Рішення № 17147266, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/15520.06.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор-ВС»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Єдітепе»

Про стягнення 969722,39 грн.

За зустрічним

позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Єдітепе»

Дотовариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор-ВС»

Про стягнення 44407,05 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідача за первісним позовом ОСОБА_2(за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор-ВС»до товариства з обмеженою відповідальністю «Єдітепе»про стягнення 980174,15 грн. заборгованості за договором поставки електротехнічного обладнання № ВВС-2010-01/02 від 10.02.2010 р., в тому числі 805463,63 грн. основного боргу, 86025,19 грн. пені, 16411,85 грн. трьох процентів річних, 67646,16 грн. інфляційних нарахувань та 4627,32 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 17.03.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/155 та призначено останню до розгляду на 04.04.2011 р..

Ухвалою від 04.04.2011 р. розгляд справи було відкладено до 20.04.2011 р.

20.04.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав клопотання, відповідно до якого зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 68238,79 грн.

У судовому засіданні 20.04.2011 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги відхилив, посилаючись на пункт 8.1. спірного договору, яким передбачено вирішення сторонами спорів за договором шляхом переговорів, а також заперечив проти правомірності нарахування штрафних санкцій та надав контрозрахунок заявлених вимог.

Усудовому засіданні 20.04.2011 р. судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 11.05.2011 р. та винесено ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

27.04.2011 р. відповідач звернувся з зустрічною позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор-ВС»44407,05 грн. пені за порушення зобовязання щодо своєчасної поставки товару за договором поставки № ВВС-2010-01/02 від 10.02.2010 р..

Представник позивача за первісним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заперечує проти заявлених вимог, зазначаючи про здійснення покупцем за договором попередньої оплати за товар не в повному обсязі, а частково -на суму 1355000,00 грн., що суперечить умовам договору, а також вказує на вжиття відповідачем за зустрічним позовом усіх заходів, необхідних для належного виконання зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони.

Ухвалою від 11.05.2011 р. було прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним на підставі ст. 60 ГПК України та відкладено розгляд справи до 23.05.2011 р..

20.05.2011 р. до канцелярії суду відповідач за первісним позовом подав письмове пояснення по справі, в якому стверджує, що згідно з даними проектної документації, остання була затверджена 10.03.2010 р., а остання частина авансового платежу була здійснена 20.04.2010 р., тому товар згідно з умовами договору повинен бути поставлений до 01.06.2010 р..

У зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням виконуючого обов?язки голови Господарського суду міста Києва від 23.05.2011 р. справу № 17/155 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні надав клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому заявлено до стягнення з відповідача 969722,39 грн. заборгованості за договором поставки електротехнічного обладнання № ВВС-2010-01/02 від 10.02.2010 р., в тому числі 805463,63 грн. основного боргу, 68238,79 грн. пені, 16411,85 грн. трьох процентів річних, 74980,8 грн. інфляційних нарахувань та 4627,32 грн. штрафу.

У судовому засіданні 23.05.2011 р. було оголошено перерву до 08.06.2011 р..

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Удалової О.Г., з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 30.05.2011 р. справу № 17/155 було передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Єдітепе» було заявлено клопотання про залучення до участі у справі як іншого відповідача за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум-Центр», яке судом відхилено як необґрунтоване, про що зазначено в ухвалі від 08.06.2011 р., якою також відкладено розгляд справи до 20.06.2011 р. у зв?язку з необхідністю витребування доказів.

10.06.2011 р. через канцелярію суду позивач за первісним позовом подав письмове пояснення по справі, в якому зазначає про наявність доказів отримання відповідачем за первісним позовом рахунку-фактури № 171 від 10.02.2010 р. для здійснення попередньої оплати 10.02.2010 р., а також заперечує проти твердження відповідача за первісним позовом щодо здійснення попередньої оплати згідно з рахунком-фактурою № 195 від 19.04.2010 р., оскільки останній не стосується договору з огляду на зазначення в ньому іншого товару, ніж передбачений в специфікації до договору, на підставі якого виник спір між сторонами.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10.02.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор-ВС» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Єдітепе» (покупцем) було укладено Договір поставки № ВВС-2010-01/02 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов?язання поставити та передати у власність покупця товари виробничо-технічного призначення шинопроводи (далі - товар) в строки та на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна кількість товару, що підлягає поставці за Договором, асортимент товару, одиниця виміру, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у Специфікації та видаткових документах на товар, які є невід?ємною частиною даного Договору.

За змістом пункту 6.1. Договору, ціна товару за останнім встановлюється в п. 6.2. даного Договору та у Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 6.2. Договору загальна вартість товару, що поставляється постачальником по даному Договору згідно зі специфікацією № 1, складає 2 710 463,63 грн. (два мільйони сімсот десять тисяч чотириста шістдесят три гривні 63 коп.), в тому числі ПДВ (20%) - 451 743,94 грн., та еквівалентна 240 930,10 Євро (двісті сорок тисяч дев'ятсот тридцять євро 10 центів) по курсу 11,25 грн. за 1 Євро на момент підписання сторонами Договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що на підставі отриманого постачальником від покупця замовлення сторони складають та підписують специфікацію. Специфікація вважається узгодженою обома сторонами, якщо вони дійшли згоди щодо ціни, асортименту та кількості товару. На підставі підписаної специфікації постачальник виставляє покупцеві рахунок-фактуру.

За змістом пункту 3.2. товар, що є предметом поставки за цим Договором, поставляється відповідно до специфікації та виставленого рахунку-фактури.

Строк поставки товару складає 42 (сорок два) календарних днів з моменту затвердження сторонами заводського креслення на товар (затвердження проектної документації) та внесення покупцем передоплати згідно з п. 6.5.1 даного Договору (пункти 3.3.).

Відповідно до пункту 5.5. Договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в день підписання покупцем видаткових накладних, що засвідчують момент прийняття товару.

На виконання пункту 2.1. Договору сторонами 10.02.2010 р. була підписана специфікація № 1 до Договору, в якій визначено асортимент товару, одиниця виміру, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару.

Пунктом 6.5.1. Договору передбачено, що покупець здійснює авансовий платіж (передоплату), в тому числі й частинами, у розмірі 50% від загальної вартості замовленого товару на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником та підписаного сторонами специфікації шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника протягом п?ятнадцяти банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури та отримання його покупцем.

Пунктом 6.5.2. Договору передбачено, що остаточний розрахунок в розмірі 50% від загальної вартості замовленого товару, в тому числі частинами, протягом п?яти банківських днів з моменту поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

На виконання умов Договору постачальником було надано покупцю рахунок-фактуру № СФА-000171 від 10.02.2010 р. на передбачену в пункті 6.2. Договору загальну вартість товару, на підставі якої покупцем з посиланням на вказаний рахунок було здійснено попередню оплату платіжними дорученнями № 1021 від 09.02.2010 р. на суму 200000 грн., № 1121 від 17.02.2010 р. 200000 грн., № 1131 від 17.02.2010 р. 200000 грн., № 1165 від 23.02.2010 р. 200000 грн., № 1183 від 25.02.2010 р. 535000 грн., № 1188 від 25.02.2010 р. 20000 грн. та № 2043 від 04.06.2010 р. 300000 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до частини 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, в порушення пункту 6.5.1 Договору відповідач за первісним позовом несвоєчасно здійснив попередню оплату товару за Договору, сплативши останню частину попередньої оплати 04.06.2010 р..

З урахуванням умов, передбачених пунктом 3.3. Договору, постачальник в межах сорока двох днів поставив, а відповідач на підставі довіреності № 465 від 30.06.2010 р. отримав товар на загальну суму 2 710 463,63 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № РНА-000162 від 02.07.2010 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що за поставлений товар відповідач здійснив оплату частково, а саме: платіжними дорученнями № 2240 від 08.07.2010 р. на суму 100000 грн., № 2307 від 10.07.2010 р. 30000 грн., № 2416 від 26.08.2010 р. 40000 грн. та № 6 від 18.11.2010 р. 80000 грн., не виконавши належним чином взяте на себе зобов?язання в передбачений пунктом 6.5.2. Договору строк - до 09.07.2010 р..

Заборгованість відповідача по сплаті отриманого товару на день вирішення спору в суді становить 805463,63 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до пункту 7.4.1. Договору, у разі неналежного виконання покупцем вимог пунктів 6.4., 6.5. Договору, покупець зобов?язаний сплатити на вимогу постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 68238,79 грн. пені є правомірними з урахуванням обмеження нарахування в шість місяців, передбаченого статтею 232 ГК України, зважаючи на розмір заборгованості, яка існувала за період з 09.07.2010 р. по 04.01.2011 р., за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до пункту 7.4.2. Договору, за порушення терміну другої частини оплати (пункт 6.5.2. Договору) понад 20 банківських днів покупець зобов?язаний додатково сплатити штраф у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу.

Вимоги позивача в частині стягнення 4627,32 грн. штрафу є правомірними за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 74980,8 грн. інфляційних та 16411,85 грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з наданими суду доказами відповідачем за первісним позовом були порушені договірні зобовязання щодо сплати отриманого за Договором товару.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно та ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів, дійшов висновку, що факт наявності заборгованості у відповідача за первісним позовом за Договором належним чином доведений, документально підтверджений, у звязку чим суд вважає заявлені вимоги за первісним позовом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зустрічний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З викладених обставин вбачається, що спір між сторонами в даній справі виник у зв'язку з порушенням відповідачем за первісним позовом зобов'язання щодо оплати отриманого товару за договором поставки електротехнічного обладнання № ВВС-2010-01/02 від 10.02.2010 р..

Як встановлено в ході розгляду спору, станом на час розгляду справи зобовязання щодо оплати переданого позивачем за первісним позовом товару відповідачем за первісним позовом не здійснено.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що обовязок відповідача за первісним позовом щодо здійснення попередньої оплати товару в розмірі 50 % від загальної його вартості виконаний 04.06.2010 р., тому з урахування встановленого пунктом 3.3. строку поставки товару відповідач за зустрічним позовом в межах встановленого строку поставив, а позивач за первісним позовом отримав товар на загальну суму 2 710 463,63 грн.

Твердження відповідача за первісним позовом щодо здійснення попередньої оплати за Договором шляхом перерахування 20.04.2010 р. 60973,26 грн. на підставі рахунку-фактури № 195 від 19.04.2010 р. судом не береться до уваги як необґрунтоване, безпідставне та таке, що не відповідає обставинам справи, оскільки в зазначеному рахунку йдеться про оплату товару, поставка якого не передбачена специфікацією за Договором, крім того, постачальником був виставлений рахунок-фактура № СФА-000171 від 10.02.2010 р. на передбачену в пункті 6.2. Договору загальну вартість товару.

Суд, всебічно та ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів, прийшов висновку про необґрунтованість зустрічних позовних вимог та про відмову в їх задоволенні в повному обсязі.

Судом відхилено заявлене представником товариства з обмеженою відповідальністю «Єдітепе»клопотання про залучення до участі у справі як іншого відповідача за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум-Центр» як замовника на проведення будівельних робіт за договором підряду, в якому відповідач за первісним позовом є генпідрядником та з метою виконання якого було укладено договір поставки електротехнічного обладнання № ВВС-2010-01/02 від 10.02.2010 р., як необґрунтоване з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У даному випадку за умовами Договору поставки боржником у зобовязанні щодо оплати товару є саме відповідач за первісним позовом, а отже, він сам має виконати цей обовязок.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові за первісним та зустрічними позовами покладаються на товариство з обмеженою відповідальністю «Єдітепе».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Єдітепе» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 1-А, 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, рахунок 26001030109098 у ПАТ КБ «Преміум»м. Київ, МФО 339555, код 32045372) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП Вектор-ВС» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11 А, 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 91, офіс 509, рахунок 226005028648081 у КМФБ Соціального розвитку «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 33738463) 805463 (вісімсот пять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 63 коп. основного боргу, 68238 (шістдесят вісім тисяч двісті тридцять вісім) грн. 79 коп. пені, 16411 (шістнадцять тисяч чотириста одинадцять) грн. 85 коп. трьох процентів річних, 74 980 (сімдесят чотири тисячі девятсот вісімдесят) грн. 80 коп. інфляційних нарахувань, 4627 (чотири тисячі шістсот двадцять сім) грн. 32 коп. штрафу, 9697 (девять тисяч шістсот девяносто сім) грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 12.07.2011 р.