Рішення № 17222734, 16.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/15716.06.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства “Екостандарт”

До Житлово-будівельного кооперативу “Локомотив-10”

Простягнення 343261,75 грн. Суддя Блажівська О.Є.

          Представники:

Від позивачаІвченко-Шавула Т.А.

Від відповідача Сергієнко С.В.

          ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “Екостандарт” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу “Локомотив-10” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, 343 261,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011 року порушено провадження у справі № 58/157, розгляд справи призначено на 22.04.2011 року.

Розпорядженням від 22.04.2011 року, В.о. Голови Господарського суду міста Києва, Шевченко Е.О., у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/157 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 18.05.2011 року.

Розпорядженням від 26.04.2011 року, Голови Господарського суду міста Києва, Ємельянова А.С., у зв’язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 58/157 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

18.05.2011 р. розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 03.06.2011 р., 10.06.2011 р. та 15.06.2011 р. оголошувались перерви.

15.06.2011 р. позивач та відповідач надали суду додаткові письмові пояснення.

У судове засідання 16.06.2011 р. з’явилися представники сторін. Представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначеному у відзиві від 22.04.2011 р.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.1999 р. Закритим акціонерним товариством “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер”, яке перейменовано в подальшому на Закрите акціонерне товариство “Енергогенеруюча компанія “Дартеплоцентраль”, яке в подальшому перейменовано на Закрите акціонерне товариство "Екостандарт" та Житлово-будівельним кооперативом “Локомотив-10” було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 450080 (надалі-договір).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 2.1, договору позивач зобов’язався постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, яку відповідач зобов'язувався оплачувати своєчасно та в повному обсязі. Визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється за приладами обліку та згідно договірних навантажень з урахуванням середньодобовому температурному перепаду.

Відповідно до п. 6.4, п. 6.5 договору відповідач щомісячно з 12-го по 14-е число отримує у позивача оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табулеграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць і самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця. Розрахункові документи відповідач отримує у позивача під підпис уповноваженої особи.

За твердженнями позивача, станом на 01.03.2011 р. заборгованість відповідача за договором від 01.06.1999 р. становила 269601,28 грн.

Зазначені твердження позивача знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії за період з 01.04.2008 р. по 01.11.2008 р. та з 01.12.2008 р. по 01.03.2011 р. розрахунок ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді на суму 269601,28 грн.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач проти позову заперечив з підстав застосування позивачем при розрахунку заборгованості відповідача нечинних тарифів та надав свій контррозрахунок, відповідно до якого вважає що ним була здійснена переплата позивачу за договором 01.06.1999 р. у сумі 325023,14 грн.

На підтвердження нечинності тарифів застосованих позивачем при розрахунку боргу, відповідач надав суду постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011 р. № 2-а-1888/10, якою, як зазначає відповідач встановлено факт не набрання чинності Розпорядженнями КМДА на які посилаються позивач.

Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача, оскільки з зазначеної постанови не вбачається, які саме розпорядження були визнані нечинними, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2010 р. № 2-а-1888/10 та ухвалено нову постану якою відмовлено в позові повністю.

Проте, зазначену постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2010 р. № 2-а-1888/10 суду не було надано.

Крім того, позивачем надано уточнений розрахунок позовних вимог, з урахуванням дат втрати чинності розпоряджень за якими позивач розраховував заборгованість відповідача, відповідно з яким заборгованість відповідача складає 838472,26 грн.

Проте, позивач не подавав до суду клопотань про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 15.06.2011 р. позивачем був поданий розрахунок боргу, який складає 224 659,11 грн.

Таким чином, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку що стягненню підлягають 224 659,11 грн. боргу.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 58081,97 грн. витрат від інфляції та 15578,50 грн. 3% річних.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок позивача, який визнаний як належний, з огляду на вищевикладене, підлягає стягненню з відповідача 3 % річних у розмірі 15578,50 грн. та витрат пов’язаних з інфляційними процесами в сумі 58081,97 грн.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

           В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Локомотив-10” (02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 11 г, код ЄДРПОУ 22883046) на користь Закритого акціонерного товариства “Екостандарт” (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код ЄДРПОУ 21661022), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 224 659,11 грн. (двісті двадцять чотири тисячі шістсот п’ятдесят дев’ять гривень 11 коп.) боргу, 58081,97 грн. (п’ятдесят вісім тисяч вісімдесят одну гривню 97 коп.) інфляційних витрат, 15578,50 грн. (п'ятнадцять тисяч п’ятсот сімдесят вісім гривень 50 коп.) 3 % річних, 2983,19 грн. (дві тисячі дев’ятсот вісімдесят три гривні 19 коп.) державного мита, 205,10 грн. (двісті п’ять гривень 10 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текс рішення складено: 16.06.2011