Рішення № 17147281, 17.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2011 р. Справа № 13/220-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лід Найн Маркетинг”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Технополіс-1”, с. Петропавловська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю „Євроінформ”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 131 170,00 грн.

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Технополіс-1”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лід Найн Маркетинг”

про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 131170,00 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 22.11.2010 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №206/10 від 15.12.2010 р.;

від третьої особи: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Лід Найн Маркетинг” (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Технополіс-1” (далі відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю „Євроінформ” про стягнення 131170,00 грн. заборгованості за надані послуги.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на відмову відповідача від оплати наданих йому послуг по розсилці sms повідомлень на підставі договору.

10.01.2011 р. до господарського суду повноважним представником відповідача подано зустрічну позовну заяву до ТОВ „Лід найн Маркетинг” про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 131170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1»посилається на ті обставини, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лід Найн Маркетинг»велися переговори у березні-квітні 2010 року щодо укладення договору про надання послуг по розсилці sms повідомлень, але у зв'язку з тим, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо основних суттєвих положень взаємодії, то позовом ТОВ «Технополіс-1» було прийнято рішення не співпрацювати з ТОВ „Лід найн Маркетинг” про що останнього було повідомлено і відмовлено у підписанні такого договору. Під час проведення переговорів відповідачем з зустрічним позовом на адресу позивача за зустрічним позовом факсом був надісланий рахунок, який був отриманий секретарем позивача за зустрічним позовом та переданий до фінансового департаменту, у зв'язку з чим була помилково здійснена оплата рахунку № СФ - 0000062 від 13.04.2010 р. на суму 131 170, 45грн.

Ухвалою суду від 10.01.2011 р. прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Технополіс-1” до товариства з обмеженою відповідальністю „Лід Найн Маркетинг” про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 131170,00 грн.

10.01.2011 р. відповідач надав суду відзив на первісний позов, в якому проти позову заперечує та зазначає, що так як між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, у зв'язку з чим договір є неукладеним, то вимоги позивача до відповідача є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

10.01.2011 р. третя особа надала суду письмові пояснення по справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,-

ВСТАНОВИВ

Позивач стверджує, що між ним і відповідачем шляхом листування електронною поштою було укладено договір про надання послуг з технічного забезпечення та організації розсилки SMS повідомлень. У письмовій формі Договір про надання послуг №15/03/10 від 15.03.2010р. та Додаток №1 до нього відповідачем підписаний не був.

Позивач також зазначає, що 15 та 16 квітня 2010 року на виконання зазначеного договору він надав послуги з технічного забезпечення та організації розсилки SMS повідомлень відповідача.

На думку позивача, про укладання договору та надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю „Лід Найн Маркетинг” свідчить, як електронне листування з відповідачем, де сторони погодились, що оплата здійснюється в розмірі 50% - попередньої оплати, у кількості 1000 000 штук, розсилки SMS - повідомлень з текстом «тільки 17.04.2010 знижка на техніку до 30 % в магазинах ТЕХНОПОЛІС телефон 0800505035»будуть надіслані 15 та 16 квітня 2010 року, та вартість одного SMS - повідомлення становить 0,27 грн., в тч. ПДВ так і на той факт, що 13 квітня 2010 року відповідач на виконання умов Договору про надання послуг сплатив згідно рахунку-фактури №СФ-0000062 від 13.04.2010 р. де в графі «кількість»- зазначено 0,5 (половина вартості послуг) - 131 170, 45 грн. предоплати. Факт надання послуги підтверджується листами ТОВ «Евроінформ»від 18.05.2010 року та компанії «Астеліт», які є третіми особами та були залучені для виконання послуг наданих відповідачу, згідно яких 15.04 та 16.04.2010 року було надіслано SMS - повідомлення з текстом «тільки 17.04.2010 знижка на техніку до 30 % в магазинах ТЕХНОПОЛІС телефон 0800505035» в кількості 971633 та 396703 шт.

Таким чином позивач вважає, що згідно з названим договором позивачем були повністю виконані роботи по всім передбаченим етапам, що підтверджується актами виконаних робіт та договором від 15 березня 2010 року, який не був повернений позивачу. Про виконання таких робіт позивач повідомляв відповідача шляхом відправлення останньому на його адресу актів здавання-приймання робіт та договору про надання послуг, але відповідач акти здавання-приймання не підписав, мотивовані заперечення не надав, вартість виконаних робіт сплатив частково, а саме заборгованість відповідача за надані послуги становить 131 170, 45грн., які не були оплачені.

Проте, судом встановлено, що позовні вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Статтею 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі, а у відповідності до ч. 1 ст. 639 цього ж Кодексу договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін присутніми в судовому засіданні у березні-квітні місяці 2010 року між представниками позивача і відповідача шляхом листування електронною поштою велись перемови щодо укладення договору про надання послуг та його істотних умов, як-то предмет ( кількість смс, зміст смс), ціна і т.д.

Дослідивши матеріали вказаного листування надані позивачем суд встановив, що шляхом листування між позивачем та відповідачем обговорювалась можливість надання позивачем відповідачу послуг щодо розсилки SMS - повідомлень, але не була узгоджена загальна кількість SMS - повідомлень, розсилку яких необхідно здійснювати, їх текст, та інші особливості. Також сторонами не було визначено ціну договору, що також є істотною умовою договору.

Таким чином сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору про надання послуг з технічного забезпечення та організації розсилки SMS повідомлень, а отже і відсутні підстави стверджувати що в розумінні ст. 207 ЦК України воля сторін виражена за допомогою електронного засобу звязку і договір є укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 180 ГК України поняття «укладення договору»означає - досягнення між сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору у передбачених законом порядку та формі. В свою чергу, ч. 1 ст. 181 ГК України передбачено, що за загальними правилами господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, однак якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення певного виду договорів, то допускається їх укладення у спрощений спосіб, а саме: шляхом обміну листами, факсограмами тощо, чи шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Таким чином судом встановлено, що посилання позивача у позовній заяві на укладення договору шляхом електронної переписки з відповідачем є безпідставним, оскільки з даного електронного листування не вбачається, що сторонами погоджено всі істотні умови договору щодо надання послуг позивачем.

Твердження позивача про те, що між сторонами було узгоджено вартість договору спростовуються також матеріалами справи, в яких наявні два примірники Договору про надання послуг №15/03/10 від 15.03.2010р. підготовлених позивачем і не підписаних відповідачем де в п. 4.2.2 Додатку №1 до договору значаться різні суми вартості послуг - 131 170, 45 грн. та 87638,51 грн.

Отже наданий позивачем суду Договір про надання послуг №15/03/10 від 15.03.2010р. про надання послуг теж не може бути належними доказами погодження зазначених істотних умов, оскільки не підписаний відповідачем.

За таких обставин, недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору має наслідком те, що договір на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог є неукладеним, а тому не створює для сторін ніяких прав і обовязків.

Також у позовній заяві позивач стверджує, що відповідачем була вчинена дія (перераховані грошові кошти за товар) у підтвердження дійсності правочину (договору), а позивачем було підтверджено її вчинення, шляхом прийняття виконання. Таким чином, сторони своїми діями підтвердили вчинення договору, тобто його дійсність.

Посилання позивача на рахунок-фактуру №СФ-0000062 від 13.04.2010 р. як на доказ того, що відповідачем визнано договір про надання послуг не приймається судом до уваги оскільки відповідач заперечує, що він перераховував зазначені кошти на виконання домовленості сторін, що випливає з електронного листування щодо розсилки SMS повідомлень та вважає їх помилково перерахованими та з тих підстав, що в графі «назва»зазначеного рахунку фактури зазначено, що це «послуга з технічного забезпечення та організації розсилки повідомлень зг. Додатку №1 від 15.03.10 до Дог №15/03/10 від 15.03.2010 року».

Доказів укладення між сторонами Додатку №1 від 15.03.10 до Дог №15/03/10 від 15.03.2010 року як і самого договору позивачем суду не надано.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог по первісному позову.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рахунку-фактури №СФ-0000062 від 13.04.2010 р. відповідач сплатив на користь позивача 131170,45 грн., що підтверджується банківською випискою від 14.04.2010 р.

Як встановлено судом з пояснень представника відповідача та при розгляді первісного позову правових підстав для перерахування зазначених коштів у відповідача не було, оскільки зазначений в ній Додаток №1 від 15.03.10 до Дог №15/03/10 від 15.03.2010 року, як і само договір між сторонами є неукладені, а отже відповідачем помилково було перераховано зазначені кошти позивачу, а тому підстав на якій зазначені кошти знаходяться у відповідача станом на день розгляду справи фактично не існує.

Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно листа відповідача № 1/612 від 07 липня 2010 року він звернувся до позивача з проханням повернути помилково сплачені кошти в розмірі 131170 грн.

Позивач грошові кошти в сумі 131170 гривень відповідачу не повернув.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи вищезазначені позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд первісного позову відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на позивача, а витрати за розгляд зстрічного позову відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.Зустрічний позов задовольнити повністю.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лід Найн Маркетинг” (м. Київ, вул. Гната Юри, 9 к. 414, код 35416781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Технополіс-1” (Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавліська-Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4; код 32498133) 131170 (сто тридцять одну тисячу сто сімдесят) грн. безпідставно отриманих коштів та судові витрати 1311 (одну тисячу триста одинадцять) грн. 70 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 19.01.2011р.