Рішення № 17214006, 29.06.2011, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 2-201/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" червня 2011 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі:головуючого Радосюка А. В.

при секретарі Яблонська М. М.,

з участю відповідача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «Альфа-Гарант» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

встановив:

До суду звернулося товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант»з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 28 липня 2009 року між ними та ОСОБА_2 було укладено договір №06-USB/22-124-00607 добровільного страхування автотранспорту (КАСКО), а саме автомобіля марки КІА СЕЕD, д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску. 12.03.2010 року трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ГАЗ-3309, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та КІА СЕЕD, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої автомобіль марки КІА СЕЕD отримав пошкодження на загальну суму 42007,55 грн.. Виконуючи взяті на себе зобовязання по договору страхування позивач виплатив ОСОБА_2 відшкодування в розмірі 32659,72 грн.. З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право регресної вимоги, з якою він звернувся до ЗАТ УАСК «АСКА», в якої був застрахований автомобіль марки ГАЗ-3309, однак отримав відповідь, що ЗАТ «УАСК «АСКА»виплатило ОСОБА_2 за його заявою 24310,63 грн.. Враховуючи те, що ОСОБА_2 одержав двічі страхове відшкодування за однією страховою подією, тобто безпідставно набув грошові кошти, то позивач просить стягнути з ОСОБА_2 в його користь 24310,63 грн. безпідставно набутих грошових коштів. Разом з тим, враховуючи те, що постановою Теребовлянського районного суду від 19 квітня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.03.2010 року о 17 годині 45 хвилин на автомобільній дорозі Тернопіль-Ланівці, а ЗАТ УАСК “АСКА»виконала свої зобовязання, сплативши ОСОБА_2 24310,63 грн., то позивач просить суд в порядку регресу стягнути з ОСОБА_1 в його користь 8349,09 грн., що становить різницю між виплаченими сумами двома страховими компаніями.

В судове засідання представник позивача не зявився, однак на адресу суду від нього надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що його страхова компанія повністю відшкодувала завдані збитки, а позовна вимога до нього про відшкодування 8349,09 грн., що є різницею по двох страхових виплатах по одному страховому випадку, не є компенсацією суми франшизи, а тому щодо нього є безпідставною. Крім того, згідно ст.38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхова компанія не має права подавати до нього регресний позов, як до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, оскільки в даному випадку для цього відсутні підстави, які наведені в даній статті.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково в сумі 6613,71 грн. і пояснив, що прямий збиток завданий йому внаслідок ДТП становить 42007,55 грн., а позивачем йому було виплачено лише 32659,72 грн.. Коли ЗАТ «УАСК «АСКА»виплатило йому за його заявою 24310,63 грн., то про даний факт він повідомив позивача і він жодних заперечень щодо цього не мав. Він згодний лише відшкодувати ту суму, яка становить різницю між його фактичною шкодою та виплаченими йому коштами. Крім того, законодавством України не заборонено одержувати страхові виплати від двох страхових компаній.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні дав пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_2.

Заслухавши відповідачів, представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 липня 2009 року між товариством з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант»та ОСОБА_2 було укладено договір №06-USB/22-124-00607 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави, а саме автомобіля марки КІА СЕЕD, д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску, на строк з 29 липня 2009 року до 28 липня 2015 року (а.с.7)

Згідно з додатком №2 до договору №06-USB/22-124-00607 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави страховик зобовязується у випадку пошкодження застрахованого автомобіля виплатити страхове відшкодування у розмірі фактичної матеріальної шкоди з вирахуванням франшизи (а.с.8-10).

Відповідно до довідки №8589054 від 25.03.2011 року, виданої УДАІ УМВСУ в Тернопільській області, належний ОСОБА_2 автомобіль марки КІА СІД, д.н.з. НОМЕР_2, був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12 березня 2010 року приблизно о 17 годині 45 хвилин на 11 км 370 м автомобільної дороги Р-43 «Тернопіль-Ланівці»між автомобілями марки ГАЗ-3309, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та марки КІА СІД, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 і яка сталася з вини водія ОСОБА_1 І.(а.с.20-21).

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 19 квітня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпроАП та накладено адміністративне стягнення у виді 340 грн. штрафу за те, що він 12.03.2010 року на а/д Тернопіль-Ланівці, керуючи транспортним засобом марки «ГАЗ-3309», д.н.з. НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки «Кіа», д.н.з. НОМЕР_2, спричинивши пошкодження транспортних засобів, чим порушив пункт 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України (а.с.24).

Як вбачається із звіту № 153 про незалежну оцінку матеріального збитку автомобіля «КІА СЕЕD», д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_2, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «КІА СЕЕD», д.н.з. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 42007,55 грн. (а.с.25-38).

ОСОБА_2 30 березня 2010 року подав в ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант»заяву про пошкодження транспортного засобу марки «КІА СЕЕD», д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної події, яка відбулася о 17 годині 45 хвилин 12 березня 2010 року на 11 км + 300м автодороги Тернопіль Ланівці за участю його автомобіля та автомобіля марки ГАЗ, д.н.з. НОМЕР_1, і звернувся з проханням визначити розмір страхового відшкодування та виплатити його відповідно до умов договору страхування (а.с.13-14).

Згідно вищевказаної заяви від 30 березня 2011 року ОСОБА_2 було розяснено, що отримання повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні, є підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування. Крім того, ОСОБА_2 було розяснено, що у разі неповідомлення страховика про отримання відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні, що призведе до необгрунтованої виплати страхового відшкодування, ТДВ СК “Альфа-Гарант»буде вимагати від нього повернення зазначеної суми виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «КІА СЕЕD», д.н.з. НОМЕР_2, становить 42007,55 грн., з них до страхового відшкодування підлягає 32659,72 грн., безумовна франшиза 1182,90 грн. та зменшення розміру страхового відшкодування відповідно до п.34 цього Розрахунку 8164,93 грн.. Пунктом 34 розрахунку страхового відшкодування передбачено, як підставу для зменшення розміру страхового відшкодування виплату 80% страхового відшкодування відповідно до п.п.4.9.1 договору страхування (а.с.39).

Згідно з п.4.9.1, 4.9.2 додатку №2 до договору №06-USB/22-124-00607 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави, страхове відшкодування дорівнює 80% від суми, що визначається, виходячи з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, визначеної актом автотоварознавчого дослідження, після застосування до неї всіх відрахувань, передбачених умовами страхування (франшизи, експлуатаційного зносу деталей тощо). У разі надання Страховику документального підтвердження щодо дійсної вартості ремонтних робіт ТЗ (копія платіжного доручення або товарний і фіскальний чеки (при наявності РРКАО) або прибутковий касовий ордер, оформлені належним чином), акту виконаних робіт, закритого заказ-наряду тощо сума страхового відшкодування переглядається і до перерахованого страхового відшкодування здійснюється доплата в розмірі, виходячи з наданих вище документів.

Відповідно до страхового акта №СТ/100618 від 16 липня 2010 року розмір страхового відшкодування ОСОБА_2 становить 32659,72 грн., з яких ОСОБА_2 було виплачено 27081,16 грн., а 5578,56 грн. зараховано в рахунок сплати чергових страхових внесків (а.с.40).

Факт одержання ОСОБА_2 Страхового відшкодування від ТДВ СК “Альфа-Гарант»в сумі 27081,16 грн. також підтверджується платіжним дорученням №1977 від 16 липня 2010 року (а.с.41), а також не заперечується відповідачем ОСОБА_2.

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода завдана одній особі з вини іншої особи. відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст.27 Закону України «Про страхування»від 07.03.1996 року № 85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Автомобіль марки ГАЗ-3309, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, був застрахований в ЗАТ УАСК «АСКА», згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВС №8942802.

ТДВ СК “Альфа-Гарант» 29 липня 2010 року звернулося до ЗАТ УАСК «АСКА»з регресною вимогою про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі виплаченого страхового відшкодування 32659,72 грн. (а.с.42).

Відповідно до повідомлення ЗАТ УАСК «АСКА» від 09.08.2010 року №1774-22/9 ОСОБА_2 звернувся 30.03.2010 року в страхову компанію з заявою про виплату завданих йому збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12 березня 2010 року приблизно о 17 годині 45 хвилин на 11 км 370 м автомобільної дороги Р-43 «Тернопіль-Ланівці»між автомобілями марки ГАЗ-3309, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та марки КІА СІД, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2. Дана заява ЗАТ УАСК «АСКА»була задоволена і ОСОБА_2 було виплачено 24310,63 грн. страхового відшкодування (а.с.43).

ОСОБА_2 30 березня 2010 року подав в ЗАТ УАСК «АСКА»заяву про виплату шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної події, яка відбулася о 17 годині 45 хвилин 12 березня 2010 року на 11 км + 300м автодороги Тернопіль Ланівці за участю його автомобіля та автомобіля марки ГАЗ, д.н.з. НОМЕР_1, що стверджується копією заяви від 30.03.2010 року (а.с.44).

ЗАТ УАСК «АСКА»було виплачено ОСОБА_2 24310,63 грн. страхового відшкодування, що стверджується копіями платіжних доручень №4086 від 16 червня 2010 року (а.с.48), №4334 від 30 червня 2010 року (а.с.47), №4063 від 07 липня 2010 року (а.с.46), №800 від 13 липня 2010 року (а.с.45) та не заперечується відповідачем ОСОБА_2.

Таким чином, ОСОБА_2 було двічі одержано страхове відшкодування за однією страховою подією, а саме від ЗАТ УАСК «АСКА»- 24310,63 грн. та від ТДВ СК “Альфа-Гарант»- 32659,72 грн., що значно перевищує розмір реальних збитків.

02 листопада 2010 року ТДВ СК «Альфа-Гарант»надсилало на адресу ОСОБА_2 вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 24310,63 грн. (а.с.49-50).

Згідно ст.988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до п.17 ст.9 Закону України «Про страхування»від 07.03.1996 року № 85/96-ВР страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст.1213 ЦК України набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.4.14 додатку №2 до договору №06-USB/22-124-00607 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави, у разі повної або часткової компенсації третьою особою завданого збитку після виплати Страховиком страхового відшкодування, Страхувальник зобовязаний повернути Страховику отримане ним страхове відшкодування (його частину) у розмірі фактично отриманої від третьої особи компенсації. Повернення повинно бути здійснене протягом двох робочих днів з дня отримання компенсації від третьої особи.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених стеттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідачем ОСОБА_2 в судовому засіданні не надано допустимих та достатніх доказів того, що він повідомляв ТДВ СК «Альфа-Гарант»про отримання страхових відшкодувань від ЗАТ УАСК «АСКА»в сумі 24310,63 грн..

Крім того, суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_2 про те, що йому було недоплачено страхові відшкодування і він одержав другу виплату в рахунок компенсації завданих збитків, оскільки ТДВ СК «Альфа-Гарант»було виплачено йому страхове відшкодування відповідно до п.4.9.1 додатку №2 до договору №06-USB/22-124-00607 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави, в розмірі 80% від суми, виходячи з вартості відновлювального ремонту ТЗ, визначеною актом автотоварознавчого дослідження. Для доплати страхового відшкодування ОСОБА_2 слід було надати документи, визначені в п.4.9.2. додатку №2 до договору №06-USB/22-124-00607 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави, що ним зроблено не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 було безпідставно набуті страхові відшкодування в розмірі 24310,63 грн., які підлягають стягненню з нього в користь ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Задовольняючи позов в частині стягнення в порядку регресу з ОСОБА_1 в користь ТДВ СК «Альфа-Гарант»8349,09 грн. суд виходив з наступного.

Так, судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 12 березня 2010 року приблизно о 17 годині 45 хвилин на 11 км 370 м автомобільної дороги Р-43 «Тернопіль-Ланівці»між автомобілями марки ГАЗ-3309, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та марки КІА СІД, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, сталася з вини водія ОСОБА_1. Даний факт знайшов своє підтвердження довідкою №8589054 від 25.03.2011 року, виданою УДАІ УМВСУ в Тернопільській області (а.с.20-21) та постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 19 квітня 2010 року (а.с.24).

Автомобіль марки ГАЗ-3309, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, був застрахований в ЗАТ УАСК «АСКА», згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВС №8942802.

ЗАТ УАСК «АСКА»було виплачено потерпілому ОСОБА_2 24310,63 страхових відшкодувань, що стверджується копіями платіжних доручень №4086 від 16 червня 2010 року (а.с.48), №4334 від 30 червня 2010 року (а.с.47), №4063 від 07 липня 2010 року (а.с.46), №800 від 13 липня 2010 року (а.с.45).

Разом з тим, ТДВ СК «Альфа-Гарант»було виплачено ОСОБА_2 32659,72 грн. страхових відшкодувань, що перевищує суму, виплачену ЗАТ УАСК «АСКА» на 8349,09 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 в порядку зворотної вимоги (регресу).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_1 на ст.38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, як на підставу відмови в задоволенні позову, оскільки в даному випадку підлягають стягненню в порядку зворотної вимоги (регресу) кошти поза межами страхової суми, яка передбачена його полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВС №8942802.

Згідно ст. 88 ЦПК України суд, також вважає за необхідне стягнути в користь ТДВ СК «Альфа-Гарант»з ОСОБА_2 332 гривні 43 копійки сплачених судових витрат та з ОСОБА_1 114 гривень 17 копійок сплачених судових витрат. При цьому, суд бере до уваги платіжне доручення за №1029 від 24.03.2011 року (а.с. 5) про сплату судового збору та платіжне доручення за №1030 від 24.03.2011 року (а.с. 6) про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Лановецьким районним судом.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, ст.ст.628, 988, 1166, 1188, 1191, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст.9, 27 Закону України «Про страхування», договором №06-USB/22-124-00607 від 28 липня 2009 року добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1, в користь товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»(п/р 26508063794100 в АКІБ «УкрСббанк»м.Київ, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32382598) 24310 (двадцять чотири тисячі триста десять) гривень 63 копійки безпідставно набутих грошових коштів, 332 гривні 43 копійки сплачених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_2, в користь товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»(п/р 26508063794100 в АКІБ «УкрСббанк»м.Київ, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32382598) 8349 (вісім тисяч триста сорок девять) гривень 09 копійок виплаченого позивачем страхового грошового відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди, 114 гривень 17 копійок сплачених судових витрат.

Дане рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:А. В. Радосюк