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Із вищезазначених обставин справи вбачається, що ТОВ "Прогресбуд-Інвест" порушило виконання своїх зобовязань за кредитним договором №13/07 та за додатковою угодою №8 від 28.04.2010р. до даного договору, а саме своєчасно не здійснило повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.2 кредитного договору, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, відповідно до п. 9.2 кредитного договору у розмірі 102910,57 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 819970,83 грн., вважає його вірним.

Умовами п. 9.1 договору встановлено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми.

Отже, субєкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобовязань встановленням окремого виду відповідальності договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобовязань, зокрема, передбаченої п. 9.1 кредитного договору №13/07 від 10.08.2007р., яка не суперечить висновкам законодавства (за приписами Постанови Верховного суду України від 22.11.2010р. у справі №14/80-09-2056).

Таким чином, оскільки, умовами кредитного договору №13/07 від 10.08.2007р., за погодженням сторін, передбачений такий вид санкції за неналежне виконання зобовязання щодо порушення строків повернення кредиту, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати ТОВ "Прогресбуд-Інвест" суми річних у розмірі 710136,99 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 5658229,50 грн. та суми інфляції у розмірі 294701,61 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 234812352 грн., нарахованих відповідно до п. 9.1 кредитного договору, вважає його вірним.

Враховуючи вищевикладене суд, перевіривши розрахунок позивача щодо визначення заборгованості за кредитним договором №13/07 в сумі 5739980,29 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 45735014,97 грн. (відповідно до курсу НБУ на 05.05.2011), вважає його вірним.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про заставу” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно до ст. 3 Закону України „Про заставу”, заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

У відповідності до ст. 19 вказаного закону, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частиною 1 статті 20 Закону України встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Вищезазначене цілком кореспондується зі ст. 589 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, доводи відповідача, що ТОВ "Одеський будівельний комбінат" звільнене від обовязку відповідати перед позивачем за невиконання ТОВ "Прогресбуд-Інвест" своїх зобовязань за кредитним договором, оскільки сторонами даного кредитного договору без згоди відповідача заставодавця були внесені зміни у договір (в частині зміни процентної ставки з 11,8 % річних на 13,5 % річних), в звязку з чим, як зазначає відповідач, збільшився обсяг його відповідальності, судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а саме додатковою угодою №1 від 29.09.2008р. до договору застави №13/07-1 від 15.05.2008р., яка підписана повноважними представниками сторін, безпосередньо ТОВ "Одеський будівельний комбінат" та згідно умов якої сторонами було визначено процентну ставку 13,5%. Разом з тим, умовами п.1 договору застави №13/07-1, зокрема встановлено, що забезпечення виконання зобовязань заставодавця щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови сплати і повернення яких встановлюються кредитним договором №13/07 від 10.08.2007р. та будь-якими додатковими угодами до нього, у тому числі, які збільшують основне зобовязання.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 20 цього закону, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Крім того, ст. 20 Закону України „Про заставу” встановлено, що реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

У відповідності до ст. 21 Закону України „Про заставу”, реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач є майновим поручителем за зобовязаннями ТОВ "Прогресбуд-Інвест" за кредитним договором, тобто особою, яка передає в заставу рухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи боржника, про що було укладено договір застави від 15.05.2008 року.

Зазначеним договором, зокрема, встановлено, що у разі невиконання/неналежного виконання зобовязань за кредитним договором та/або за цим договором застави, звернути стягнення на предмет застави (п. 9.2).

Право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобовязання, а також в інших випадках, передбачених основним зобовязанням та цим договором встановлено також п. 9.3 договору застави.

Реалізація предмета застави у разі звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду шляхом продажу предмету застави заставодержателем передбачена п. 10 договору застави.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши норми законодавства, що регулюють правовідносини сторін, та укладені між ними договори, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", в звязку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 13/07-1 від 15.05.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат" на обладнання, визначене у додатку № 1 до договору застави №13/07-1 від 15.05.2008р., оціночною вартістю 3 464 755,00 грн., яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат" (65025, м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги, 22, код ЄДРПОУ 05392542), шляхом продажу на публічних торгах, на користь та з метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) в особі Відділення "Одеська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" (65026, м. Одеса, пров. Червоний, 12, п/р 29095000015031 в ПАТ „ВТБ Банк”, м. Київ, МФО 321767) за кредитним договором № 13/07 від 10.08.2007 року, в сумі 5 739980/пять мільйонів сімсот тридцять девять тисяч девятсот вісімдесят/дол. США 29 центів, що в гривневому еквіваленті становить 45 735014/сорок пять мільйонів сімсот тридцять пять тисяч чотирнадцять/грн. 97 коп., відповідно до курсу НБУ станом на 05.05.2011р., з яких: 3200 000/три мільйони двісті тисяч/дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 25 496960/двадцять пять мільйонів чотириста девяносто шість тисяч девятсот шістдесят/грн. заборгованості зі сплати кредиту, 1432 231/один мільйон чотириста тридцять дві тисячі двісті тридцять один/дол. США 12 центів, що в гривневому еквіваленті становить 11 411731/одинадцять мільйонів чотириста одинадцять тисяч сімсот тридцять одна/грн. 12 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 710 136/сімсот десять тисяч сто тридцять шість/дол. США 99 центів, що еквівалентно 5658 229/пять мільйонів шістсот пятдесят вісім тисяч двісті двадцять девять/грн. 50 коп. річних, нарахованих відповідно до п. 9.1 кредитного договору, 102910/сто дві тисячі девятсот десять/дол. США 57 центів, що в гривневому еквіваленті становить 819 970/вісімсот девятнадцять тисяч девятсот сімдесят/грн. 83 коп. пені, нарахованої відповідно до п. 9.2 кредитного договору, 294701/двісті девяносто чотири тисячі сімсот один/ дол. США 61 цент, що в гривневому еквіваленті становить 2 348123/два мільйони триста сорок вісім тисяч сто двадцять три/грн. 52 коп. інфляції, нарахованої відповідно до п. 9.1 кредитного договору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат" (65025, м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги, 22, код ЄДРПОУ 05392542) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"(01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) в особі Відділення "Одеська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" (65026, м. Одеса, пров. Червоний, 12, п/р 29095000015031 в ПАТ „ВТБ Банк”, м. Київ, МФО 321767) 25500/двадцять пять тисяч пятсот/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.07.2011р.

Головуючий суддя Невінгловська Ю.М.

Суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Гут С.Ф.