Рішення № 17221499, 07.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/8007.06.11 За позовом Публічного акціонерного товариства “Екостандарт” м. Києва

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення боржником грошового зобов'язання, ціна позову 2843622,18 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Івченко-Шавула Т.А.,

від відповідача Дудко О.В.

СУТЬ СПОРУ :

у березні 2011 року Закрите акціонерне товариство “Екостандарт” звернулося в суд з указаним позовом.

На підставі ст. 25 ГПК України судом проведено заміну позивача його правонаступником Публічним акціонерним товариством “Екостандарт”.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір № 460072 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 1 жовтня 2001 р., згідно з яким він зобов’язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачу теплову енергію, а останній –щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця оплачувати спожиту теплову енергію.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом грудня 2010 –лютого 2011 років теплову енергію вартістю 4131909,46 грн., заборгувавши йому 2703617,78 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 53069,95 грн., три проценти річних з простроченої суми 14097,48 грн., пеню 72836,97 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позов визнав частково, посилаючись на безпідставне неврахування позивачем одержаних від КП ГІОЦ коштів оплати за теплову енергію, спожиту у спірний період.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 жовтня 2001 р. між позивачем як правонаступником Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” та відповідачем укладено договір № 460072 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

За умовами договору позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення, гарячого водопостачання в обсязі 72459,4 Гкал/рік, а останній –оплачувати спожиту теплову енергію не пізніше 28 числа поточного місяця.

Строк дії договору відповідно до п. 10.1 встановлений з 1 жовтня 2001 до 1 жовтня 2002 років та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить іншій стороні протилежне. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями сторін, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі особової картки (табуляграми) споживання теплової енергії стверджується факт споживання відповідачем протягом грудня 2010 –лютого 2011 років теплової енергії вартістю 4131909,46 грн.

Як пояснив позивач одержана відповідачем теплова енергія останнім оплачена була частково у розмірі 1428291,68 грн.

Проте, як слідує з пояснень відповідача, наявних у матеріалах справи листа Комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр” № 02-349 від 4 квітня 2011 р., реєстрів погашення кредиторської заборгованості підприємств Дніпровського району м. Києва по пільгах населенню, за одержану в грудні 2010-лютому 2011 років теплову енергію відповідач сплатив 2104780,79 грн.

Не заперечуючи факту одержання оплат в указаному розмірі позивач посилався на те, що зазначені кошти ним були зараховані в рахунок оплати теплової енергії, поставленої в інший період.

Доводи з цього приводу суд оцінює критично, оскільки кошти, які одержані позивачем внаслідок розщеплення оплат мешканців належних відповідачу будинків за житлово-комунальні послуги опалення та гарячого водопостачання, а також суми відшкодування наданих пільг і субсидій є поточними оплатами за надані послуги.

Доказів належної оплати за договором, у т.ч. більшому в розмірі, ніж встановлено судом, не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 2027128,67 грн. боргу (4131909,46-2104780,79).

Враховуючи, що відповідач прострочив оплату за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню з урахуванням фактичного розміру прострочених сум 34804,75 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 9093,31 грн. три проценти річних з простроченої суми, 46982,10 грн. передбаченої п. 9.2 договору пені.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства “Екостандарт” м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код 03366612) на користь Публічного акціонерного товариства “Екостандарт” (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код 21661022) 2027128,67 грн. боргу, 34804,75 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 9093,31 грн. три проценти річних з простроченої суми, 46982,10 грн. пені, 18993,11 грн. витрат по оплаті державного мита, 175,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар