Рішення № 17222385, 14.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/19114.06.11 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної місті

Києві ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАР РІСАЙКЛІНГ»

Про стягнення 1936,11 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 по дов. №4 від 20.12.20010р.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної місті Києві ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАР РІСАЙКЛІНГ»1936,11 грн., із яких: заборгованість по орендній платі 1480, 83 грн., пеню за прострочку платежу в сумі 54,70 грн., компенсації видатків по сплату земельного податку в сумі 400,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди №607/Ч від 22.02.2010р. не сплатив позивачу орендну плату, компенсацію видатків по сплату земельного податку.

В судовому засіданні представник Комунального підприємства підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 01.06.2011 року. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідач отримав 06.06.2011р. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

22 лютого 2010 року між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено Договір №607/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва, на підставі якого орендарю було надано в користування приміщення, загальною площею 23,2 м2, за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 47, окремо розташована тимчасова споруда.

Строк дії договору встановлено до 22.02.2010 року по 22.02.2011р. (п.9.1. Договору).

Згідно з п. п. 3.1., 3.2. Договору, за користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю оренду плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Соломянської районної в м. Києві радою від 20.12.2006 № 101 або за результатами конкурсу на право оренди обєкту комунальної власності. Орендна плата на момент укладення договору встановлюється у розмірі 4% від вартості майна і становить 186,33 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно п. 3.5. Договору, крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві видатки по платі за землю.

Відповідно до п. 3.8. Договору, орендар повинен сплачувати орендну плату (п. п. 3.1., 3.7.) та інші платежі (п.п. 3.5., 3.6.) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Згідно п. 3. 9 договору орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються орендарем починаючи з дати підписання акту прийому передачі. Орендна плата нараховується до: дати підписання сторонами акту прийому передачі при повернення обєкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 9. 2 Договору договір припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку Договору оренди та його умови, вирішується на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади, поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії.

У разі якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження терміну оренди об'єкту, орендар повинен звільнити об'єкт оренди по закінченні терміну дії Договору та передати орендодавцю об'єкт оренди по Акту прийому-передачі.

Листом від 28.02.2011р. за №434/57 позивач повідомив відповідача про припинення дії договору у звязку із закінченням строку його дії та вимогою про звільнення приміщення та погашення існуючої заборгованості.

Відповідач не виконав зобов'язання та після закінчення терміну дії Договору не повернув орендодавцеві нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 47.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата є платежем, який вносить орендар незалежно від результатів господарської діяльності. Статтею 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За фактичне використання відповідачем орендованого приміщення позивачем нараховано платежі відповідно до узгодженого розміру орендної плати, яку орендар повинен сплачувати за укладеним Договором оренди.

Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" до істотних умов договору включає орендну плату з урахуванням індексації, яку відповідач не сплачував.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 1480,83 31 грн. обґрунтовані.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1480,83 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем визнаний, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 1480,83 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За порушення зобовязання настають наслідки, передбачені законом або договором, зокрема сплата неустойки, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно з п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату за тимчасове користування відкритою розвантажувальною площадкою орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача, який приймається судом як вірний, до стягнення за договором підлягає 54,70 грн. пені.

Суд погоджується з доводами позивача щодо стягнення компенсації плати за землю виходячи з наступного.

Позивач є землекористувачем і сплачує земельний податок за при будинкові земельні ділянки, тобто витрати по сплаті цього податку є одним з видів витрат на утримання при будинкової території. Тому, згідно п. 3.5. Договору відповідач компенсує позивачу видатки по сплаті земельної плати .

Оплата за землю нараховувалась відповідно до додатку № 3 до Договору розрахованого на підставі Рішення Київської міської ради V сесії V скликання Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення від 26 липня 2007 року № 43/1877.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо компенсації плати за землю, визнає його обґрунтованим та таким, що відповідає узгодженим договірним умовам, а тому відшкодування підлягає задоволенню у розмірі 400,58 грн.

Відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню по розрахунку позивача .

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 550, 610, 611, 629, 785, 795, 797 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАР РІСАЙКЛІНГ»(03056, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 29, кв. 64, код ЄДРПОУ 32068819, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Соломянської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) заборгованість по орендній платі у розмірі 1 480 грн. 83 коп., пеню за прострочку платежу 54 грн. 70 коп., компенсацію плати за землю 400 грн. 58 коп., державне мито у розмірі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяТрофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

16.06.2011р.