Рішення № 17152756, 05.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 5023/4235/11

вх. № 4235/11

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Зелінська К.О., посв.№ 816 від 28.12.10р.

позивача - не з*явися.

відповідача - не з*явися.

розглянувши справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в особі ДП МО України "Харківський механічний завод" м Харків

до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Політехком", м. Дергачі

про стягнення коштів у розмірі 9 287,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога Військового прокурора Харківського гарнізону про стягнення з ПВКП "Політехком" на користь ДП МО України "Харківський механічний завод" заборгованості за договором №125/05-01 від 01.05.2010 року в сумі 5976,00 грн. та неустойки в сумі 3311,70 грн.

Представник прокурора в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав до матеріалів справи довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на 22.06.2011 року.

Представник позивача в призначене судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до роз’яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до військової субординації (ст. 10 Закону України «Про Збройні Сили України», Положення про Міністерство оборони України) органом державної влади на місцях є з'єднання, військові частини та інші формування, в тому числі підприємства. Статтями 1 і 10 Закону України «Про оборону України» визначено, що Міністерство оборони України є органом державного управління Збройними Силами України, які створені для озброєного захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. Збройні Сили України складаються з військових об'єднань, з'єднань, частин, підприємств та інших формувань. Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, а органом державної влади на місцях є підпорядковані Міністерству оборони України зазначені вище формування.

В силу ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів держави в суді. Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів унаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Однією з форм представництва, що визначено ч. З вказаної норми, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, формою його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку. Передбаченому процесуальним законом.

В силу ст. 2 ч. 1 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частина 3 вказаної норми також визначає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № Зрп/99 у справі про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді, прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Стосовно заявлених позовних вимог, то слід зазначити наступне: між Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківський механічний завод" (Зберігач) та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Політехком» (-Поклажодавець) було укладено договір зберігання № 125/05-01 від 01.05.2010 року.

Відповідно пункту 1.1 Договору Зберігач (позивач) зобов'язується прийняти на відповідальне зберігання майно відповідно акту приймання-передачі або накладної, що належить Поклажодавцю (відповідачу), та повернути його на вимогу останнього. Поклажодавець зобов'язується передати своє майно на зберігання за плату визначену договором і виконати всі умови даного договору належним чином.

Розділом 4 Договору визначені ціна та порядок розрахунків. Так, пунктом 4.1 передбачено, що вартість за зберігання майна в місяць разом з ПДВ становить 996 грн.

Відповідно до п. 4.2 плата за зберігання згідно п. 4.1 дійсного договору перераховується щомісячно до 10 числа місяця, слідуючого за звітнім.

Відповідно до рахунків-фактур №№ МЗ-0000842 від 31.10.2010 року, МЗ-0000914 від 30.11.2010 року, МЗ-0001009 від 31.12.2010 року, МЗ-0000044 від 31.01.2011 року, МЗ-0000108 від 28.02.2011 року, МЗ-0000189 від 31.03.2011 року та актів приймання-передачі робіт (надання послуг) №№ МЗ-0000498 від 30.11.2010 року, МЗ-0000016 від 31.01.2011 року, МЗ-0000054 від 28.02.2011 року, підписаних Зберігачем і Поклажодавцем, Зберігач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 ст. 946 ЦК України передбачено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 526 та 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позивач відповідно до умов договору належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, та виконав умови договору по зберіганню майна відповідача, в свою чергу відповідач надані послуги своєчасно не оплатив, чим порушив умови Договору. Станом на 16.05.2011 року, відповідно до Довідки про заборгованість, заборгованість по договору № 125/05-01 від 01.05.2010 року складає 5976,00 грн.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прокурор наданими до матеріалів справи документами довів заборгованість відповідача, а тому позовні вимоги прокурора в частині стягнення суми заборгованості на користь позивача у розмірі 5976,00 грн. підлягають задоволенню та стягненню.

Крім того, п. 5.2 Договору передбачено, що за кожний день прострочки оплати за зберігання відповідач сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від суми заборгованості, що становить 3 311,70 грн.

Частино 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Також, статтею 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Прокурором та позивачем вимоги ч.6 ст.232 ГК України при нарахуванні пені на заборгованість за жовтень місяць 2010 року не враховано.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів погашення пені у повному розмірі, позовні вимоги прокурора в частині стягнення пені в сумі 3311,70 грн. суд задовольняє частково, перерахувавши суму пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості у відповідності до вимог ч.6 ст.232 ГК України, що становить 3286,80 грн. В частині стягнення пені в сумі 24,90 грн. суд відмовляє.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора задовольнити частково.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Політехком» (62300, Харківська обл., м. Дергачі, пр. Луговий, 14, р/р 26009278077001 у відділенні № 1 ХГРУ Приватбанк, МФО 351533, код ЄДРПОУ 31154304, свідоцтво № 27816464) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Харківський механічний завод» (61177, м Харків, вул. Залютинська, 6, р/р №26005301810305 БВ №5 філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Харкові, МФО 351458, код 08248877, № свідоцтва 100047870, ІНН 082488720333) заборгованість по договору № 125/05-01 від 01.05.2010 року в сумі 5 976,00 грн. та неустойку в сумі 3 286,80 грн.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Політехком»(62300, Харківська обл., м. Дергачі, пр. Луговий, 14, р/р 26009278077001 у відділенні № 1 ХГРУ Приватбанк, МФО 351533, код ЄДРПОУ 31154304, свідоцтво № 27816464) на користь держбюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 102,00 грн. держмита.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Політехком»(62300, Харківська обл., м. Дергачі, пр. Луговий, 14, р/р 26009278077001 у відділенні № 1 ХГРУ Приватбанк, МФО 351533, код ЄДРПОУ 31154304, свідоцтво № 27816464) на користь держбюджету України (рахунок №31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 24,90 грн. відмовити.

Суддя Прохоров С.А.

рішення підписано судом 08.07.2011 року