Ухвала суду № 17215834, 20.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"20" липня 2011 р. Справа № 5015/660/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіОстапенка М.І.

суддіГончарука П.А.,

суддіКондратової І.Д.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТІОР"

на рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2011р.

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АНТІОР"

доСуб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

провизнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТІОР" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2011р.

Перевіривши матеріали касаційної скарги та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку, що вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Державне мито сплачується в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, що визначено ст. 46 ГПК України. При цьому, відповідно до ст. 45 ГПК України, позовні заяви і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а порядок сплати Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.

За змістом ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", одним з обєктів справляння державного мита є касаційна скарга на рішення та постанови суду.

Розмір ставок державного мита визначений ст. 3 вказаного Декрету. Зокрема, відповідно до підпункту "г" п. 2 вказаної норми, ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Так, в силу підпункту "а" п. 2 ст.3 Декрету, з позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Скаржником до касаційної скарги додана квитанція № 14/1 від 20.06.2011р., відповідно до якої до державного бюджету перераховано державне мито у розмірі 318,00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством. Доказів доплати державного мита скаржником не надано.

Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.86, п. 4 ст.1113 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТІОР" на рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2011р. у справі № 5015/660/11 та додані до неї документи повернути.

Головуючий суддя Остапенко М.І.

СуддяГончарук П.А.

СуддяКондратова І.Д.