Рішення № 17152699, 19.07.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2011 р. Справа № 5019/1440/11

за позовом Приватне підприємство "Автотехнологія"

до відповідача Фізична особа- підприємець ОСОБА_2

про стягнення 9 548 грн. 38 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_3 довіреність від 05.07.2011 р.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Автотехнологія" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_2 коштів в сумі 9 548 грн. 38 коп., з яких 8 000 грн. 00 коп. - основна заборгованість, 1192 грн. 00 коп. - інфляційні нарахування, 356 грн. 38 коп. - 3% річних. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем не здійснено повернення грошових коштів згідно Угоди від 17.12.2010 р. про розірвання Договору від 04.12.2009 р.

В судовому засіданні 19 липня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просить стягнути з відповідача 8 000 грн. 00 коп. - основної заборгованості, 1192 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань, 356 грн. 38 коп. - 3% річних.

Відповідач в судове засідання 19.07.2011р. не з'явився, витребуваного ухвалою суду від 08.07.2011р. відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції адресату (арк.с.18). Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач не був позбавлений права надіслати докази поштовим зв'язком.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами.

Крім того, ухвалою суду від 08.07.2011 р. явка представників сторін для участі у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2009 року між Приватним підприємством "Автотехнологія" (Замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) був укладений Договір (арк.с. 4-6).

Відповідно до п.1.1 даного Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується у відповідності до умов даного Договору надати Замовнику послуги по оформленню структури угоди і пошуку платіжного агента для організації зовнішньої позики, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

Відповідно до пунктів 2.1.1., 2.1.2. Договору Виконавець зобов'язаний здійснювати консультації по оформленню структури угоди і організації зовнішньої позики, сприяти в пошуках Замовником міжнародної фінансової компанії для організації попереднього етапу першочергових заходів для виводу і розміщення довгострокових зобов'язань Замовника на зовнішньому ринку.

Згідно п.3.1.3. Договору на протязі трьох банківських днів після підписання Договору Замовник здійснює попередню оплату на розрахунковий рахунок Виконавця в сумі 8 000 грн. 00 коп. без ПДВ.

На виконання умов цього Договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 8 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 200 від 04.12.2009 р. ( а.с.8).

Однак відповідачем не були виконані послуги по оформленню структури угоди і пошуку платіжного агента для організації зовнішньої позики, оскільки 17 грудня 2009 року Сторони уклали Угоду про розірвання Договору від 04.12.2009р. (а.с.7).

Згідно п.2 даної угоди Виконавець зобов'язується не пізніше 10-го січня 2010 року повернути Замовнику всі отримані від нього кошти в розмірі 8 000 грн. 00 коп.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача Претензію № 01 від 11.05.2011 р. (арк.с.9), у якій відповідачу запропоновано невідкладно перерахувати ПП "Автотехнологія" борг у розмірі 8 000 грн. 00 коп. Відповідь на вказану претензію у матеріалах справи відсутня.

Таким чином відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо повернення позивачу коштів в сумі 8 000 грн. 00 коп.

Покликаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 1192 грн. 00 коп. - збитків від інфляції та 356 грн. 38 коп. - 3% річних. Наданий суду розрахунок перевірено та визнано правильним.

Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 9 548 грн. 38 коп. (8000,00+1192,00+356,38=9548,38).

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України, встановлює поняття договору, відповідно до якої, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Крім того, Цивільним кодексом України (ст.629) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1192 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 356 грн. 38 коп. - 3% річних, підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та договорі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (33000, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Автотехнологія" (33009, м.Рівне, провул. Робітничий, 1, ідент.код 33001116) - 8000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1192 грн. 00 коп. - інфляційних втрат, 356 грн. 38 коп. - 3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бережнюк В.В.

повне рішення підписано "20" липня 2011 року