Рішення № 17147257, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/15320.06.11 за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Окант-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-ХХІ»

простягнення 376526,02 грн.,

за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Атон-ХХІ»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Окант-Україна»

пророзірвання договору та стягнення заборгованості.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від ТОВ «Окант-Україна»: ОСОБА_1 представник за довіреністю

від ТОВ «Атон-XXI»: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Окант-Україна»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Атон-XXI»про стягнення 376526,02 грн., з яких 182294,99 грн. основний борг, 6467,19 грн. інфляційні втрати, 5468,85 грн. три проценти річних, 182294,99 грн. збитки.

В свою чергу, ТОВ «Атон-XXI»подано зустрічну позовну заяву до ТОВ «Окант-Україна»про розірвання договору від 27.07.2010 № 27/07/10_07Д та стягнення заборгованості в розмірі 74352,17 грн.

Ухвалою суду від 16.05.2011 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні представник ТОВ «Окант-Україна»підтримав доводи та вимоги позовної заяви, заперечив проти вимог зустрічного позову з підстав, наведених у відзиві.

ТОВ «Атон-XXI» не направило в судове засідання свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином, про причини неявки суд не повідомило.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 20.06.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника ТОВ «Окант-Україна», всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2010 між ТОВ «Окант-Україна»та ТОВ «Атон-XXI»було укладено договір № 27/07/10_07Д (далі договір), предметом якого є купівля-продаж промислового обладнання, яке відповідно до умов договору, первісний позивач зобовязується передати у власність первісного відповідача, а первісний відповідач зобовязується зазначене обладнання оплатити в порядку та умовах договору, прийняти та оплатити роботи за умовами договору.

Загальна сума договору відповідно до пункту 2.3. складає 247840,55 грн.

У відповідності п.п.2.4.1.-2.4.3. договору покупець здійснює три авансові платежі: 1-й платіж 30 % від вартості обладнання, а саме 74352,17 грн. до 20.07.2010, 2-й платіж 30 % від вартості обладнання, а саме 74352,17 грн. протягом трьох днів після письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу завода-виробника, але не пізніше 15.09.2010, 3-й платіж 40 % від вартості обладнання, а саме 99136,22 грн. протягом 3 робочих днів після письмового повідомлення про готовність до відвантаження зі складу Продавця, але не пізніше 01.10.2010.

Зобовязанням, згідно ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобовязання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобовязання по договору у вигляді проведення оплати за товар виконав частково у звязку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 182294,99 грн., що не спростовано належним чином первісним відповідачем.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що первісні позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Атон-XXI» 182294,99 грн. основного боргу, 6467,19 грн. інфляційних втрат, 5468,85 грн. трьох процентів річних, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

В частині стягнення 182294,99 грн. збитків судом відмовляється, у звязку з недоведеністю та не підтвердженням належними доказами позивачем їх наявності.

За таких обставин, первісний позов підлягає задоволенню частково.

З приводу зустрічного позову суд виходить з наступного.

Стаття 652 ЦК України передбачає можливість розірвання договору у звязку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Розірвання договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності одночасно чотирьох умов, зазначених у частині 2 цієї статті, а саме:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, сама істотна зміна обставин не є підставою для розірвання договору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач, повинен довести, зокрема впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане.

Тому, враховуючи недоведеність позивачем за зустрічним позовом усієї сукупності умов для розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України, суд не знаходить підстав для розірвання договору від 27.07.2010 № 27/07/10_07Д.

Також, з матеріалів справи не вбачається, а позивачем за зустрічним позовом не доведено належними доказами наявність у ТОВ «Окант-Україна»заборгованості по договору від 27.07.2010 № 27/07/10_07Д в розмірі 74352,17 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи, а відтак задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОН-XXI»(03110, м. Київ, вул. Соломянська, 5, офіс 508, код 32957866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Окант-Україна»(02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, 6, код 33345850) 182294,99 грн. (сто вісімдесят дві тисячі двісті девяносто чотири грн. 99 коп.) основного боргу, 6467,19 грн. (шість тисяч чотириста шістдесят сім грн. 19 коп.) інфляційних втрат, 5468,85 грн. (пять тисяч чотириста шістдесят вісім грн. 85 коп.) трьох процентів річних, 1942,87 грн. (одну тисячу девятсот сорок дві грн. 87 коп.) державного мита, 121,78 грн. (сто двадцять одну грн. 78 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24.06.2011