Рішення № 17179075, 18.07.2011, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.07.2011

Справа N 2-1467

2011

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" липня 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

                                                  В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 55500,62 грн., судовий збір в розмірі 555,01 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, зазначивши, що 22.09.2008 року між ВАТ "Універсал Банк" та відповідачкою було укладено кредитний договір № ВL9479, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 35 000 грн., зі сплатою процентів користування кредитними коштами з розрахунку 34,95 процентів річних. Підписавши кредитний договір, відповідач взяла на себе зобов’язання погасити отриманий кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку визначених договором та додатками до нього, а саме, щомісячно до 01 числа. Відповідно до умов п. 6.1 договору кредитор має право вимагати від позичальника достроково погасити кредит, а позичальник зобов’язаний достроково погасити кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти, неустойку, інші платежі у випадках: затримки сплати частини кредиту принаймні за один місяць та/або перевищення сумою поточної заборгованості суми непогашеного кредиту, більше, ніж на 10%, та/або несплати більше ніж одного щомісячного платежу, що перевищує 5% суми кредиту. Також за користування кредитом понад встановлений строк, в т.ч. прострочення терміну сплати щомісячного платежу встановлюється підвищена процентна ставка зазначена в додатку №1 до договору - 69,9% річних. Оскільки відповідачкою було порушено умови договору, за нею утворилась заборгованість в сумі 55500,52 грн., яку банк просить стягнути.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, від нього надійшло клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримує у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис в розписці про явку до суду, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При цьому згідно листа Верховного Суду України від 27.09.2010 року, направленого на ім’я голів Апеляційного суду АРК, областей міст Києва та Севастополя, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання не з’явився до суду та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини визнані неповажними, незалежно від того це його перша чи повторна неявка, суд має право на ухвалення заочного рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В матеріалах справи маються письмові заперечення відповідача, згідно яких розрахунок позивача щодо нарахування заборгованості по кредиту, що стягується достроково, в сумі 6 890,55 грн., заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 18 283,48 грн. та заборгованості по підвищеним відсоткам на суму 3 793,84 грн. не є вірним, оскільки з наданих нею розрахунків вбачаються зарахування не всіх сум, які сплачені нею з часу підписання кредитного договору і тому визначені позивачем суми заборгованості не є вірними. Тому вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості від 15.10.2010 року не може бути належним доказом, а отже вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв’язку з неявкою представника відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і виплати проценти.

22.09.2008 року між ВАТ "Універсал Банк" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ВL9479, відповідно до умов п.п.1.1 якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 35 000 грн. на поточні потреби, зі сплатою процентів користування кредитними коштами з розрахунку 34,95 процентів річних.

На виконання умов договору позивач видав, а відповідачка отримала кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача.

Підписавши кредитний договір, відповідач, відповідно до п.1.1 договору взяла на себе зобов’язання прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 1.2.2 позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 01 вересня 2013 року.

При цьому термін погашення кожного щомісячного ануїтентного платежу за Графіком вважається останній робочий день, що передує 01 числа кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов’язаний сплатити ануїтентний платіж. Першим днем прострочення сплати суми щомісячного ануїтентного платежу вважається 01 число кожного поточного календарного місяця строку кредитування згідно з Графіком погашення кредиту.

Крім того, відповідно до п.1.3.2 кредитного договору за користування кредитом понад встановлений строк, в т.ч. прострочення терміну сплати щомісячного платежу встановлюється підвищена процентна ставка зазначена в додатку №1 до договору - 69,9% річних.

Згідно ст. 3 ЦК України, одним із принципів цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладаючи договір кредиту, волевиявлення відповідачки було вільним і відповідало її внутрішній волі, жодного тиску на неї при укладенні договору не застосовувалось, вона добровільно підписала вказаний договір, а отже повністю погодилась з його умовами.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносини за кредитним договором застосовуються положення про договори позики.

Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з вимог ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, встановленої договором.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач порушила умови договору, а саме не виконувала його у строки, встановлені договором та Додатку №1 до кредитного договору, в результаті чого за ОСОБА_1 утворилась сума заборгованості в розмірі 55500,62 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість по сумі кредиту –33423,30 грн., в тому числі прострочена заборгованість по сумі кредиту –6,890,55 грн., відсотки –18,283,48 грн., підвищені відсотки –3,793,84 грн., а всього 55500,62 грн.

Умовами п. 6.1 кредитного договору передбачено, що у випадку настання обставин визначених умовами договору, направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, позичальник зобов’язаний достроково погасити кредит, нараховані на його суму відсотки та інші платежі (простроченні проценти та/або прострочені комісії/винагороди).

На виконання умов п. 6.1. договору кредиту, позивач направив на адресу відповідача повідомлення (вимоги) про погашення заборгованості за кредитом. Повідомлення (вимогу) позичальник отримав особисто, про що свідчить копія вимоги з підписом боржника про отримання.

Однак відповідачем ОСОБА_1 вимоги банку у встановлені строки не виконані.

Оцінюючи письмові заперечення відповідача ОСОБА_1 щодо неврахування при розрахунку заборгованості погашених нею сум в розмірі 6173,80 грн. , суд знаходить їх безпідставними та такими що не відповідають дійсним обставинам справи:

З доданих до заперечень копій заяв на переказ готівки вбачається, що ОСОБА_1 погашено такі суми:

-          22.09.2008 року № 098В601082660006 суму 1 050 грн.;

-          01.10.2008 року № 098В601082750014 суму 1227 грн.;

-           03.11.2008 року № 098В601083080018 суму 1 226,80 грн.;

-           15.12.2008 року № 098В601083500009 суму 440 грн.;

-           19.01.2009 року №0988601090190001 суму 1230 грн.;

-           27.02.2009 року № 098В601090580012 суму 800 грн.;

-           05.06.2009 року № 098В601091560009 суму 200 грн., а всього 6 173,80 грн.

Разом з тим, доданий до справи Додаток №1 до кредитного договору та розрахунок заборгованості свідчить про зарахування банком сплачених ОСОБА_1 сум при розрахунку банком сум заборгованості.

Відповідно до п.1.3.3 кредитного договору позичальник згідно з умовами цього договору сплачує банку винагороду за надання кредиту в розмірі 3% від суми кредиту у національній валюті України відповідно до офіційного курсу НБУ, діючого на дату сплати такої винагороди в строк не пізніше дати фактичного надання кредиту.

Тому сума в розмірі 1050 грн. сплачена ОСОБА_1 22.09.2008 року, тобто в день отримання кредиту, є винагородою банку за надання кредиту, а не сумою погашення кредиту та відсотків за користування ним.

Всі інші платежі вчинені ОСОБА_1, а саме 01.10.2008 року в сумі 1227 грн., 03.11.2008 року в сумі 1226,80 грн., 15.12.2008 року в сумі 440 грн., 19.01.2009 року в сумі 1230 грн., 27.02.2009 року в сумі 800 грн. та 05.06.2009 року в сумі 200 грн. було повністю враховано банком при розрахунку заборгованості.

Так, згідно Додатку №1 до кредитного договору до 01.10.2008 року відповідачкою повинно бути сплачено 920,99 грн. –суми кредиту та 305,81 грн. - відсотків. Вказані суми сплачені відповідачем 01.10.2008 року та згідно розрахунку заборгованості повністю зараховані банком в сумі 1227 грн.

Згідно Додатку №1 до кредитного договору до 01.11.2008 року відповідачкою повинно бути сплачено 201,16 грн. –суми кредиту та 1 025,64 грн. - відсотків. Вказані суми сплачені відповідачкою 03.11.2008 року та згідно розрахунку заборгованості повністю зараховані банком в сумі 1 226,80 грн.

Згідно Додатку №1 до кредитного договору до 01.12.2008 року відповідачкою повинно бути сплачено 240,11 грн. –суми кредиту та 986,69 грн. - відсотків. Вказані суми сплачені відповідачкою та згідно розрахунку заборгованості повністю зараховані банком разом з сумою підвищених відсотків в розмірі 6,53 грн. При цьому до матеріалів справи відповідачкою додана лише заява на переказ готівки в сумі 440 грн.

Згідно Додатку №1 до кредитного договору до 01.01.2009 року відповідачкою повинно бути сплачено 214,44 грн. –суми кредиту та 1012,36 грн. - відсотків. За сумою кредиту відповідачкою сплачено 214,44 грн., за відсотками –1 012,36 грн. та за підвищеними відсотками 7,49 грн., а всього 1234,29 грн. Сума в розмірі 1230 грн. сплачена відповідачкою, згідно заяви на переказ готівки від 19.01.2009 року та згідно розрахунку заборгованості зарахована банком сума в розмірі 1234,99 грн.

Згідно Додатку №1 до кредитного договору до 01.02.2009 року відповідачкою повинно бути сплачено 220,90 грн. –суми кредиту та 1005,90 грн. - відсотків. За сумою кредиту відповідачкою сплачено 00 грн., за відсотками –791,43 грн. та за підвищеними відсотками 53,19 грн., а всього 844,62 грн. (заява на переказ готівки від 27.02.2009 року на суму 800 грн.). Сума в розмірі 800 грн. сплачена відповідачем, згідно заяви на перерахунок готівки від 27.02.2009 року та згідно розрахунку заборгованості зарахована банком сума в розмірі 844,62 грн. Таким чином, недоплата склала 44 грн. 62 коп.

Згідно Додатку №1 до кредитного договору до 01.03.2009 року відповідачкою повинно бути сплачено 324,25 грн. –суми кредиту та 902,55 грн. - відсотків. Однак за період з 01.03.2009 року по 01.05.2009 року відповідачкою не було сплачено жодної суми і лише в червні 2009 року нею сплачена сума в розмірі 200 грн., що підтверджується заявою про переказ готівки від 05.06.2009 року. При цьому банком була зарахована сума в розмірі 157,96 грн., а залишкова сума в розмірі 42,04 грн. була зарахована за попередній платіж, за який ОСОБА_1 було недоплачено 44 грн. 62 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 було сплачено всього 1576,70 грн. –по кредиту, 4279,89 грн. - по відсоткам та 67,21 грн. –по підвищеним відсоткам. Вказані суми були повністю зараховані банком, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Сума в розмірі 1050 грн. сплачена ОСОБА_1 22.09.2008 року, тобто в день отримання кредиту, є винагородою банку за надання кредиту, а не сумою на погашення кредиту та відсотків за користування ним.

Тому, доводи ОСОБА_1 наведені в письмових запереченнях на позовну заяву повністю спростовуються матеріалами справи.

Також не знайшли свого підтвердження пояснення ОСОБА_1 щодо порушення банком п. 3.2.1 кредитного договору щодо перенесення термінів погашення у випадку виникнення тимчасових фінансових труднощів, оскільки відповідачкою не надано жодного доказів на підтвердження звернення до банку з вимогою про розстрочення чи зменшення щомісячних платежів.

Крім того, вказана обставина істотно не впливає на висновки суду щодо суті спору.

Відповідно до умов п. 6.1 договору кредитор має право вимагати від позичальника достроково погасити кредит, а позичальник зобов’язаний достроково погасити кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти, неустойку, інші платежі у випадках: затримки сплати частини кредиту принаймні за один місяць та/або перевищення сумою поточної заборгованості суми непогашеного кредиту, більше, ніж на 10%, та/або несплати більше ніж одного щомісячного платежу, що перевищує 5% суми кредиту.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати проценти, передбачені договором.

На підставі викладеного, в зв’язку з тим, що ОСОБА_1 виконувала свої зобов’язання за кредитним договором неналежним чином: несвоєчасно сплачувала кредит та відсотки за користування ним, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь ВАТ «Універсал Банк»заборгованість в сумі 55 500 (п’ятдесят п’ять тисяч п’ятсот) гривень 62 копійки, судовий збір в розмірі 555 гривень 01 копійка і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 56175 (п’ятдесят шість тисяч сто сімдесят п’ять) гривень 63 копійки.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 12, 203, 509, 525, 526, 536, 543, 610, 612, 627, 1047-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 107, 208, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк»(п/р 32004160302 ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 322001, код 21133352) заборгованість в сумі 55 500 (п’ятдесят п’ять тисяч п’ятсот) гривень 62 копійки, судовий збір в розмірі 555 гривень 01 копійка і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 56175 (п’ятдесят шість тисяч сто сімдесят п’ять) гривень 63 копійки.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.В.Кучеренко