Рішення № 17217814, 19.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.11 р. Справа № 38/120

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовмашавтосервіс”, м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 3559,06грн, пені у розмірі 305,36грн., інфляційних нарахувань у розмірі 382,96грн., 3% річних у розмірі 114,15грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. 52-11 „Д” від 26.04.2011р.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовмашавтосервіс”, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 3559,06грн, пені у розмірі 305,36грн., інфляційних нарахувань у розмірі 382,96грн., 3% річних у розмірі 114,15грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір на користування електричною енергією №1579 від 19.11.1996р. (далі - Договір) з додатками; акти прийняття-передавання електроенергії за березень, квітень 2010р., рахунки №11/1579 за березень, квітень 2010р.; розрахунок ціни позову; акти звірки заборгованості; невиконання відповідачем своїх зобовязань.

14.07.2011р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 08.07.2011р. № 14/4-17/3683, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Азовмашавтосервіс”, м.Маріуполь значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 13498668) як юридична особа та знаходиться за адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, Іллічівський район, Аеропорт, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач протягом розгляду справи у судові засідання не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду, але на адресу господарського суду повернулись конверти з відміткою “за зазначеною адресою не зареєстроване”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані сторонами документи, а також неявка належним чином повідомлених представників учасників справи у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався у звязку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами був укладений договір на користування електричною енергію №1579 від 19.11.1996р., предметом якого, є умови поставки, порядок реалізації електроенергії та її використовування на межі балансової належності електромережі між електропостачальною організацією та споживачем.

Розділом 4 договору сторони визначили порядок розрахунків.

Плата за електроенергію стягується у формі планових платежів в наступні строки та в наступних розмірах:

до 10 числа поточного розрахункового періоду 1 плановий платіж у розмірі 50% вартості середньомісячного споживання електроенергії і кінцевий розрахунок за попередній розрахунковий період; 20 числа поточного розрахункового періоду 2 плановий платіж у розмірі 50% вартості середньомісячного споживання електроенергії (п.4.1.3 договору).

Відповідно з Постановою Верховної Ради України від 24.12.93 №3811-ХІІ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” за кожний день прострочки платежу стягується в без акцептовому порядку пеня у розмірі 0,75% простроченого платежу (п.4.3 договору).

Відповідно до розділу 5, Договір укладений на строк до 31.12.2001р. і набирає чинності з 20.11.1996р. та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не буде заявлено жодної із сторін про відмову від договору або його перегляду. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийняття-передавання електроенергії за березень, квітень 2010р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств.

Виставлені рахунки за активну електроенергію №11/1579 за березень, квітень 2010р. були отримані уповноваженим представником відповідача 02.04.2010р. та 22.04.2010р. відповідно, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.

Відповідач свого обовязку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

У звязку з невиконанням відповідачем зобовязань по своєчасній сплаті спожитої електричної енергії, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 3559,06грн. - борг за спожиту активну електроенергію за березень, квітень 2010р.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних за спожиту електроенергію в сумі 114,15грн., інфляційних у розмірі 382,96грн. та пені в сумі 305,36грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір на користування електричною енергією №1579 від 19.11.1996р. згідно з яким електропостачальна організація (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач користується електроенергією та оплачує електропостачльній організації її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невідємними частинами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії належним чином не виконав, виставлені рахунки в строки обумовлені договором не сплатив, чим порушив умови договору.

Таким чином, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за активну електроенергію за березень, квітень 2010р. у сумі 3559,06грн., яка доведена позивачем та підтверджена матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів оплати наявної заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у сумі 3559,06грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що за кожний день прострочки платежу стягується в пеня у розмірі 0,75% простроченого платежу .

Позивач з посиланням на п.4.3. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 305,36грн. за несвоєчасне виконання зобовязань застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству.

Нарахування та розмір пені відповідають приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” тому сума пені 305,36грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 114,15грн. та інфляційні нарахування в сумі 382,96грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 527, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовмашавтосервіс”, м. Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 3559,06грн, пені у розмірі 305,36грн., інфляційні нарахування у розмірі 382,96грн., 3% річних у розмірі 114,15грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовмашавтосервіс”, м. Маріуполь (87500, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, АЕРОПОРТ, ЄДРПОУ 13498668) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 260373011294 в філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00131096) заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 3559,06грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовмашавтосервіс”, м. Маріуполь (87500, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, АЕРОПОРТ, ЄДРПОУ 13498668) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26000060261354 в Приватбанку, МФО 335429, код ЄДРПОУ 00131096) пеню у розмірі 305,36грн., 3% річних у розмірі 114,15грн., інфляційні у розмірі 382,96грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовмашавтосервіс”, м. Маріуполь (87500, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, АЕРОПОРТ, ЄДРПОУ 13498668) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26001307550283 в філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 19.07.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2011р.

Суддя Лейба М.О.