Рішення № 17147747, 16.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2011 р. Справа № 9/061-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/061-11 16.06.2011 р.

За позовом Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»

Про стягнення 184988,95 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 141/14 від 18.03.2011 р.)

від відповідача: не зявився

Рішення господарського суду Київської області у справі № 9/061-11 прийнято 16.06.2011 року після перерви, оголошеної в судовому засіданні 07.06.2011 року згідно із ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»про стягнення 184988,95 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 05.05.2011 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; уточнений розрахунок зазначених у позовній заяві сум; матеріали виконавчого провадження у справі № 14/214-10; довідку органів Державної виконавчої служби про невиконання відповідачем наказу № 14/214-10; банківські виписки щодо погашення відповідачем заборгованості за спірним договором за період з 25.10.2010 р. по 15.04.2011 р. зобовязано відповідача надати в судове засідання оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, контррозрахунок, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

05.05.2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшло клопотання № 12/77 від 04.05.2011 року, в якому представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи, у звязку з чим ухвалою суду від 05.05.2011 року розгляд справи відкладено на 24.05.2011 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання оригінали документів (для огляду), копії яких додано до матеріалів позовної заяви; зобовязано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 18.04.2011 р.

24.05.2011 року в судовому засіданні сторонами заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з чим 24.05.2011 року в судовому засіданні судом оголошено перерву на 07.06.2011 р.

07.06.2011 року в судовому засіданні судом оголошено перерву на 16.06.2011 р.

16.06.2011 року в судове засідання представник позивача зявився, надав усні пояснення по справі та просить суд позов задовольнити повністю; представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на юридичну та фактичну адреси відповідача, зазначені у позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України: 04070, м. Київ, вул. Притисько-Микільська, 5 та м. Бровари, вул. Незалежності,14, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

24.03.2010 р. між позивачем - ВАТ „Броварське шляхово-будівельне управління № 50”, яке відповідно до рішення загальних зборів акціонерів та згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»перейменоване у Приватне акціонерне товариство „Броварське шляхово-будівельне управління № 50” (виконавець) та відповідачем - ТОВ „Термінал Бровари” (замовник) укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт від 24.03.2010 р. (договір).

Згідно умов п. 1.1. договору виконавець на свій ризик, за завданнями замовника, бере на себе виконання будівельно-монтажних робіт по обєкту: Будівництво заїзду (виїзду) на територію складського комплексу „Логістичний парк” ТОВ „Термінал Бровари” біля а/д М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі (будівництво підїздного шляху), а замовник зобовязується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Згідно п. 3.1. договору вартість робіт за цим договором визначається кошторисом, що є невідємною частиною цього договору, і становить всього: 3 800 050, 80 грн. Вартість робіт є твердою і може змінюватися лише за погодженням сторін.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата вартості робіт здійснюється замовником поетапно. Замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 30 % вартості робіт. Остаточний розрахунок проводиться замовником не пізніше 10-ти банківських днів після підписання сторонами акту здачі-прийняття виконаних робіт.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що роботи приймаються на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт Ф № КБ-2В та Довідок Ф № КБ-3.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що закінчену роботу виконавець передає замовнику за актом здачі-прийняття виконаних робіт.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що замовник зобовязаний прийняти і протягом 10 днів з моменту отримання підписати акти здачі-прийняття виконаних належним чином, якісно та в повному обсязі робіт, передбачені пунктами 4.1. та 4.2., даного договору або надіслати мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови замовника від прийняття робіт, сторонами складається двохсторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання.

Пунктом 9.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір вступає в силу з моменту підписання його повноважними представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань .

У березні 2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі документів, а саме робочого проекту заїзду (виїзду) на територію складського комплексу „Логістичний парк” ТОВ „Термінал Бровари” біля а/д М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі.

Також у березні 2010 р. сторонами було узгоджено та підписано договірну ціну на будівництво заїзду (виїзду) на територію складського комплексу „Логістичний парк” ТОВ „Термінал Бровари” біля а/д М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі (будівництво підїздного шляху), що здійснюється у 2010 р., згідно якої вартість робіт за договором складає 3 800 050, 80 грн.

На виконання умов договору позивачем у період з квітня 2010 р. по червень 2010 р. було виконано для відповідача будівельно-монтажні роботи на загальну суму 3 800050, 80 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2010 р. на суму 1089886, 80 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 р. на суму 1089886, 80 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2010 р. на суму 1687251, 60 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 р. на суму 1687251, 60 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2010 р. на суму 1022912, 40 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 р. на суму 1022912, 40 грн., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по оплаті виконаних робіт та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 840015, 24 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

04.10.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі обєкта в експлуатацію, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв готові до належної якості результати робіт та всю необхідну виконавчу документацію.

Рішенням господарського суду Київської області у справі № 14/214-10 від 01.12.2010 р. (підписане 07.02.2011 р.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Термінал Бровари” (ідентифікаційний код 33584049) на користь Відкритого акціонерного товариства „Броварське шляхово-будівельне управління № 50” (ідентифікаційний код 05408668) 1 960 035 (один мільйон девятсот шістдесят тисяч тридцять пять) грн. 56 (пятдесят шість) коп. заборгованості, 2 497 (дві тисячі чотириста девяносто сім) грн. 03 (три) коп. пені, 9 800 (девять тисяч вісімсот) грн. 18 (вісімнадцять) коп. інфляційних збитків, 966 (девятсот шістдесят шість) грн. 59 (пятдесят девять) коп. 3 % річних та судові витрати 19 732 (девятнадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 99 (девяносто девять) коп. державного мита і 219 (двісті девятнадцять) грн. 48 (сорок вісім) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; відмовлено в задоволенні інших позовних вимог.

Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За ствердженням позивача, станом на 20.08.2010 р. рішення суду № 14/214-10 не виконано, що також підтверджується довідкою ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області № В-6/995/4684, водночас відповідно до статей 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 184 988,95 грн., з яких 69561,66 грн. пені, 88201,60 грн. інфляційних втрат та 27225, 69 грн. 3 % річних за період з 25.10.2010 р. по 11.04.2011 р.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 11 розяснення Вищого арбітражного суду України № 01-6/438 від 16.04.1993р. встановлено, що якщо після задоволення позову зобов'язання не буде виконане, позивач має право знову звернутись до господарського суду з позовом про стягнення санкцій за наступні шість місяців.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку недотримання термінів оплати робіт відповідно до умов цього договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що рішенням господарського суду Київської області у справі № 14/214-10 від 01.12.2010 р. (підписане 07.02.2011 р.) кінцевим терміном виконання зобовязання було встановлено 19.10.2010 р., та як наслідок пеня, інфляційні втрати та 3 % річних були стягнуті за період з 19.10.2010 р. по 24.10.2010 р., а також враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення останнім зобовязання за Договором з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну сплату підрядних робіт за період з 25.10.2010 р. по 11.04.2011 р. розмірі 69561,66 гривень (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Оскільки відповідач прострочив термін виконання свого зобовязання, то позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 27225,69 грн. та 88201,60 грн. інфляційних втрат за період з 25.10.2010 р. по 11.04.2011 р. на суму основної заборгованості.

Після перерахунку господарським судом розміру 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем, судом встановлено, що розрахунок здійснений арифметично вірно, а тому вимога про стягнення 3% річних у сумі 27225,69 грн. та 88201,60 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню (за розрахунком позивача).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності,14, код ЄДРПОУ 33584049) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Приватного акціонерного товариства “Броварське шляхово-будівельне управління № 50»((07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова,2-А, код ЄДРПОУ 05408668) 69 561 (шістдесят девять тисяч пятсот шістдесят одна) грн. 66 коп. пені; 88201 (вісімдесят вісім тисяч двісті одна) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 27225 (двадцять сім тисяч двісті двадцять пять) грн. 69 коп. 3 % річних та судові витрати: 1849 (одна тисяча вісімсот сорок девять) грн. 90 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 29.06.2011 р.

Суддя Сокуренко Л. В.