Рішення № 17150609, 15.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.11 Справа№ 5015/3056/11

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Трускавець,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-24 Енергоресурс-монтаж", м. Дрогобич,

про: стягнення 8259,37 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача: не зявився,

відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 12.07.2011 р.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-24 Енергоресурс-монтаж" про стягнення 8259,37 грн. Ухвалою від 08.06.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.06.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору на постачання товару б/н від 01.06.2010р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 8259,37 грн.

В судове засідання 20.06.2011 р. представник позивача зявився, вимоги ухвали суду від 08.06.2011 р. виконав частково. Подав заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 8259,37 грн. боргу, 550,66 грн. пені. Судові витрати просить покласти на відповідача.

В судове засідання 20.06.2011 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення №06090852 від 17.06.2011 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 08.06.2011 р. не виконав.

В судовому засіданні 20.06.2011 р. розгляд справи відкладено на 05.07.2011 р.

В судове засідання 05.07.2011 р. представник позивача зявився, повідомив про те, що відповідачем погашено основну суму боргу, проте доказів сплати відповідачем основного боргу не надав.

В судове засідання 05.07.2011 р. представник відповідача не зявився, причин не прибуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 08.06.2011 р. не виконав.

В судовому засіданні 05.07.2011 р. розгляд справи відкладено на 15.07.2011 р.

В судове засідання 15.07.2011 р. представник позивача не зявився, через канцелярію суду подав клопотання, в якому повідомив, що відповідач перерахував позивачу основну суму боргу в розмірі 8259,27 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 22.06.2011 р. (є в матеріалах справи), просить стягнути пеню та судові витрати. Крім того, просить розглянути справу без участі представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

В судове засідання 15.07.2011 р. представник відповідача зявився, надав суду докази погашення заборгованості в розмірі 8259,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням №152 від 22.06.2011 р. (є в матеріалах справи).

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено Договір постачання товару б/н від 01.06.2010р. За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобовязується систематично постачати і передавати у власність (повне господарське віддання) покупцю (відповідач у справі) певний товар, а покупець зобовязується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору предметом постачання є будівельні матеріали, згідно рахунків і накладних.

На виконання умов Договору позивачем поставлено товар, згідно видаткових накладних від 30.06.2010 р., від 30.06.2010 р., від 29.07.2010 р., від 06.08.2010 р., від 20.08.2010 р., від 31.08.2010 р., від 17.09.2010 р., від 30.09.2010 р. на загальну суму 9553,90 грн., а відповідачем отримано, що підтверджується довіреностями на отримання товару, виданих уповноваженому представнику відповідача (є в матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.1. Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому або готівковому порядку шляхом попередньої оплати згідно з розрахунком, який дійсний протягом трьох банківських днів.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків між сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 28.02.2011 р. становила 8259,37 грн.

Відповідачем частково проведено розрахунок за поставлений товар.

28.02.2011 р. позивачем на адресу відповідача скеровано претензію №4 про сплату заборгованості в розмірі 8259,37 грн.

Згідно умов спірного Договору не передбачено нарахування пені за невиконання грошових зобовязань.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 8259,37 грн. погасив, про що надав суду докази до справи.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач погасив заборгованість в розмірі 8259,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням №152 від 22.06.2011 р. (є в матеріалах справи).

Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, оскільки відповідачем погашено заборгованість у повному обсязі, провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 8259,37 грн. потрібно припинити.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте, розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами у справі укладено Договір постачання товару б/н від 01.06.2010р., проте в Договорі не встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню. Тому, вимоги позивача про стягнення 550,66 грн. пені є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Як встановлено судом, відповідачем погашено заборгованість у повному обсязі після подання позову до суду, отже судові витрати потрібно покласти на нього.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-24 Енергоресурс-монтаж" основного боргу в розмірі 8259,27 грн. припинити.

2. В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 550,66 грн. відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ 24 Енергоресурс-монтаж" ( адреса: вул. Спортивна, 13, м. Дрогобич, 82100; ідент. код 01415708 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_1 ) 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати позивачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_1 ) довідку на повернення з державного бюджету 236,00 грн. зайво сплачених на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя