Рішення № 17222303, 14.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/13714.06.11 За позовом Прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі:

1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

(далі позивач-1);

2) Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія

«Дніпрообленерго» в особі Криворізьких міських електричних мереж

(далі позивач-2);

До Акціонерного товариства закритого типу «Техноскарб»в особі філії

«Криворізького заводу промислової автоматики»

Про стягнення 9715,84 грн.

За участю Прокуратури м. Києва

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від прокуратури не зявився

Від позивача-1 не зявився

Від позивача-2 ОСОБА_1 представник за довіреністю № б/н

від 12.04.11.

Від відповідача не зявився

Від прокуратури м. Києва Кісловська Ю.С. старший прокурор, посвідчення № 130

від 24.05.11.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж до Акціонерного товариства закритого типу «Техноскарб»в особі філії «Криворізького заводу промислової автоматики»про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж заборгованості за Договором про постачання електричної енергії № 100236 від 10.06.07. в розмірі 9715,84 грн. (9177,90 грн. основний борг, 359,11 грн. пеня, 69,50 грн. 3% річних, 109,33 грн. збитки від інфляції).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором № 100236 на постачання електричної енергії від 10.06.07., внаслідок чого у Акціонерного товариства закритого типу «Техноскарб»в особі філії «Криворізького заводу промислової автоматики»виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж за спожиту електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.11. порушено провадження у справі № 30/137, розгляд справи було призначено на 24.05.11. о 11-50.

Представники прокуратури, позивачів в судове засідання 24.05.11. не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 24.05.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.05.11. про порушення провадження у справі № 30/137 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/137 було відкладено на 02.06.11. о 12-30.

Представники прокуратури, позивачів, відповідача в судове засідання 02.06.11. не зявились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 24.05.11. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/137 було відкладено на 14.06.11. о 09-45.

03.06.11. позивачем-2 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано заяву, відповідно до якої заявник просить суд позивачем по справі вважати Публічне акціонерне товариство Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж в звязку з проведенням державної реєстрації зміни назви позивача-2.

Крім того, позивач-2 зазначає, що позовні вимоги Прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області підтримує в повному обсязі та просить суд розгляд справи № 30/137 проводити без участі його повноважного представника.

14.06.11. представником позивача-2 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано заяву, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж позовні вимоги Прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні 14.06.11. представником позивача-2 було подано клопотання про здійснення процесуального правонаступництва Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.11. на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України було здійснено процесуальне правонаступництво позивача-2 у справі № 30/137 Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж, та замінено його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж.

В судовому засіданні 14.06.11. представником прокуратури м. Києва підтримано позовні вимоги Прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

В судовому засіданні 14.06.11. представником позивача-2 підтримано позовні вимоги прокуратури.

Представники прокуратури та позивача-1 в судове засідання 14.06.11. не зявились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 02.06.11. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 14.06.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.05.11. про порушення провадження у справі № 30/137 не виконав, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва від 24.05.11. та від 02.06.11. у справі № 30/137 не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку суми позову не надав, заяв та клопотань не надав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/137.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників прокуратури м. Києва та позивача-2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

10.06.07. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»(далі Постачальник) та Акціонерним товариством закритого типу «Техноскарб»(далі Споживач) було укладено Договір № 100236 на постачання електричної енергії (далі Договір), відповідно до умов якого (п. 1) Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 100 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»між Постачальником та Споживачем, та «Загальна схема електропостачання», який є невідємною частиною даного Договору або інша межа обумовлена окремим додатком до Договору.

Відповідно до п. 7.6 Договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»оформлюються такі документи:

- акт про використану електричну енергію;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції (за вимогою Споживача);

- акт з контролю електричної потужності.

Пунктами 9.8, 9.8.1 сторонами погоджено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.07. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно п. п. 2.3.3, 2.3.4 Договору, Споживач зобовязується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку «Порядок розрахунків»та Додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»та здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатком «Порядок розрахунків плати за перетікання реактивної електроенергії».

Як визначено п. 1 Додатку № 3 «Порядок розрахунків»до Договору, розрахунки Споживача за використану електричну енергію з Постачальником здійснюються за тарифами недиференційованими за зонами доби, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ і діють на протязі розрахункового періоду.

Розрахунковим періодом встановлюється місяць з 1 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Обсяги використаної електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показами засобів розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2 Додатку № 3 «Порядок розрахунків»до Договору).

Відповідно до п. 2.2 Додатку № 3 «Порядок розрахунків»до Договору, підтвердження фактично використаного обсягу електричної енергії за звітний розрахунковий період що належить до сплати Споживачем здійснюється сторонами за формою Акту про використану електричну енергію, погодженого сторонами, що відображена у додатку 5 цього Договору, який Споживач надає Постачальнику протягом доби після завершення розрахункового періоду в двох примірниках.

Згідно п. 4 Додатку № 3 «Порядок розрахунків»до Договору, Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на поточний розрахунковий період за наступною системою платежів:

Поточним платежем, що дорівнює 100-відсотковій вартості обсягу електроенергії, заявленого на поточний розрахунковий період, який здійснюється Споживачем не пізніше 5-го операційного банківського дня з початку цього розрахункового періоду, на підставі рахунку отриманого від Постачальника у день надання Акту про використану електричну енергію за минулий розрахунковий період. Вартість заявленого обсягу електроенергії

Остаточним розрахунком на підставі Акту про використану електричну енергію, згідно п. 2.2 цього Додатку, за весь розрахунковий період за остаточним рахунком, який Споживач повинен отримати у день надання Постачальнику цього Акту, або за остаточним рахунком нарахованим згідно п. 2.3 цього Додатку. Остаточний розрахунок Споживач повинен здійснити протягом десяти операційних банківських днів з дати отримання рахунку.

В матеріалах справи наявні звіти про споживання електричної енергії, підписані відповідачем за липень-листопад 2010 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було отримано наступні рахунки:

- № 74/7 від 31.07.10. на суму 1101,04 грн.; дата отримання рахунку - 03.08.10., термін сплати 17.08.10.;

- 74/8 від 31.08.10. на суму 1367,54 грн.; дата отримання рахунку - 03.09.10., термін сплати 17.09.10.;

- 74/9 від 30.09.10. на суму 1555,96 грн.; дата отримання рахунку 04.10.10., термін сплати 18.10.10.;

- 74/10 від 31.10.10. на суму 2459,95 грн.; дата отримання рахунку 04.11.10., термін сплати 18.11.10.;

- 74/11 від 03.12.10. на суму 2693,41 грн.; дата отримання рахунку 03.12.10., термін сплати 17.12.10., всього на загальну суму 9177,90 грн.

Договір № 100236 на постачання електричної енергії є договором енергопостачання, а тому права та обовязки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно п. 6.11 «Правил користування електричною енергією», затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96. № 28, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Пунктом 6.13 «Правил користування електричною енергією», затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96. № 28 встановлено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокуратура вказує на те, що за період з 01.07.10. по 01.12.10. позивачем-2 було відпущено, а відповідачем було спожито активну електричну енергію, але відповідач за поставлену енергію не розрахувався, в звязку з чим у нього виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж в розмірі 9177,90 грн.

Оцінюючи подані прокуратурою та позивачем-2 докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокуратурою та позивачем-2, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж підлягає стягненню 9177,90 грн. заборгованості за використану активну електроенергію.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, прокуратура на підставі п. 4.2.1 Договору просить стягнути з відповідача 359,11 грн. пені.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати.

Прокуратура нараховує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за прострочення оплати електричної енергії у період з серпня 2010 року по лютий 2011 року.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Як встановлено п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню 359,11 грн. пені, перерахунок якої судом здійснено в межах періодів, визначених прокуратурою.

Крім того, прокуратура просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача збитків від інфляції в сумі 109,33 грн., та 69,50 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Суд відзначає, що нарахування прокуратурою збитків від інфляції та 3% річних у заявлений період є правомірним, оскільки судом встановлено прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання по оплаті спожитої електричної енергії за Договором у визначений період.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню 109,33 грн. збитків від інфляції та 69,50 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Техноскарб»в особі філії «Криворізького заводу промислової автоматики»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, б. 33, код ЄДРПОУ 22863730) на користь Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж (49107, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський р-н. Шосе Запорізьке, б. 22, розрахунковий рахунок 260325003663 у філії Дзержинського відділення № 7806 ВАТ «Ощадбанк»МФО 306072, ЗКПО 00130843; код ЄДРПОУ 23359034) 9177 (девять тисяч сто сімдесят сім) грн. 90 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Техноскарб»в особі філії «Криворізького заводу промислової автоматики»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, б. 33, код ЄДРПОУ 22863730) на користь Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Криворізьких міських електричних мереж (49107, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський р-н. Шосе Запорізьке, б. 22, розрахунковий рахунок 26000060431312 у Криворізькому філіалі ПАТ КБ «Приватбанк»МФО 305750, ЗКПО 00130843; код ЄДРПОУ 23359034) 359 (триста пятдесят девять) грн. 11 коп. пені, 109 (сто девять) грн. 33 коп. збитків від інфляції, 69 (шістдесят девять) грн. 50 коп. 3% річних.

4. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Техноскарб»в особі філії «Криворізького заводу промислової автоматики»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, б. 33, код ЄДРПОУ 22863730) в доход Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дане рішення направити до відома Прокуратури м. Києва.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 15.06.11.