Рішення № 17221300, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/9808.06.11 За позовом: Підприємства “Переяслав-Хмельницький “Акрокоопвиробник” Київської регіональної спілки споживчої кооперації

До:Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламно-виробнича компанія ВС-ГРУП”

Про: стягнення коштів 76432,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: ОСОБА_1., дов. № 30/05-бр від 30.05.2011, ОСОБА_2, дов. № 31/05-бр від 31.05.2011

відповідача: ОСОБА_3, дов. № 01-38 від 13.05.2011

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач продав відповідачеві товар, і відповідач його отримав проте оплатив лише частково, чим порушив права позивача. Тому позивач просить позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову усно заперечив та вказав, що придбану у позивача продукцію відповідач продав іншій особі, і така інша особа заявила до відповідача претензії відносно кількості та якості товару. Відповідач зазначає, що органами стандартизації на підприємстві позивача була проведена перевірка внаслідок якої позивачеві було заборонено до реалізації певний товар, який, на думку відповідача, і було продано останньому. Тому відповідач просить в позові відмовити та повідомити в правоохоронні органи про дії керівництва позивача, що містять ознаки складу злочину передбаченого ст.227 Кримінального кодексу України.

Ухвалою від 07.04.2011 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.05.2011.

В судовому засіданні 16.05.2011 суд, після заслуховування пояснень позивача, оголосив ухвалу про відкладення розгляду справи на 30.05.2011.

У судовому засіданні 30.05.2011 оголошено перерву до 01.06.2011, про що сторони повідомлені під розписку.

30.05.2011 до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Рекламно-виробнича компанія ВС-ГРУП"до Підприємства "Переяслав-Хмельницький "Агрокоопвиробник" Київської регіональної спілки споживчої кооперації про стягнення коштів.

Ухвалою від 31.05.2011 № 05-5-45/5656 вказана зустрічна позовна заява була повернута без розгляду.

В судовому засіданні 01.06.2011 відповідач звернувся до суду із клопотанням про продовження строку вирішення спору.

У судовому засіданні 01.06.2011 відповідач звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів, а саме Акту про результати планової перевірки позивача від 28.01.2011. Відповідач зазначає, що вказаний акт може містити інформацію про заборону реалізації певної продукції та період дії такої заборони.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за поставлений товар, а вказаний відповідачем акт не встановлює, не змінює та не припиняє господарські зобов'язання між сторонами спору, то клопотання відповідача про витребування доказів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ "Фірма Атамекен" (Астана, Казахстан). Вказане клопотання відповідачем обґрунтовується тим, що відповідач отриману від позивача продукцію продав ТОВ "Фірма Атамекен" (Астана, Казахстан), у якого виникли сумніви щодо якості отриманої від відповідача продукції.

Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Відповідачем не вказано прав або обов'язків ТОВ "Фірма Атамекен" (Астана, Казахстан), на які може вплинути рішення з господарського спору у справі № 45/98. Тому клопотання відповідача про залучення до участі у справі ТОВ "Фірма Атамекен" (Астана, Казахстан) є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Також відповідачем заявлено клопотання про призначення експертизи, яке мотивовано тим, що зустрічна позовна заява мотивована неналежною якістю отриманого від позивача товару, тому для встановлення цього фату необхідно призначити відповідну експертизу.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З клопотання відповідача вбачається. Що останній мотивує необхідність призначення експертизи тим, що остання необхідна для встановлення обставин, якими відповідач обґрунтовує зустрічні позовні вимоги. Натомість, зустрічний позов, як вказано вище, було повернуто відповідачеві без розгляду, а отже клопотання відповідача про призначення судової експертизи є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Ухвалою від 01.06.2011 оголошено перерву до 08.06.2011.

В судовому засіданні 08.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази суд, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами перевірки підприємства позивача, державним інспектором з державного нагляду за якістю продукції, дотримання стандартів, норм і правил Бартіків М.В. складено Акт перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил від 28.01.2011 № 13.

Згідно названого акт заборонено реалізацію двох партій продукції: партія "Ікра з кабачків" консервована, фасована в скляні банки, виготовлена 17.09.2010, вартістю 36.882,00 грн. та партія соусу "Краснодарського", фасованого в скляні банки по 450 г., виготовлена 25.09.2009, вартістю 45.539,55 грн.

14.02.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 14/02 (далі - Договір). За умовами Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язувався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, розмір партій, ціна за одиницю, сумарна вартість партії, умови і строки поставки передбачаються в специфікаціях або рахунках-фактурах (п. 1.1, 1.2. Договору).

Згідно додатку № 1 до Договору (специфікація) позивач зобов'язувався продати відповідачеві, зокрема ікру кабачкову 0,5.

Згідно п. 4.3. Договору допускаються наступні умови розрахунку за поставлений товар: 50% - попередня оплата вартості кожної партії товару, 50% - кінцева оплата вартості партії товару здійснюється на дату поставки відповідної партії на складі постачальника.

Відповідач згідно платіжного доручення від 15.02.2011 № 27 сплатив позивачеві 140.000,00 грн. за Договором.

Згідно накладної № 58 від 28.03.2011 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 216.431,66 грн.

Надана суду копія платіжного доручення від 24.03.2011 № 51 про сплату відповідачем позивачеві 76.432,00 грн. судом відхиляється, оскільки вказане платіжне доручення не містить відмітки банку про його виконання.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 216.431,66 грн., а відповідач його оплатив в сумі 140.000,00 грн.

Отже, сума боргу відповідача перед позивачем складає 76.432,00 грн.

Відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача 76.432,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 90 ГПК України якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Матеріали справи дають можливість зробити достатньо обґрунтоване припущення про реалізацію підприємством позивача відповідачеві партії товару разом з продуктами харчування, які заборонені до реалізації.

Зазначені дії посадових осіб позивача можуть містити ознаки злочину передбаченого ст. 227 Кримінального кодексу України. У зв'язку з чим, суд зобов'язаний згідно підслідності, встановленої ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України, надіслати відповідне повідомлення до органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламно-виробнича компанія ВС-ГРУП”(м. Київ, вул.. Монтажників, 44, код 36581963) на користь Підприємства “Переяслав-Хмельницький “Акрокоопвиробник” Київської регіональної спілки споживчої кооперації (Київська обл.., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, 33, код 34341396) - 76432 (сімдесят шість тисяч чотириста тридцять дві) грн. 00 коп. - боргу, 764 (сімсот шістдесят чотири) грн. 32 коп. витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. Видати наказ.

4. Надіслати повідомлення до органів внутрішніх справ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя:С. Балац

Дата підписання рішення: 15.06.2011