Рішення № 17152761, 05.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 5023/3057/11

вх. № 3057/11

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання Філіппова В.С.

за участю представників сторін:

прокурора - Сухорукова І.Н., посв. № 140 від 15.09.10р.

позивача - не з"явився

відповідача - ОСОБА_2, особисто; ОСОБА_3, адвокат;

третьої особи (КП "Юна") - Жарікова Я.В., в/о директора КП "Юна";

третьої особи (Головне управління Держкомзему у Х/о) - ОСОБА_5, довіреність № 13-14-34/5969 від 22.06.11р.

розглянувши справу за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство "Юна", м.Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держкомзему у Харківській області, м.Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача ФОП ОСОБА_2, в якій просить суд зобовязати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1, яка зайнята під підприємницьку діяльність., а також просить суд віднести на відповідача витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач використовує земельну ділянку без документів, що посвідчують право на неї.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.11р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство "Юна".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.11р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держкомзему у Харківській області.

Прокурор та представник третьої особи - Головного управління держкомзему у Харківській області позов підтримували в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечує, посилаючись на те, що прокурором документально не доведено, самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки. При цьому відповідач, зазначає, що він дійсно використовує земельну ділянку по АДРЕСА_1 для реалізації квітів з торгівельного павільйону, проте він займає цю земельну ділянку не самовільно, а на підставі ордера № 10/3/т/ч-948л-6396, а також на підставі договорів №1/ц від 07.07.08р. (та Додатковою угоди від 11.12.08р. до нього), №1/10-тм від 11.01.09р. та №33/11у від 04.01.11р., укладених між відповідачем та КП “Юна”, засновником якого є Харківська міська рада, а також акту приймання-передачі торгового місця від 07.07.08р. (арк.с.29).

Представник третьої особи (КП "Юна") судовому засіданні 05.07.11р. та наданих через канцелярію суду 05.07.11р. письмових поясненнях зазначала, що договір №33/11у від 04.01.11р. не передбачає земельних відносин між КП "Юна" та ФОП ОСОБА_2, предметом вказаного договору є надання послуг з організації тимчасового місця для реалізації квітів.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

При здійсненні перевірки дотримання земельного законодавства прокуратурою Комінтернівського району м. Харкова було встановлено, що по АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_2 (відповідач у справі) самовільно, в порушення статті 125 Земельного кодексу України, без набуття права власності чи права користування земельною ділянкою та встановлення землевпорядними органами меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) зайнято та використовується для експлуатації та обслуговування торгівельного місяця для торгівлі квітами земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1. (арк.с.45-49).

23.05.11р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Харківської області Хівренком В,Є., за участю помічника прокурора Комінтернівського району міста Харкова Сухрокової І.К., проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1, якою встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, використовується суб"єктами господарювання, зокрема ФОП ОСОБА_2 (відповідач у справі), під 6 торгівельними павільйонами для здійснення торгівельної діяльності. Загальна площа зайняття земельної ділянки складає 0,0096 га (кожний павільйон близько 0,0016 га). На момент обстеження правовстановлюючи документи на земельні ділянки під торгівельними павільйонами були відсутні. За результатами проведеної перевірки складено Акт обстеження земельної ділянки від 23.05.11р.

02.06.11р. головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Решетніковим С.В. (посвідчення №1418) обстежено земельну ділянку по АДРЕСА_1, яким встановлено, що вказана земельна ділянка (площею орієнтовно (0,0070 га) використовується суб"єктами підприємницької діяльності, зокрема ФОП ОСОБА_2 (відповідач у справі), для експлуатації та обслуговування тимчасових павільйонів з торгівлі квітами. Між вказаними суб"єктами підприємницької діяльності та КП "Юна" укладено договори надання в експлуатацію (користування) місць для розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності. Документів на право користування земельною ділянкою КП "Юна" не оформлено.За результатами проведеної перевірки складено Акт №1642/11 обстеження земельної ділянки від 02.06.11р.

У судових засіданнях та відзиві на позовну заяву представник відповідача та відповідач особисто не заперечував проти факту зайняття ним земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для реалізації квітів з торгівельного павільйону, посилаючись при цьому на правомірність її використання, а саме на підставі ордера № 10/3/т/ч-947л-6395, а також на підставі договорів №1/ц від 07.07.08р. (та Додатковою угодою від 11.12.08р. до нього) (арк.с.26-28, 30), №1/10-тм від 11.01.09р. (арк.с.31-32) та №33/11у від 04.01.11р. (арк.с.33-34), укладених між відповідачем та КП “Юна”, засновником якого є Харківська міська рада, а також акту приймання-передачі торгового місця від 07.07.08р. (арк.с.29).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", однією із форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно п.б п.п.1 ч.1 ст.33 вказаного Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель.

Здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності відноситься до компетенції місцевих рад. (п. є ст.12 Земельного кодексу України, ст.12 Закону України "Про охорону земель").

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вказує представник позивача (Харківської міської ради) у судових засіданнях та правовому обгрунтуванні позовних вимог (вх. №16826 від 05.07.11р.), Харківською міською радою рішення щодо надання ФОП ОСОБА_2 та КП "Юна" у користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 не приймалося.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. (ст. 125 Земельного кодексу України). Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч.5 ст. 126 Земельного кодексу України).

Договір №1/ц від 07.07.08р. (з Додатковою угодою від 11.12.08р. до нього) (арк.с.26-28, 30) припинив свою дію 31.12.08р., а договір №1/10-тм від 11.01.09р. (арк.с.31-32) - 31.12.10р., а тому посилання відповідача на вказані договори, як на підставу правомірності зайняття спірної земельної ділянки безпідставні та не мають під собою відповідного правового підгрунтя.

Договір №33/11у від 04.01.11р. (арк.с.33-34), укладений між відповідачем та КП “Юна”, не може вважатись договором оренди земельної ділянки та не надає права на земельну ділянку у розумінні ст.ст.79, 92, 93 ЗК України, оскільки предметом договору №33/11у від 04.01.11р., укладеного між відповідачем та Комунальним підприємством "Юна" є "надання послуг по оренді тимчасового торгівельного місця для реалізації квітів", вказаний договір не передбачає передачі відповідачеві в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Про те, що вказаний договір не передбачає земельних відносин між відповідачем (ФОП ОСОБА_2.) та третьою особою (КП "Юна") наполягав також представник КП "Юна" у судовому засіданні та наданих письмових поясненнях.

Cуд також критично оцінює посилання відповідача на правомірність використання ним спірної земельної ділянки, у зв"язку із наявністю у нього дозволу (ордеру) № 10/3/т/ч-947л-6395 на право здійснювати діяльність з лотку для квітів, з огляду на наступне.

Згідно ст.1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Як вбачається зі змісту зазначеного положення, ордер не звільняє від необхідності додержання інших вимог чинного законодавства, зокрема законодавства галузі земельних відносин.

Дозвіл (ордер) № 10/3/т/ч-947л-6395 надає відповідачеві право здійснювати продаж квітів з лотку за адресою АДРЕСА_1 з 8:00 год. по 22:00 год.

При цьому, такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини 1 статті 79 Земельного кодексу України. Отже, розміщення тимчасового павільйону для продажу квітів для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, є самовільним зайняттям земельної ділянки, та тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.

Суд враховує, що аналогічна правова позиція зазначена в п 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року.

Лоток це торговельний об'єкт для організування роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використанням для їхнього викладання відкритого пристосування складано-розбірної конструкції, легкопереміщуваної з місця на місце (п. 6.38 ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять").

Проте, як свідчать результати обстежень спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, пояснення прокурора, представників сторін та представника Головного Управління Держкомзему у Харківській області, відповідач здійснює діяльність з продажу квітів з торгівельного павільйону для продажу квітів, фото якого надано до матеріалів справи.

Згідно п. 6.23 ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" визначено, що павільйон це торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організування продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.

Стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначає самовільне зайняття земельної ділянки як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Також ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" не вважає самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин, укладена цивільно-правова угода щодо земельної ділянки. Відповідачем не надано доказів наявності укладених ним цивільно-правових правочинів відносно спірної земельної ділянки.

З огляду на наведене вище, враховуючи, що дозвіл (ордер) № 10/3/т/ч-947л-6395 не надає відповідачеві права на спірну земельну ділянку, а лише дозволяє здійснювати торгівлю квітами з лотку, суд вважає використання відповідачем земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності з продажу квітів з торгівельного павільйону за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) відповідачеві земельної ділянки по АДРЕСА_1, самовільним зайняттям.

Інших документів, які б свідчили про правомірність використання спірної земельної земельної ділянки відповідачем не надано.

Згідно ст. 212 Земельного самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги той факт, що відповідачем не спростовано факту використання ним земельної ділянки по АДРЕСА_1. без правовстановлюючих документів на неї, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог прокурора про зобов"язання відповідача звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, статтями 25, 116, 125, 126, 134, 212 Земельного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 46, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 85,00 грн. державного мита.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №5023/3057/11 складено та підписано 11.07.11р.