Рішення № 17222739, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/24508.06.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Солюшнс"

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бітіком"

про: стягнення заборгованості за договором поставки 199 195 грн. 25 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_1., довіреність б/н від 15.12.2010 Відповідача:не зявились

В судовому засіданні 08.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Солюшнс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бітіком" про стягнення заборгованості за договором поставки 199 195 грн. 25 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2011 порушено провадження у справі №61/245, розгляд справи призначено на 08.06.2011.

06.06.2011 через загальний відділ суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи , в якому зазначив, що директор Товстопят С.Б. знаходиться у відпустці та підприємство не має можливості виконати вимоги ухвали суду.

Також, 06.06.2011 через загальний відділ суду відповідач надав письмові пояснення щодо розрахунків між сторонами за Договором, де з моменту виникнення договірних відносин до 01.06.2011: сума, яка підлягає сплаті 146341 грн. 80 коп.; сума, яка надійшла від відповідача позивачу 1450 грн. 00 коп.; різниця 144891 грн. 80 коп. На підтвердження своїх тверджень щодо сплати частини боргу в розмірі 1450 грн. 00 коп. відповідач подав суду платіжні доручення про безготівковий перерахунок коштів, завірені його підписом та печаткою (не банком).

Представник позивача в судове засідання 08.06.2011 зявився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та повідомив про відсутність часткових оплат заборгованості зі сторони відповідача.

Відповідач в судове засідання 08.06.2011 не зявився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав. Однак, в матеріалах справи міститься акт, складений секретарем судових засідань за підписом свідка про те, що 08.06.2011 в зал судових засідань після розгляду даної справи зайшов представник відповідача Товстопят С.Б.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнях про вручення поштових відправлень, однак відповідач своїм правом не скористався.

У судовому засіданні 08.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2009 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки №01/12/09-К_Біт (надалі Договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобовязується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, передавати у власність покупцю металопродукцію (надалі товар), а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити цей товар. Найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару визначені у відповідних специфікаціях (додатках) до цього Договору, які є його невідємною частиною.

Відповідно до п.4.1 Договору покупець попередньо оплачує повну вартість партії товару на розрахунковий рахунок продавця на протязі двох банківських днів з момента отримання рахунку на оплату партії товару.

Так, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 146 341 грн. 80 коп., що підтверджується видатковими накладними №15 від 04.12.2009 на суму 105841 грн. 80 коп. (виставлений рахунок на оплату №26 від 03.12.2009 на суму 105841 грн. 80 коп.) та №16 від 15.12.2009 на суму 40500 грн. 00 коп. (виставлений рахунок на оплату №27 від 04.12.2009 на суму 40500 грн. 00 коп.), копії яких наявні у матеріалах справи.

В порушення умов Договору відповідач не розрахувався за отриманий товар.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем склала 146 341 грн. 80 коп.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Через загальний відділ суду відповідач надав письмові пояснення щодо розрахунків між сторонами за Договором, де з моменту виникнення договірних відносин до 01.06.2011: сума, яка підлягає сплаті 146341 грн. 80 коп.; сума, яка надійшла від відповідача позивачу 1450 грн. 00 коп.; різниця 144891 грн. 80 коп. На підтвердження своїх тверджень щодо сплати частини боргу в розмірі 1450 грн. 00 коп. відповідач подав суду платіжні доручення про безготівковий перерахунок коштів, завірені його підписом та печаткою (не банком).

Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, відповідач не довів часткову сплату ним заборгованості, та станом на день вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 146 341 грн. 80 коп. і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" від 22.11.1996 року зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Згідно п.п. 8.3. Договору за необґрунтовану відмову або ухилення від оплати товару покупець виплачує продавцеві за вимогою останнього неустойку в розмірі діючої на момент прострочення подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, розмір пені становить 29 288 грн. 41 коп., та підлягає задоволенню пеня за Договором в зазначеному позивачем розмірі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним позовній заяві, з відповідача підлягає стягненню 5 857 грн. 68 коп. три проценти річних від простроченої суми, 17707 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань, та зазначені позивачем суми задовольняються судом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бітіком" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд.21, кв.401; код 36698188) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Солюшнс" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 64, офіс 315; код 35781463) 146 341 (сто сорок шість тисяч триста сорок одна) грн. 80 коп. основного боргу, 5 857 (пять тисяч вісімсот пятдесят сім) грн. 68 коп. трьох відсотків річних, 17707 (сімнадцять тисяч сімсот сім) грн. 36 коп. інфляційних нарахувань, 29 288 (двадцять девять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 41 коп. пені, 1 992 (одна тисяча девятсот девяносто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 14.06.2011