Рішення № 17218346, 21.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2011 р. Справа № 5010/844/2011-2/44

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Cудді Круглової О.М.

При секретарі Дичковській І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина",

юридична адреса: Львівська обл., м. Жидачів, вул. Шашкевича, 9

фактична адреса: вул. Городоцька, 286/203, м. Львів, 79000

до відповідача: Долинського об'єднання громадського харчування вул.Шептицького, буд. 24, м.Долина, Івано-Франківська область,77500 в особі Госпрозрахункового відокремленого підрозділу "Злагода", м.Долина, проспект. Незалежності, 3А

представник відповідача: Солонька Г.І., АДРЕСА_1

про стягнення 3920,37 грн. заборгованості .

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явилися.

від відповідача: не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№1246 від 19.04.11 про стягнення з відповідача 3920,37 грн. заборгованості, в тому числі 3689,61 грн. основного боргу, 184,77 грн. інфляційних та 45,99 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 16.06.11 здійснено заміну первісного відповідача - Злагода ГВП Долинського об'єднання громадського харчування на належного відповідача - Долинського об'єднання громадського харчування в особі Госпрозрахункового відокремленого підрозділу "Злагода".

Позивач в засідання суду не з"явився, направив суду клопотання за Вх.№6194/2011-свх від 20.07.11, в якому зазначив, ща за період розгляду даної справи в суді відповідач частково оплатив заборгованість в сумі 800 грн., в зв"язку з ми просив стягнути з відповідача 2889,61 грн. основного боргу, 184,77 грн. інфляційних та 45,99 грн. - 3% річних. В обгрунтування позовних вимог позивач при зверненні до суду посилався на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №10/10 від 01.10.10 щодо оплати отриманого ним товару.

Так як зазначений договір не був долучений до позовної заяви, суд ухвалою від 17.05.11 зобов"язав позивача надати договір від 01.10.2010р. № 10/10 або доказ виникнення зобов"язання по оплаті у відповідача (термін оплати). У клопотанні за Вх.№4596/2011-свх від 31.05.11 позивач зазначив, що вказаний договір втрачений, а тому зобов"язання по оплаті виникло у відповідача відповідно до претензії №01/11 від 03.02.11 (ст.530 ЦК України), яка вручена відповідачу під розписку.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, хоча про дату, час та міце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 16.06.11. 14.07.11. Вказані ухвали були направлені відповідачу за місцем його реєстрації, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10370146 (а.с.70-71).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10370146 ) .

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму суму 5044,62 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними. Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, заборгованість станом на день звернення до суду становила 3689,61 грн.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як договору на поставку товару між сторонами не було укладено, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється претензія №01/11 від 03.02.11, яка того ж дня вручена відповідачу під розписку (а.с.16-17), тобто зобов"зання по оплаті виникло 11.02.11.

Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 800 грн. - основного боргу, провадження в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат.

Отже, до стягнення підлягає 2889,61 грн. заборгованості за поставлений товар, яка підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.10.10 по 25.05.11 (а.с.60).

Слід визнати частково обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 184,77 грн. інфляційних та 45,99 грн. - 3% річних за період з 29.10.10 по 01.04.11, враховуючи наступне:

Статтею 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних. Враховуючи, що зобов"язання по оплаті виникло у відповідача перед позивачем 11.02.11 (претензія №01/11 від 03.02.11, яка того ж дня вручена відповідачу під розписку), а тому з цього періоду слід нараховувати інфляційні та річні, обгрунтований розмір яких становитиме відповідно 84,86 грн. інфляційних та 15,16 грн. - 3% річних (розрахунки додаються). В решті стягнення інфляційних та 3% річних слід відмовити, оскільки вони нараховані за період, коли зобов"язання по оплаті ще не виникло .

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягає 2889,61 грн. основного боргу, 84,86 грн. інфляційних та 15,16 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 98,6 грн. державного мита та 228,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст.15-16 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" до Долинського об'єднання громадського харчування в особі Госпрозрахункового відокремленого підрозділу "Злагода" про стягнення 3920,37 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Долинського об'єднання громадського харчування (вул.Шептицького, буд. 24, м.Долина, Івано-Франківська область,77500, код 01753693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" (юридична адреса: Львівська обл., м. Жидачів, вул. Шашкевича, 9, фактична адреса: вул. Городоцька, 286/203, м. Львів, 79000, код 31206598) - 2889 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев"ять) грн. 61 коп. основного боргу, 84 ( вісімдесят чотири) грн. 86 коп. інфляційних, 15 (п"ятнадцять) грн. 16 коп.- 3% річних, 98 (дев"яносто вісім) грн. 60 коп. державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 800 грн. основного боргу провадження у справі - припинити.

В решті позову відмовити.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О.М.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

__помічник судді Шунтов О. М 21.07.11