ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2011 р. Справа № 5023/3052/11
вх. № 3052/11
Суддя господарського суду Суярко Т.Д.
при секретарі судовогозасідання Філіппова В.С.
за участю представників сторін:
прокурора - Сухорукова І.Н.посв. № 140 від 15.09.10р.
позивача - ОСОБА_2, довіреність № 08-11/3143/2-10 від 31.12.10р.
відповідача - не з"явився
третьої особи (ГУ Держкомзему у Харківській області) - ОСОБА_3, довіреність № 13-14-34/5969 від 22.06.11р.
третьої особи (КП "Юна"не з"явився
розглянувши справу за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне Управління Держкомзему у Харківській області, м Харків. ;
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Юна", м.Харків
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_5, с. Федірці
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача ФОП ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка зайнята під підприємницьку діяльність, а також просить суд віднести на відповідача витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.11р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Юна".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.06.11 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне Управління Держкомзему у Харківській області.
Представник позивача, прокурор та представник третьої особи (Головне Управління Держкомзему у Харківській області) підтримують позовні вимоги у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 04.07.11р. не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка представника відповідача на повідомленні про час та місце наступного розгляду справи (арк.78).
Крім того, від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв"язку із відсутністю його представника у місті Харкові з 04.07.11р. по 06.07.11р., однак, жодних доказів в обгрунтування викладених у заяві обставин відповідачем не надано, а тому суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача.
У попередніх судових засіданнях та відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи його необґрунтованим та просив відмовити в його задоволенні повністю, посилаючись на те, що прокурором документально не доведено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах “червоних ліній”, вказує що він дійсно використовує земельну ділянку по АДРЕСА_1 для реалізації квітів з торгівельного павільйону, проте він займає цю земельну ділянку не самовільно, а на підставі ордера № 10/3/т/ч-943л-6391, а також на підставі договору між відповідачем та КП “Юна”, засновником якого є Харківська міська рада, на організацію тимчасового місця для реалізації квітів по АДРЕСА_1.
Представник третьої особи (КП "Юна") у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
При здійсненні перевірки дотримання земельного законодавства прокуратурою Комінтернівського району м. Харкова було встановлено, що по АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_5 (відповідач у справі) самовільно, в порушення статті 125 Земельного кодексу України, без набуття права власності чи права користування земельною ділянкою та встановлення землевпорядними органами меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) зайняв та використовує для експлуатації та обслуговування торгівельного місяця для торгівлі квітами земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, про що стверджує прокурор у позовній заяві.
23.05.11р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Харківської області Хівренком В,Є., за участю помічника прокурора Комінтернівського району міста Харкова Сухроковою І.К., проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1 в м.Харкові, якою встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 використовується суб"єктами господарювання, зокрема ФОП ОСОБА_5 (відповідач у справі), під 6 торгівельними павільйонами для здійснення торгівельної діяльності. Загальна площа зайняття земельної ділянки складає 0,0096 га (кожний павільйон близько 0,0016 га). На момент обстеження правовстановлюючи документи на земельні ділянки під торгівельними павільйонами були відсутні. За результатами проведеної перевірки складено Акт обстеження земельної ділянки від 23.05.11р.
02.06.11р. головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Решетніковим С.В. (посвідчення №НОМЕР_2) обстежено земельну ділянку по АДРЕСА_1 яким встановлено, що вказана земельна ділянка (площею орієнтовно (0,0070 га) використовується суб"єктами підприємницької діяльності, зокрема ФОП ОСОБА_5 (відповідач у справі), для експлуатації та обслуговування тимчасових павільйонів з торгівлі квітами. Між вказаними суб"єктами підприємницької діяльності та КП "Юна" укладено договори надання в експлуатацію (користування) місць для розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності. Документів на право користування земельною ділянкою КП "Юна" не оформлено.За результатами проведеної перевірки складено Акт №1642/11 обстеження земельної ділянки від 02.06.11р.
У судових засіданнях та відзиві на позовну заяву представник відповідача визнавав факт зайняття ним земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для реалізації квітів з торгівельного павільйону, посилаючись при цьому на правомірність її використання, а саме на підставі ордера № 10/3/т/ч-943л-6391, а також на підставі договорів №4/ц від 07.07.08р. (арк.с.48-50), №4/10-тм від 11.01.09р. (арк.с.52) та №37/11у від 04.01.11р., укладених між відповідачем та КП “Юна”, засновником якого є Харківська міська рада, на організацію тимчасового місця для реалізації квітів по АДРЕСА_1.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", однією із форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно п.б п.п.1 ч.1 ст.33 вказаного Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель.
Здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності відноситься до компетенції місцевих рад. (п. є ст.12 Земельного кодексу України, ст.12 Закону України "Про охорону земель").
Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
У відповідності до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як вказує представник позивача (Харківської міської ради) у судових засіданнях та правовому обгрунтуванні позовних вимог (вх. №15147 від 21.06.11р.), Харківською міською радою рішення щодо надання ФОП ОСОБА_5 та КП "Юна" у користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 не приймалося.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. (ст. 125 Земельного кодексу України). Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч.5 ст. 126 Земельного кодексу України).
На сьогодняшній день, предметом договору №37/11у від 04.01.11р., укладеного між відповідачем та Комунальним підприємством "Юна" є "надання послуг з організації тимчасового місця для реалізації квітів", вказаний договір не надає права на земельну ділянку у розумінні ст.ст.79, 92, 93 ЗК України.
Строк дії договору №4/ц від 07.07.08р. (арк.с.48-50), №4/10-тм від 11.01.09р. (арк.с.52) закінчився 31.12.09р., а строк дії договору №4/10-тм від 11.01.09р. сплив 31.12.10р., а тому посилання відповідача на вказані договори як на підставу використання ним спірної земельної ділянки не мають під собою правового підгрунтя.
Cуд критично оцінює посилання відповідача на правомірність використання ним спірної земельної ділянки, у зв"язку із наявністю у нього дозволу (ордеру) № 10/3/т/ч-943л-6391 на право здійснювати діяльність з лотку для квітів, з огляду на наступне.
Згідно ст.1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Як вбачається зі змісту зазначеного положення, ордер не звільняє від необхідності додержання інших вимог чинного законодавства, зокрема законодавства галузі земельних відносин.
Дозвіл (ордер) № 10/3/т/ч-943л-6391 надає відповідачеві право здійснювати продаж квітів з лотку за адресою АДРЕСА_1 з 8:00 год. по 22:00 год.
При цьому, такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини 1 статті 79 Земельного кодексу України. Отже, розміщення тимчасового павільйону для продажу квітів для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, є самовільним зайняттям земельної ділянки, та тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.
Суд враховує, що аналогічна правова позиція зазначена в п 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року.
Лоток це торговельний об'єкт для організування роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використанням для їхнього викладання відкритого пристосування складано-розбірної конструкції, легкопереміщуваної з місця на місце (п. 6.38 ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять").
Проте, як свідчать результати обстежень спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, пояснення прокурора, представників сторін та представника Головного Управління Держкомзему у Харківській області, відповідач здійснює діяльність з продажу квітів з торгівельного павільйону для продажу квітів, фото якого надано до матеріалів справи.
Згідно п. 6.23 ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" визначено, що павільйон це торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організування продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.
Стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначає самовільне зайняття земельної ділянки як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Також ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" не вважає самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин, укладена цивільно-правова угода щодо земельної ділянки. Відповідачем не надано доказів наявності укладених ним цивільно-правових правочинів відносно спірної земельної ділянки.
З огляду на наведене вище, враховуючи, що дозвіл (ордер) № 10/3/т/ч-943л-6391 не надає відповідачеві права на спірну земельну ділянку, а лише дозволяє здійснювати торгівлю квітами з лотку, суд вважає використання відповідачем земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності з продажу квітів з торгівельного павільйону за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) відповідачеві земельної ділянки по АДРЕСА_1, самовільним зайняттям.
Інших документів, які б свідчили про правомірність використання спірної земельної земельної ділянки відповідачем не надано.
Згідно ст. 212 Земельного самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги той факт, що відповідачем не спростовано факту використання ним земельної ділянки по АДРЕСА_1. без правовстановлюючих документів на неї, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог прокурора про зобов"язання відповідача звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1.
Розглянувши клопотання відповідача про залучення в якості відповідача у даній справі КП "Юна" (вх.№16189 від 24.06.11р.), суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст.24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Прокурор та представник позивача заперечували проти залучення в якості відповідача у даній справі КП "Юна", оскільки вважають, що інтереси держави в особі Харківської міської ради порушені саме відповідачем - ФОП ОСОБА_5, внаслідок самовільного зайняття нею земельної ділянки.
З огляду на матеріали справи та предмет спору, приймаючи до уваги відсутність між КП "Юна" та відповідачем правовідносин щодо спірної земельної ділянки, суд не вбачає підстав для залучення в якості відповідача у даній справі КП "Юна".
Крім того, 07.06.11р. та 14.06.11р. відповідач надав через канцелярію суду надав клопотання (вх.№14295 від 07.06.11р. та №14833 від 14.06.11р.) про виклик у судове засіданні для дачі пояснень голову Профспілки підприємців міста Харкова Шармар Олександра Марковича.
Враховуючи те, що 15.06.11р. відповідачем через канцелярію суду надано через канцелярію суду письмові пояснення голови Профспілки підприємців міста Харкова Шармар Олександра Марковича (№13-06/11 від 13.06.11р., арк.с.60), суд не вбачає необхідності виклику даної особи у судове засідання для дачі пояснень, а тому відмовляє в задоволенні клопотання відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, статтями 25, 116, 125, 126, 134, 212 Земельного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 46, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи - відмовити.
В задоволенні клопотань відповідача про залучення в якості відповідача у даній справі КП "Юна" (вх.№16189 від 24.06.11р.) - відмовити.
В задоволенні клопотання відповідача (вх.№14295 від 07.06.11р. та №14833 від 14.06.11р.) про виклик у судове засіданні для дачі пояснень голову Профспілки підприємців міста Харкова Шармар Олександра Марковича - відмовити.
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 85,00 грн. державного мита.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Суярко Т.Д.
Повний текст рішення по справі №5023/3052/11 складено та підписано 11.07.11р.
Судове рішення № 17152750, Господарський суд Харківської області було прийнято 04.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/3052/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: