Рішення № 17214002, 07.07.2011, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 2-196/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2011 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі:головуючого Радосюка А. В.

при секретарі Яблонська М. М.,

з участю представника позивача Ханас І. О., представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До суду звернулося Публічне акціонерне товариства «Сведбанк»з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 жовтня 2005 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк»та приватним малим підприємством «Фортуна»було укладено кредитний договір №23, однак позичальник всупереч вимогам зазначеного кредитного договору та графіку погашення кредиту своєчасно не повернув позичених коштів, в результаті чого виникла заборгованість по неповернутому кредиту, відсотках по ньому та пені у загальному розмірі 357439 гривень 34 копійки, а оскільки ОСОБА_3 згідно договору поруки від 28.10.2005 року виступав поручителем по вищезгаданому кредитному договору, тому позивач просить стягнути з відповідача 357439 гривень 34 копійки заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати понесені ним.

В судовому засіданні представник позивача Ханас І. О. уточнила позовні вимоги і просила суд, враховуючи те, що за час розгляду справи частково погашено заборгованість по кредиту, стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договорі в загальній сумі 275627 гривень 25 копійок, а саме 226622,51 грн. заборгованості за кредитом, 1750,32 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 47254,42 грн. пені та судові витрати, пославшись при цьому на ті ж обставини, що і в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду від нього надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги визнає частково, а саме в частині заборгованості за кредитом та відсотках за користування ним, а щодо пені просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності і відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме в частині заборгованості за кредитом та відсотках за користування ним, а щодо пені просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності і відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

При цьому суд виходив із наступного.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2005 року між приватним малим підприємством «Фортуна» та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк»було укладено кредитний договір №23 (а.с. 11-17).

Відповідно до п.1.1 статуту Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», даний банк є повним правонаступником за всіма правами та обовязками Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк»»(а.с.8-10).

Згідно п. 1.2, п. 1.3, п. 1.4 кредитного договору № 23 від 28.10.2005 року приватне мале підприємство «Фортуна»отримало 28 жовтня 2005 року у Акціонерному комерційному банку «ТАС-Комерцбанк»кредитні кошти в сумі 500000 гривень з кінцевим терміном повернення 27 жовтня 2008 року, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних, що стверджується копією кредитного договору № 23 від 28.10.2005 року (а.с. 11-17).

Відповідно до Додаткових угод до вказаного кредитного договору від 21 квітня 2006 року, 30 листопада 2006 року, 16 травня 2007 року, 08 листопада 2007 року, 10 грудня 2007 року та 18 грудня 2008 року розмір кредитної лінії становить 695000 грн., із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% річних (а.с.18-23).

З метою забезпечення виконання зобовязань за вищезгаданим кредитним договором був укладений договір поруки від 28.10.2005 року, згідно п. 1, 2 якого поручитель ОСОБА_3 зобовязується перед Банком відповідати за виконання зобовязань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику згідно кредитного договору №23 від 28 жовтня 2005 року, у сумі 500000 грн. строком по 27 жовтня 2008 року включно, з процентною ставкою 21 процент річних за їх використання. Згаданий кредитний договір №23 від 28 жовтня 2005 року, а також додаткові угоди до нього, які будуть укладені між сторонами, у подальшому будуть невідємною частиною кредитного договору №23 від 28 жовтня 2005 року та надалі іменуються “Основне зобовязання”. Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником Основного зобовязання усім належним йому майном та грошовими коштами (а.с. 31-32).

25 квітня 2006 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до договору поруки від 28 жовтня 2005 року, згідно якої поручитель ОСОБА_3 зобовязується перед Банком відповідати за виконання зобовязань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику згідно кредитного договору №23 від 28 жовтня 2005 року, у сумі 695000 грн. строком по 27 жовтня 2008 року включно, з процентною ставкою 21 процент річних за їх використання (а.с.33).

Згідно ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, перерахованих в ст.11 ЦК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.6.1 кредитного договору №23 від 28.10.2005 року у випадку ненадходження на рахунок Банку суми заборгованості за кредитною лінією, процентів та комісій в строки, визначені у п.п. 1.3, 3.3, 3.4, 4.1, 7.5, 7.6, 8.1 та 8.2 цього договору, позичальник, незалежно від наявності його вини у виконанні чи неналежному виконанні зобовязань за цим договором, сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

Приватне мале підприємство «Фортуна»порушувало виконання умов кредитного договору, а саме не сплачувало проценти за кредит та не погашало заборгованість по кредиту в результаті чого його заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Сведбанк»по кредитному договорі №23 від 28.10.2005 року станом на 30.08.2010 року становить 357439 гривень 34 копійки, з яких:

-266700, 00 грн.сума неповернутого кредиту;

-43484,92 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом;

-47254,42 грн.- пеня, що стверджується розрахунком заборгованості ПП «Фортуна»за кредитним договором №23 від 28.10.2005 року (а.с 29-30).

В судовому засіданні представник позивача Ханас І. О., враховуючи те, що за час розгляду справи частково погашено кредит, просила стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 275627 гривень 25 копійок, з яких: 226622,51 грн. заборгованості за кредитом, 1750,32 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом та 47254,42 грн. пені. Всього представник позивача просить стягнути з відповідача 275627,25 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»повідомляло відповідача про наявну заборгованість по кредиту та попередило його про примусове стягнення заборгованості в судовому провадженні, що стверджується повідомленням щодо заборгованості за кредитним договором №23 від 28.10.2005 року (а.с.34).

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»228372 гривні 83 копійки заборгованості за кредитним договором, з яких 226622,51 грн. заборгованості за кредитом та 1750,32 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 47254,42 грн., суд виходив з того, що вказана сума пені нарахована в період з 28.10.2008 року по 27.04.2009 року, тобто поза межами строку позовної давності, визначеного ч.2 ст.258 ЦК України, та відповідач в поданій до суду заяві, а представник відповідача в судовому засіданні наголошували на застосуванні наслідків спливу позовної давності до даної частини позовних вимог.

Згідно ст.88 ЦК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно ст. 88, 89 ЦПК України, суд, також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» 1700 гривень сплаченого судового збору та 120 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом. При цьому, суд бере до уваги платіжне доручення за №16 від 23.11.2010 року (а.с. 1) про сплату судового збору та платіжне доручення за №17 від 23.11.2010 року (а.с. 2) про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Лановецьким районним судом.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 89, 209, 212-215, 292 ЦПК України, ст.ст. 11, 258, 267, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 553, 554, 611, 1046, 1048, 1049, 1052, 1054, 1055 ЦК України, кредитним договором №23 від 28.10.2005 року, договором поруки від 28.10.2005 року, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(р/р 37392001171901 в АТ «Сведбанк»(публічне) м.Київ, МФО 300164, код ЄДРПОУ 19356840) 228372 (двісті двадцять вісім тисяч триста сімдесят дві) гривні 83 копійки заборгованості за кредитним договором, 1700 гривень сплаченого судового збору та 120 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

В решті позовних вимог відмовити.

Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:А. В. Радосюк