Рішення № 17149175, 14.07.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2011 р.Справа № 5013/762/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/762/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач", м. Кіровоград

до відповідача 1: приватного підприємства "Стамат", с. Матвіївка Золотоніського району Черкаської області

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод", с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області

про стягнення 534 657,25 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність № б/н від 01.04.11 р.;

від позивача - Кукуленко С.Г.;

від відповідача 1 - участі не брав;

від відповідача 2 - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача заборгованості в сумі 547 147,37 грн., з яких: заборгованість за непоставлений товар в сумі 74 459,23 грн.; штрафні санкції в сумі 457 505,28 грн.; 30% за користування чужими коштами в сумі 12 130,06 грн.; інфляційні втрати в сумі 3052,81 грн.

12.07.11 р. на адресу господарського суду надійшла заява № 5454 від 11.07.11 р., відповідно до якої позивач зменшує позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості на суму 12490,12 грн. Крім того, позивач відмовляється від позову в частині позовних вимог до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" та просить припинити провадженні в цій частині (а.с. 117 - 118 том 1).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог та відмова від позовних вимог до відповідача 2 відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, а також враховуючи те, що заява № 5454 від 11.07.11 р. направлена на адресу відповідача 1 (а.с. 119 том 1), господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції вказаної заяви (а.с. 117 - 118 том 1).

Відповідно до письмового відзиву на позов, відповідач 1 не визнає позовні вимоги та просить суд позов залишити без розгляду. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач вказує на те, що позивачем в порушення вимог ст. 5 Господарського процесуального кодексу України не вжито заходів досудового врегулювання спору.

До того ж, відповідач 1 наголошує на тому, що договір поруки, укладений між позивачем та відповідачем 2, підписано сторонами без письмової згоди відповідача 1, що є порушенням умов п. 6.1. договору поставки № 228/п від 22.10.10 р.

Відповідач 2 участі в судовому розгляді справи не брав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

Поштовий конверт, яким на адресу відповідача 2, зазначену в позові та за якою останній отримав ухвалу про порушення провадження у справі від 13.05.11 р. (а.с. 48 том 1), направлялась ухвала суду про відкладення розгляду справи від 06.07.11 р., повернувся з поштовою відміткою про невручення, у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с.123 том 1).

З огляду на викладене, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Представник відповідача 1 також не приймав участь у судовому засіданні 14.07.11 р. 13.07.11 р. на адресу господарського суду надійшла телеграма відповідача 1 про призупинення провадження у справі, у зв'язку з хворобою директора приватного підприємства "Стамат" (а.с. 122 том 1).

Господарський суд відмовляє в задоволенні заявленого відповідачем 1 клопотання, з огляду на те, що "призупинення провадження у справі" нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачене, підстави ж для зупинення провадження у справі або його відкладення у господарського суду відсутні.

Розглянувши наявні матеріали справи, надані у справі сторонами докази, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив наступне.

22.10.10 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" (далі - Покупець) та приватним підприємством "Стамат" (далі - Продавець) укладено договір поставки № 228/п (далі - Договір, а.с. 9-10 том 1).

Відповідно до умов Договору Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2010 року (далі - товар) на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що товар поставляється партіями. Загальна кількість і вартість товару визначається як сума кількості та вартості кожної партії товару, що зазначені в специфікаціях/додаткових угодах до Договору.

Згідно п. 4.1. Договору, ціна на товар з якістю, вказаною в п. 2.1. Договору, визначається в специфікації/додатковій угоді. Ціна товару визначається з урахуванням податку на додану вартість.

У розділі 5 Договору сторони погодили порядок розрахунків за Договором.

Так, згідно п.п. 5.1.-5.2. Договору, Покупець зобов'язується здійснити оплату товару, якщо інше не обумовлено сторонами в специфікації/додатковій угоді, на умовах 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунка-фактури. Строк і сума передплати за кожну партію товару визначається в специфікації/додатковій угоді.

Розрахунки між сторонами можуть здійснюватись, за письмовою угодою сторін, в будь-якій формі, не забороненій чинним законодавством України.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.08.11 р., а відносно взаєморозрахунків - до їх повного виконання (п. 9.1. Договору).

Договір підписаний Продавцем та Покупцем, скріплений печатками позивача та відповідача 1.

25.10.10 р. між Продавцем та Покупцем укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої Продавець зобов'язався поставити Покупцю 800 тон товару за ціною 4250,00 грн. на загальну суму 3 400 000,00 грн. у строк до 06.11.10 р., на умовах поставки FCA франко-автомобіль: Черкаська область, Золотоніський район, с. Матвіївка (далі - Додаткова угода № 1, а.с. 11 том 1).

Крім того, 10.11.10 р. між позивачем та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду № 1/1 до Договору, згідно якої п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору викладено в новій редакції, відповідно до змісту якої Продавець зобов'язався поставити 800 тон товару за ціною 4250,00 грн. за тону на загальну суму 3 400 000 грн. При цьому, 344,544 тони товару на суму 1 464312,00 грн., з зазначеними у Додатковій угоді № 1/1 якісними показниками, мають бути поставлені на умовах EXW франко-елеватор: ДК "Златодар" Черкаська область, м. Золотоноша. Товар в кількості 455,456 тон на суму 1 935688,00 грн. з визначеними якісними показниками має бути поставлено на умовах FCA франко-автомобіль: Черкаська область, Золотоніський район, с. Матвіївка. У всьому іншому, не передбаченому даною Додатковою угодою, сторони керуються Договором та чинним законодавством (далі - Додаткова угода № 1/1, а.с. 11 зв. бік том 1).

12.11.10 р. між позивачем та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої Продавець продає, а Покупець купує насіння соняшнику в кількості 600 тон, за ціною 4250,00 грн. за тону, на загальну суму 2 550 000,00 грн. та на умовах поставки: FCA франко-автомобіль: Черкаська область, Золотоніський район, с. Матвіївка. Строк поставки даної партії товару - до 21.11.10 р. (далі - Додаткова угода № 2, а.с. 12 том 1).

16.11.10 р. сторонами Договору внесено зміни до п. 1 Додаткової угоди № 2 до Договору шляхом укладення Додаткової угоди № 2/1 до Договору. Так, сторони погодили, що Продавець має поставити Покупцю товар визначеної якості та в кількості 600 тон за ціною 4300,00 грн. за тону, на загальну суму 2 580 000,00 грн., на умовах поставки: FCA франко-автомобіль: Черкаська область, Золотоніський район, с. Матвіївка (далі - Додаткова угода № 2/1, 12 зв. бік том 1).

Додаткові угоди №№ 1, 1/1, 2 та 2/1 є невід'ємними частинами Договору, підписані повноважними представниками Продавця та Покупця, скріплені круглими печатками сторін Договору.

22.10.10 р. між позивачем (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" (Поручитель) укладено договір поруки № 1-П (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого, Поручить зобов'язався солідарно відповідати перед Кредитором за виконання відповідачем 1 (Боржник) за зобов'язаннями за Договором на поставку товару, укладеного між Кредитором та Боржником (п. 1.1. Договору поруки, а.с. 13 том 1).

Поручитель зобов'язався виконати за Боржника зобов'язання перед Кредитором на протязі трьох днів з моменту повідомлення Кредитором про невиконання Договору Боржником (п. 1.3. Договору поруки).

Відповідно до п. 3.1. Договору поруки, дійсний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

Договір поруки підписаний повноважними представниками Кредитора та Поручителя, скріплений круглими печатками підприємств.

Укладений між сторонами Договір № 228/п від 22.10.10 р. за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З метою виконання умов Договору платіжними дорученнями № 162 від 29.10.10 р. та № 251 від 16.11.10 р. позивачем здійснено попередню оплату товару в сумі 3 400 000,00 грн. та 2 550 000,00 грн. відповідно (а.с. 33-34 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: накладних № 47 від 06.11.10 р. в кількості 21,570 т на суму 91 397, 48 грн., № 48 від 07.11.10 р. в кількості 21,220 т на суму 90 185,00 грн., № 54/1 від 09.11.10 р. в кількості 381,270 т на суму 1 592 512,94 грн., № 49 від 10.11.10 р. в кількості 344,514 т на суму 1 464 312,00 грн., № 49/1 від 11.11.10 р. в кількості 35,120 т на суму 146 287,34 грн., відповідачем 1 за період з 06.11.10 р. по 11.11.10 р. здійснено поставку товару на виконання умов Додаткових угод № 1 та № 1/1 до Договору на загальну суму 3 384 694,76 грн. та в загальній кількості 803,784 т (а.с. 19-24 том 1).

На виконання Додаткової угоди № 2 та Додаткової угоди № 2/1 до Договору за видатковими накладними № 19/11 від 19.11.10 р. в кількості 83,101 т. на суму 331 796,77 грн., № 54/2 від 24.11.10 р. в кількості 66,940 т на суму 285 049,97 грн., №25/11 від 25.11.10 р. в кількості 120 880 т на суму 514 586,16 грн., № 26/11 від 26.11.10 р. в кількості 106,960 т вартістю 454 086,90 грн., № 27/11 від 27.11.10 р. в кількості 46,800 т. на суму 198 253,88 грн., № 29/11 від 29.11.10 р. в кількості 64,520 т. на суму 268 331,31 грн., № 30/11 від 30.11.10 р. в кількості 74,120 т. на суму 312 818,99 грн., № 1/12 від 01.12.10 р. в кількості 29,580 на суму 125 922,06 грн., відповідачем 1 за період з 19.11.10 р. по 01.12.10 р. здійснено поставку товару на загальну суму 2 490 846,04 грн. та в загальній кількості 592,810 т (а.с. 25-32 том 1).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач 1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, оскільки на виконання умов Договору, відповідачем 1 поставлено товару в загальній кількості 1396,594 тон на суму 5 875 540,77 грн., тоді як загальна кількість товару, що мала бути поставлена складає 1400 т на суму 5 950 000,00 грн. Отже, загалом згідно умов Договору Продавцем недопоставлено позивачу товару в кількості 3,406 т (1400 т - 1396,594 т = 3,406 т). на загальну суму 74 459,23 грн. (5950000,00 грн. - 5875540,77 грн. = 74459,23 грн.).

01.03.11 р. гарантійним листом від 01.03.11 р. відповідач 1 гарантував погашення заборгованості за Договором в сумі 74 459,23 грн. у строк до 30.07.11 р. (а.с. 18 том 1).

21.04.11 р. позивачем на адресу відповідача 2 направлено лист № 41-10 з вимогою до Поручителя виконати боргові зобов'язання відповідача 1 за Договором, сплативши суму боргу з нарахованими штрафними санкціями (а.с. 15 том 1).

22.04.11 р. у відповідь на лист - вимогу позивача, Поручитель повідомив, що не має можливості виконати боргові зобов'язання відповідача 1, у зв'язку з відсутністю грошових коштів (а.с. 45 том 1).

Враховуючи викладене та вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з цим, господарський суд не вбачає вини відповідача 1 в частині не виконання зобов'язання щодо поставки решти товару в кількості 3,406 т.

З пояснень представника відповідача 1, наданих в ході судового розгляду справи, вбачається, що умови поставки FCA франко-автомобіль передбачають, що саме позивач повинен був надати транспортний засіб під завантаження і отримати залишок товару. В той час як відповідач 1 мав в наявності товар, необхідний для повного виконання умов Договору в частині поставки товару, Покупець не надав автомобіля та не здійснив вивіз необхідної кількості товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до копій товарно-транспортних накладних, що містяться в матеріалах справи, у строк поставки, визначений Додатковою угодою № 2 - до 21.11 10 р., всі надані Покупцем автомобілі були завантажені товаром (а.с.127 том 1 - 58 том 2).

Доказів невиконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за Договором у випадку надання позивачем транспорту для перевезення товару, позивачем суду не надано.

Відповідно до наданих у судовому засіданні працівником ТОВ "Креатив Постач" Кукуленко С.Г., викликаного до суду в порядку ст. 30 ГПК України, надані позивачем вантажні автомобілі не були загружені повністю в останні дні листопада 2010 р.

Однак, господарський суд звертає увагу на те, що за умова Додаткової угоди № 2 строк поставки товару даної партії товару закінчився до 06.11.2010 р., а у відповідності до п. 6.5 Договору, після закінчення строку поставки партії товару (06.11.2010 р.), за яку проведена оплата, у відповідача виникло вже грошове зобов'язання, а тому обов'язку поставити товар після визначеної Договором дати поставки товару, відповідач не мав.

Частина 1 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 53-82 том 1), Продавцем вжито всіх залежних від нього заходів та забезпечено наявність необхідної кількості товару для продажу Покупцю, відповідно до умов Договору.

Приймаючи до уваги ту обставину, що відповідно до вимог ст. 265 Господарського кодексу України, Покупець зобов'язаний не тільки сплатити, але й прийняти сплачений товар та з огляду на умови поставки (FCA франко-автомобіль), господарський суд вважає, що відповідачем 1 виконано зобов'язання щодо поставки товару в кількості, що визначена Додатковою угодою № 1.

При цьому, слід зазначити, що, відповідно до п. 6.6. Договору, у випадку поставки товару на суму, меншу ніж розмір здійсненої передоплати, недопоставки товару, Продавець повинен повернути (перерахувати) на розрахунковий рахунок Покупця грошові кошти у розмірі заборгованості на протязі двох банківських днів після закінчення строку поставки товару, за який здійснена передоплата.

Так умовами укладеного сторонами Договору сторони передбачили можливість поставки товару на меншу суму, ніж сума попередньої оплати, а також в меншому об'ємі (кількості товару), у такому випадку сторони дійшли згоди про заміну одного зобов'язання, а саме щодо поставки товару, іншим, а саме щодо повернення залишку суми попередньої оплати, після закінчення строку поставки, визначеного Договором.

17.05.11 р. між позивачем (Кредитор), відповідачем 1 (Боржник) та закритим акціонерним товариством "Креатив" (Новий боржник) укладено договір переведення боргу, відповідно до умов якого Боржник переводить свої боргові зобов'язання перед кредитором за непоставлений товар (насіння соняшника) по договору № 228/п від 22.10.10 р. Новому боржнику на суму 12490,12 грн., в т.ч. ПДВ 2081,69 грн. Новий боржник, у свою чергу, в рахунок погашення своєї заборгованості перед Боржником за поставлений товар (олія соняшникова і шрот) по договору № 427/2 від 14.02.11 р., приймає на себе боргові зобов'язання Боржника, які випливають з домовленості останнього з Кредитором на суму 12490,12 грн., в т.ч. ПДВ 2081,69 грн., на протязі двох банківських днів після підписання договору (а.с. 79 том 1).

Заявою № 5454 від 11.07.11 р., у зв'язку з укладенням вказаного вище договору переведення боргу від 17.05.11 р., позивачем зменшено позовні вимоги до відповідача 1 в частині стягнення основної заборгованості на суму 12 490,12 грн., які наразі становлять 61 969,11 грн. ( 74 459,23 грн. - 12 490,12 грн. = 61 969,11 грн.).

Враховуючи фактичні обставини справи, відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем 1 суми передоплати в розмірі 61 969,11 грн., вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині ж позовних вимог до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод", позивач відмовляється від позову та просить припинити провадження у справі, про що позивачем до суду подано відповідну письмову заяву № 5454 від 11.07.11 р. (а.с. 117 - 118 том 1).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Господарським судом з'ясовано, що позивачу відомі і зрозумілі наслідки припинення провадження, передбачені ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що заява про відмову від позову щодо відповідача 2 підписана повноважною особою позивача, а також те, що представнику позивача відомі наслідки вчинення відповідних процесуальних дій, господарський суд приймає відмову позивача від позову щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" та припиняє провадження у справі в цій частині.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1 на користь позивача штрафні санкції в сумі 457 505,28 грн., 30% річних за користування чужими коштами в сумі 12 130,06 грн. та інфляційні втрати в сумі 3051,81 грн.

При цьому, позивач посилається на наступні умови Договору.

Пунктом 6.7. Договору передбачено, що за недотримання строків поставки кожної партії товару, відповідач 1 сплачує позивачу штраф у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої партії товару за кожен день прострочки.

Згідно п. 6.8. Договору, у випадку невиконання або порушення виконання зобов'язань по поставці товару, а також невиконання або порушення виконання зобов'язань згідно п. 6.6., 6.7. даного Договору, Продавець крім штрафу, передбаченого п. 6.7. даного Договору, виплачує Покупцю штрафну санкцію в розмірі 3% від загальної вартості непоставленої партії товару за кожен день прострочки поставки до моменту повного погашення заборгованості.

Відповідно до п. 6.9. Договору, крім штрафу, передбаченого п. 6.7. даного Договору і штрафних санкцій, передбачених п. 6.8. даного Договору, у випадку несвоєчасної поставки партії товару, Продавець сплачує Покупцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи фактичні обставини справи та вимоги чинного законодавства, господарський суд не погоджується з доводами позивача щодо пред'явлених до стягнення з відповідача 1 сум штрафу в розмірі 14 758,23 грн. на підставі п. 6.7. Договору, штрафу в розмірі 442 747,04 грн. на підставі п. 6.8. Договору та штрафу у розмірі 12 130,06 грн. на підставі 6.9. Договору та вважає їх нарахування безпідставним.

Так, вказані пункти Договору передбачають застосування штрафів в наступних випадках: недотримання строку поставки кожної партії товару (п. 6.7. Договору), невиконання або порушення виконання зобов'язання щодо поставки товару, а також невиконання або порушення виконання зобов'язань згідно п.п. 6.6., 6.7. Договору (п. 6.8. Договору), несвоєчасна поставка партії товару (п. 6.9. Договору).

Оскільки, в ході судового розгляду справи з'ясовано, матеріалами справи підтверджено відсутність порушення відповідачем 1 виконання зобов'язання щодо поставки товару, визначеного умовами Договору, в той час як позивач, як на підставу стягнення штрафних санкцій, посилається саме на недопоставку Продавцем насіння соняшнику, господарський суд вважає необґрунтованим нарахування позивачем штрафів на підставі п.п. 6.7.- 6.9. Договору.

Разом з цим, як зазначалось вище, згідно п.п. 6.5 та 6.6. Договору, у випадку недопоставки товару у визначений Договором строк, а також поставки товару на суму, меншу ніж розмір здійсненої передоплати, Продавець повинен повернути (перерахувати) на розрахунковий рахунок Покупця грошові кошти у розмірі заборгованості на протязі двох банківських днів після закінчення строку поставки товару, за який здійснена передоплата.

Таким чином, з моменту неповернення Продавцем залишку передоплати у визначений Договором строк, у відповідача 1 перед позивачем виникло грошове зобов'язання 06.11.10 р. за Додатковою угодою № 1 та 21.01.2010 р. за Додатковою угодою № 2, а прострочення виконання грошового зобов'язання у відповідача виникло за Додатковою угодою № 1 - з 10.11.10 р., за Додатковою угодою № 2 - з 24.11.10 р.

Однак позивачем не враховані передбачені Договором умови, саме п.п. 6.5., 6.6.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, за розрахунком господарського суду стягненню з відповідача 1 підлягає сума 3% річних в розмірі 721,07 грн.

Позивачем також на підставі ст. 625 ГПК України нараховано інфляційні за період з 01.12.2010 р. по 31.03.2011 р. на суму невиконаного грошового зобов'язання, а саме 74 459,23 грн. Виходячи із суми невиконаного грошового зобов'язання - 74 459,23 грн. та періоду прострочки (з 01.12.2010 р. по 31.03.2011 р.) сума інфляційних втрат становить 3 099, 50 грн., однак, враховуючи те, що позивач в позові просить стягнути інфляційні втрати в меншій сумі, а саме 3 052,81 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

З огляну на зазначене вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних, всього на суму 65 742,99 грн. (61 969,11 грн. + 3 052,81 грн. +721,07 грн. = 65 742,99 грн.).

Господарський суд не приймає до уваги письмові заперечення відповідача, з огляду на те, що Законом України від 23.06.05 р. № 27-05 - VI п. 3 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України виключено. Отже, не вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору не є підставою для залишення позову без розгляду.

Що стосується заперечень відповідача в частині укладення між позивачем та відповідачем 2 договору поруки, слід зазначити, що згідно презумпції правомірності правочину, встановленою ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки, вказаний договір поруки недійсним в судовому порядку не визнавався, позивачем правомірно подано даний позов до господарського суду Кіровоградської області.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" до приватного підприємства "Стамат" задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Стамат" (19751, Черкаська область, Золотоніський район, с. Матвіївка, вул. Шевченка, рахунки в банківських установах не відомі, код ЄДРПОУ 35550164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" (25014, м. Кіровоград, пр-т Промисловий, 14, р/р 2600800015387 філія АТ "Укрексімбанк" м. Кіровоград, МФО 323389, код ЄДРПОУ 32694902) заборгованість в сумі 65 789,68 грн., з них: 61 969,11 грн. - основний борг, 3 099,50 грн. - інфляційні втрати; 721,07 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 657,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 28,32 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині вимог до приватного підприємства "Стамат" відмовити.

Провадження в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" припинити, у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено - 19.07.2011 року.