Рішення № 17213999, 25.05.2011, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 2-179/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2011 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі:головуючого Радосюка А. В.

при секретарі Демчук Т. В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

встановив:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що в серпні місяці 2007 року він передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 4500 євро терміном на три дні, які той зобовязувався повернути в даний строк, однак відповідач в передбачений строк не повернув грошові кошти, мотивуючи це тим, що витратив їх на потреби ТОВ «Інтерпак», директором якого він був. Факт одержання грошових коштів ОСОБА_2 підтверджується розпискою від 07.07.2009 року, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 50470, 38 грн., що на момент звернення до суду становило 4500 євро.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, уточнивши, що відповідачем по даній справі має бути саме ОСОБА_2, а не ТОВ «Інтерпак», оскільки одержані кошти останнім в бухгалтерії підприємства не оприбутковувалися.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив відповідач і про причини своєї неявки в судове засідання. Суд на підставі ст.224 ЦПК України проводив заочний розгляд даної справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази по справі, вважає, що позов до задоволення не підлягає.

При цьому суд виходив із слідуючого.

Як вбачається із розписки від 07.07.2009 року, ТОВ «Товариство з іноземними інвестиціями «Інтерпак»в особі ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у тимчасове користування 4500 євро. Дана розписка скріплена печаткою ТОВ «Інтерпак»(а.с.2).

Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.10.2010 року, винесеної начальником СКР КМ Лановецького РВ УМВСУ в Тернопільській області, відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ст.190 КК України.

Згідно оглянутих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи з відмовних матеріалів №167 та №831 пояснень ОСОБА_3 і ОСОБА_4 останні не заперечують факт боргу ТОВ «Інтерпак»перед ОСОБА_1 в сумі 4500 євро, однак вказують, що дані грошові кошти через бухгалтерію товариства проведені не були.

Відповідно до оглянутих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи з відмовних матеріалів №167 та №831 пояснень ОСОБА_2, останній визнає, що він, працюючи директором ТОВ «Інтерпак», позичав в ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4500 євро, але не для особистих цілей, а для діяльності підприємства.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених стеттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні не надано допустимих та достатніх доказів того, що грошові кошти від нього одержав ОСОБА_2, як фізична особа, а не ТОВ «Інтерпак».

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч.2 ст.218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Таким чином, при вирішенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором позики, факт укладання даного договору саме з ОСОБА_2, а не з ТОВ «Інтерпак», може підтверджуватися лише письмовими доказами.

Відповідно до ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У звязку з цим, суд не бере до уваги пояснень позивача ОСОБА_1 про те, що грошові кошти від нього одержав ОСОБА_2, як фізична особа, а не ТОВ «Інтерпак».

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, по справі не встановлено законних підстав для стягнення боргу з відповідача, оскільки ОСОБА_2 діяв від імені ТОВ «Інтерпак», позивачем ОСОБА_1 не надано допустимих та достатніх доказів іншого, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою Лановецького районного суду від 07 квітня 2011 року відстрочено сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до ухвалення судового рішення у справі.

Станом на 31.03.2011 року офіційний курс гривні до євро становив 1121,5640 гривень за 100 євро.

Згідно ст. 88 ЦПК України суд, також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 504 гривні 70 копійок судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 59, 60, 88, 209, 212-215, 224, 292 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 218, 1047 ЦК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 504 гривні 70 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи, перерахувавши їх у УДК в Лановецькому районі, р/р 31214259700347, найменування рахунку: Лановецький район 22050000, код одержувача 23588208, МФО 838012, призначення платежу: “Оплата витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Лановецькому районному суді Тернопільської області”.

Вказане заочне рішення суду може бути переглянуте Лановецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, яку слід подати до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:А. В. Радосюк