Вирок № 17214074, 08.06.2011, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-30/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р. Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді:Іванчука В. М.

при секретарі :Пшеничняк В.Й.

з участю прокурора:Марцун М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Монастириська кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, гр. України, не працюючого, освіта середня, згідно ст.89 не судимий,

за ст.185 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 повторно таємно викрав чуже майно.

Так, 31 січня 2011 року близько 14 год. підсудний ОСОБА_1, перебуваючи у кафе «Коропчанка»по вул. Каганця смт. Коропець, з корисливих мотивів, переслідуючи мету викрадення чужого майна і доводячи свій злочинний намір до кінця, скористався станом сильного алкогольного спяніння потерпілого ОСОБА_2, 1992 року народження,умисно викрав у нього мобільний телефон марки "Нокіа Х3", заподіявши останньому матеріальну шкоду, яка згідно з висновком експерта № 15/42/11 від 23.02.2011 року, становить 838,94 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вищевказаному злочині визнав повністю у вчиненому щиро розкаявся, і даючи суду показання, повністю підтвердив факт та обставини скоєння ним вищезазначеного у вироку злочину. Підсудний просить суд суворо його не карати та при призначенні покарання врахувати, що він у вчиненому щиро розкаюється, матеріальна шкода відшкодована повністю.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, хоча належним чином повідомлялася про день, час і місце слухання справи.

Із оголошених в судовому засіданні показів потерпілого вбачається, що дійсно 31 січня 2011 року близько 12 год. він приїхав у смт.Коропець Монастириського району з м.Тлумач, де проживає його бабуся. Зразу пішов у їдальню «Коропчанка»на обід. У їдальні заказав собі порцію пельменів та купив пляшку горілки ємкістю 0,5 л. Сів за столик, випив сто грам горілки, після цього сів за сусідній стіл, де розпивав спиртні напої. Крім нього за даним столом сиділи троє хлопців. Через деякий час внаслідок випитого алкогольного напою ОСОБА_2 сильно спянів і не памятає що в подальшому відбувалося. Прийшов до себе біля 18 год. у м.Тлумачі, коли оглянув свої речі, то виявив відсутність свого мобільного телефону. Коли почав згадувати, то зрозумів, що нікому його не давав і останній раз мав його у кафе «Коропчанка». Пізніше йому стало відомо, що мобільний телефон в нього викрав ОСОБА_1, житель смт. Коропець Монастириського району. На даний час телефон йому повернуто. Претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_1 не має. Цивільний позов не заявляє.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено лише допитом підсудного та потерпілої.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_1 його вина доведена зібраними по справі під час досудового слідства доказами, які підсудний не оспорює і вважає їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.

Таким чином, даючи оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковано за ст. 185 ч.2 КК України і суд таку кваліфікацію вважає вірною, оскільки підсудний 17 лютого 2006 року судимий Монастириським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України таємно викрав чуже майно, на загальну суму 838,94грн., тим самим вчинив вищевказаний злочин.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини які обтяжують, зокрема те, що раніше судимий, вчинено злочин повторно, до пом'якшуючих обставин суд відносить визнання вини і щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі, а тому вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ст. 185 ч.2 КК України.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, інші обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначаючи покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в силу ст.75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченому ст.185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобовязати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично зявлятись для реєстрації.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 300,88 грн. за проведену товарознавчу експертизу № 15/42/11 від 23.02.2011року, які перерахувати на рахунок НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код платежу 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО 838012, р/р 31256272210463.

Речові докази, мобільний телефон маркі "Нокіа ХЗ", повернути потерпілому ОСОБА_2.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

Суддя:(підпис)