Постанова № 17216120, 20.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2011 р. Справа № 5021/131/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОстапенка М.І.,

суддіКондратової І.Д.,

суддіСтратієнко Л.В.,

за участю представників сторін від позивачаОСОБА_1- пред.за дов. № б/н від 01.11.2011 р., від відповідача не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Крафт Фудз Україна"

на рішення Господарського суду Сумської області від 01.04.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 р.

у справі№ 5021/131/2011 Господарського суду Сумської області

за позовомКомпанії "Гоойоорд Б.В.", що діє через представництво компанії "Гоойоорд Б.В." в Україні

доЗакритого акціонерного товариства "Крафт Фудз Україна"

простягнення 396 135,06 грн. ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року компанія "Гоойоорд Б.В.", що діє через представництво компанії "Гоойоорд Б.В." в Україні, звернулась до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Крафт Фудз Україна", в якій просила стягнути з відповідача 396135,06 грн. заборгованості, в т.ч. 234205,12 грн. неустойки за прострочку повернення відповідачем орендованого майна, 69356,40 грн. вартості пошкодженого майна, 86489,45 грн. витрат на оплату професійних послуг, 6084,09 грн. пені за прострочку оплати орендних платежів.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 01.04.2011 р. у справі № 5021/131/2011 (суддя Лугова Н.П.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 234205,12 грн. неустойки, 6 084,09 грн. пені, 2 402,89 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В стягненні 69356,40 грн. вартості пошкодженого майна, 86489,45 грн. витрат на оплату професійних послуг відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 р. (колегія суддів у складі:головуючий суддя Черленяк М.І., судді Ільїн О.В., Камишева Л.М.) рішення Господарського суду Сумської області від 01.04.2011 р. у справі № 5021/131/2011 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача вартості пошкодженого майна у розмірі 69 356,40 грн. скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Крафт Фудз Україна" на користь Гоойоорд Б.В., що діє через представництво компанії "Гоойоорд Б.В." в Україні 69356,40 грн. вартості пошкодженого майна. В іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 1 квітня 2011 року у справі № 5021/131/2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Закрите акціонерне товариство "Крафт Фудз Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 01.04.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 р., прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, відповідач посилається судами на те, що при прийняті оскаржуваних рішень були порушені норми процесуального права (ст.ст. 43, 33, 34, 41, 43, 101 Господарського процесуального кодексу (надалі ГПК) України) та норми матеріального права (ст.ст. 614, 623 Цивільного кодексу (надалі ЦК) України).

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 р. залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Крафт Фудз Україна" підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між 20 травня 2008 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено орендну угоду № 05/08-29IFR-КRAFTF/ТР0804-2858 (далі - договір), відповідно до умов якої орендодавець передав орендареві в оренду нежитлове приміщення загальною площею 145 кв.м., розташоване на другому поверсі будинку за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, 29 згідно плану будівлі, наведеному в додатку А до договору, а орендар прийняв зазначене приміщення та протягом строку дії договору зобовязався сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1.3 договору термін оренди завершується 18.03.2010р.

12.03.2010 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою продовжено термін оренди до 17 квітня 2010 року.

Стаття 291 ГК України вказує, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 4 статті 291 Господарського кодексу (надалі ГК) України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов'язок орендаря повернути майно орендарю в день припинення дії передбачений і п. 4.6.1. договору оренду, а відтак доводи відповідача про те, що не встановлено строку повернення відповідачем після закінчення терміну оренди, правомірно відхилені судоми апеляційної інстанції.

Доводи відповідача про те, що майно не було повернуто вчасно з вини орендодавця, також правильно відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки зобов'язання щодо визначення стану приміщення та зобов'язання щодо своєчасного повернення приміщення є різними зобов'язаннями, тобто, узгодження сторонами вартості відновлювальних робіт не є підставою для неповернення майна після закінчення строку дії договору.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що орендоване майно було повернуто відповідачем відповідно до акта приймання-передачі, надісланого відповідачем поштою тільки 26.05.2010р., та підписаного позивачем з зауваженнями 29.05.2011 р.

З огляду на зазначені законодавчі приписи та умови договору оренди, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення неустойки в розмірі 234205,12 грн.

Постанова апеляційного суду про залишення без змін рішення суду першої інстанції в цій частині є законною і обґрунтованою і доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Пунктом 4.1.1 договору сторони передбачили нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період невиконання грошових зобов'язань, за кожний день прострочення від суми порушеного зобов'язання по будь-якому з вищезазначених платежів, якщо вони прострочені більш ніж на 14 днів від обумовленої дати сплати.

Суди попередніх інстанцій, встановивши факт прострочення платежу за рахунком на оплату № 1 від 06.01.2010 р. на суму 175233,06 грн., дійшли правильного висновку про стягнення з відповідача пені в сумі 6084,09 грн.

Що стосується відмови судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у задоволенні позову в частині позовних вимог щодо стягнення витрат на оплату професійних послуг на суму 86489,45 грн., судові рішення в цій частині також є законними і обґрунтованими. При цьому, колегією судів враховано, що судові рішення в цій частині сторонами в касаційному порядку не оскаржується.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача вартості пошкодженого майна на суму 69356,40 грн., суд першої інстанції виходив з того, що акт прийому-передачі від 29.05.2010р. не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 34 ГПК України та не є передбаченим законодавством методом оцінки завданих збитків, оскільки для оцінки шкоди, якщо така і була завдана, є необхідність проведення відповідної будівельно - технічної експертизи, яка б встановила розмір збитків з урахуванням зносу приміщень протягом строку оренди.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи в цій частині рішення місцевого господарського суду, відзначив, що вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості пошкодженого майна у розмірі 69356,40 грн. є обґрунтованими, оскільки розрахунок позивача узгоджується з кошторисом відновлювальних робіт, умовами договору та вимогами діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що місцевим господарським судом безпідставно не взято до уваги акт прийому-передачі від 29.05.2010р. як належний доказ повернення майна у неналежному стані, а також не надано будь-якої правової оцінки наявним в матеріалах справи листам відповідача, в яких останній визнав факт пошкодження приміщення та підтвердив свої зобов'язання щодо здійснення відновлювальних робіт приміщення.

Посилання суду першої інстанції на недоведеність позовних вимог з огляду на те, що для оцінки шкоди, якщо така і була завдана, є необхідність проведення відповідної будівельно - технічної експертизи, яка б встановила розмір збитків з урахуванням зносу приміщень протягом строку оренди також визнаються помилковими, оскільки ч. 1 ст. 41 ГПК України покладає на суд обов'язок провести експертизу для встановлення певних фактів і дослідження обставин, дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Відповідно до ч. З ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 4 ст. 285 ГК України орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря. Згідно з ч. 2 ст. 779 ЦК України, у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на встановлений судом апеляційної інстанції факт повернення орендарем майна у незадовільному технічному і санітарному стані, яке потребує ремонту, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з псування або пошкодженням майна з вини орендаря.

Поряд з цим, апеляційний господарський суд, поклавши в основу визначення вартості завданих позивачу збитків наданий позивачем кошторис, безпідставно не врахували, що відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з метою правильного вирішення спору у даній справі суд мав надати правову оцінку кошторису та розрахунку вартості ремонтних робіт, та, у разі необхідності, вирішити питання щодо можливості призначення у межах даної справи судової експертизи у відповідності до ст. 41 ГПК України, оскільки головними завданнями будівельно-технічної експертизи саме є визначення вартості різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території та ін.), визначення технічного стану будівель, споруд, інженерного обладнання (відсоток зношення, придатність до експлуатації, необхідність ремонту, наявність дефектів, причини, які їх викликали, та ін.).

Суди попередніх інстанцій зазначених вище присів норм процесуального права не врахували, та прийняли судові рішення в цій частині з порушенням вказаних норм права.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення в частині позовних вимог щодо стягнення 69356,40 грн. вартості пошкодженого майна, підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Крафт Фудз Україна" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Сумської області від 01.04.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 р. у справі № 5021/131/2011 в частині позовних вимог щодо стягнення 69356,40 грн. вартості пошкодженого майна скасувати.

Справу в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Сумської області в іншому складі суду.

В іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 01.04.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 р. у справі № 5021/131/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Остапенко М.І.

СуддяКондратова І.Д.

СуддяСтратієнко Л.В.