Рішення № 17218361, 20.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2011 р. Справа № 5010/1367/2011-17/59

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмежено відповідальністю "Меридіан-ІФ", вул. Б.Хмельницького, 69, м. Івано-Франківськ, 76018;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.К.С." вул. Б.Хмельницького, 69, Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 380000 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність б/н від 19.07.11)

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Меридіан-ІФ" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.К.С." про стягнення 380000 грн. за договорами надання поворотної фінансової допомоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву (вх.№ 6012/2011-свх від 14.07.11) про визнання позову та розгляд справи без участі представника відповідача.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, та в зв'язку з поданим відповідачем клопотанням про розгляд справи без участі представника відповідача, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

24.03.2011 р., 29.04.2011 р. між Товариством з обмежено відповідальністю "Меридіан-ІФ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.К.С." було укладено договори повторної фінансової допомоги № 24-03, № 29-04.

Відповідно до п. 1. договору позивач надає відповідачу безпроцентну фінансову допомогу на поворотній основі.

Відповідно до п. 2 за договором № 24-03 сума позики становить 130000 грн., та за договором № 29-04 - 250000 грн. Загальна сума наданих коштів за договорами № 24-03, № 29-04 становить 380000 грн.

Згідно п. 3 договорів надання позики здійснюється позивачем шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок відповідача або внесенням коштів в касу відповідача. Позика вважається наданою з моменту зарахування коштів на поточний рахунок відповідача або внесення в касу відповідача.

У відповідності до п. 5 договорів, відповідач зобов'язується повернути надану позику за договором № 24-03 до 29.04.2011 р., за договором № 29-04 до 01.06.2011 р.

На виконання умов договорів про надання позики поворотної фінансової допомоги позивачем виконано усі свої зобов'язання та передано у власність відповідача грошові кошти в сумі 380000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 99 від 25.03.2011 р., № 101 від 28.03.2011 р., №195 від 05.05.2011 р., № 196 від 05.05.2011 р., належно засвідчені копії яких, знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 8 договорів, позика вважається повернутою в момент зарахування на поточний рахунок позивача всієї суми, що позичалась або внесення даної суми в касу позивача.

Проте, відповідач не виконав своїх зобовязань за договорами, а саме не здійснив повернення суми поворотної фінансової допомоги наданої позивачем у розмірі 380000 грн. у встановлені договорами строки.

Станом на день подання позову борг становить 380000 грн.

02.06.2011 р. позивачем на адресу у відповідача надіслано претензію про повернення позики з вимогою оплатити борг. Однак вимога позивача була залишена без відповіді та задоволення.

За змістом положень ч.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правове регулювання договорів позики здійснюється відповідно до Глави 71 Цивільного кодексу України.

Договір позики вважається основною підставою виникнення позикових відносин.

Відносини позики регулюються положеннями Цивільного кодексу України та іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 1046 Цивільного кодексу України. за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Обовязок відповідача виконати грошове зобовязання (сплатити кошти) випливає з норми ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті відповідач не подав, доводів позивача не спростував.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення 380000 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан-ІФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.К.С." про стягнення 380000 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.К.С.", вул. Б.Хмельницького, 69, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 37183063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан-ІФ", вул. Б.Хмельницького, 69, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 32077514) 380000 грн. (триста вісімдесят тисяч гривень) боргу, 3800 грн. (три тисячі вісімсот гривень) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 22.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Костюшко Л. Р. 22.07.11