Рішення № 17147220, 06.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/39206.06.11 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАУЕРПРИНТ»

про                     стягнення 899054,48 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Студенніков Д.М.

від відповідача: Пенькова О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАУЕРПРИНТ» про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу № L1126-09/07 від 19.09.2007 р. в сумі 899054,48 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вищезазначеного договору щодо сплати лізингових платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.01.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

24.01.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАУЕРПРИНТ»було подано зустрічний позов про визнання недійсним договору фінансового лізингу № L1126-09/07 від 19.09.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 р. зустрічні позовні матеріали повернуті заявникові без розгляду.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАУЕРПРИНТ»подало апеляційну скаргу, якою просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 р. повністю та постановити нову ухвалу про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісною.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 р. прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАУЕРПРИНТ»від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 р., апеляційне провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 р. та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАУЕРПРИНТ»звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати вищевказані ухвали.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАУЕРПРИНТ»залишено без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 р. залишено без змін.

28.04.2011 р. матеріали справи № 51/392 повернуто до Господарського суду міста Києва та передано на розгляд судді Пригуновій А.Б.

За вказаних обставин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2011 р. справу призначено до розгляду на 18.05.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Судове засідання, призначене на 18.05.2011 р., відкладалось на 01.06.2011 р. у зв’язку з неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог суду.

У судовому засіданні, призначеному на 01.06.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 06.06.2011 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАУЕРПРИНТ»відзиву на позовну заяву не надало, повноважний представник відповідача проти позову у судовому засіданні заперечував з мотивів його необґрунтованості.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 06.06.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2007 р. між позивачем - ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», як лізингодавцем, та відповідачем - ТОВ «ПАУЕРПРИНТ», як лізингоодержувачем, було укладено договір фінансового лізингу № L1126-09/07 (далі –договір, договір фінансового лізингу № L1126-09/07 від 19.09.2007 р.), згідно з п. 1.1 якого лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (додаток № 2 до договору) (далі –предмет лізингу), а лізингоодержувач (відповідач) зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Умовами договору фінансового лізингу № L1126-09/07 від 19.09.2007 р. сторони погодили, що строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку лізингових платежів (додаток № 1 до договору), та не може бути менше одного року (п. 1.2 договору).

Також, сторонами договору фінансового лізингу № L1126-09/07 від 19.09.2007 р. було погоджено: Графік платежів від 19.09.2007 р. (додаток № 1 до договору), Специфікацію на предмет лізингу (додаток № 2 до договору), та Загальні умови фінансового лізингу (додаток № 4 до договору).

Лізингоодержувач (відповідач) самостійно та на власний ризик обрав предмет лізингу та продавця (постачальника) предмету лізингу ТОВ «О.Т.С.»(п. 2.1 договору), відповідальність за ризики, зокрема які пов’язані з вибором продавця, ціною предмету лізингу, невиконанням або неналежним виконанням продавцем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу та невідповідністю предмета лізингу цілям його використання, а також будь-які втрати несе лізингоодержувач (п. 2.4 договору).

На виконання умов договору фінансового лізингу № L1126-09/07 від 19.09.2007 р. позивач придбав за договором купівлі-продажу та передав відповідачу предмет лізингу згідно зі специфікацією за наведеними характеристиками: промисловий принтер Nipson Varypress 200, 2007 р.в. серійний № PRINCN600-70SE, промисловий принтер Nipson 7000, 2007 р.в. серійний № PМUPO15-RN00, промисловий принтер Gtstetner DDP 184, 2007 р.в., серійний № 2001064, конвертовальна система Marathon 764, 2007 р.в., серійний № 640709/94, конвертовальна система Compact 207/2, 2005 р.в., серійний № 331065/03, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 31.10.2007 р.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що вартість предмету лізингу становить 11150783,48 грн. Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, та комісію лізингодавця (позивача) (п. 4.1 договору). Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку. Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості Предмет лізингу, в розмірі 10% від вартості Предмета лізингу. Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду (п. 4.2 –п. 4.4 договору).

Комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмету лізингу (п. 4.5 договору), до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця (відповідача), компенсація відсотків за фінансування придбання предмету лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним, а саме: витрати на страхування предмету лізингу, витрати на конвертацію валюти, збір в пенсійний фонд за покупку валюти (включаючи, але не обмежуючись) (п. 4.6 договору).

Відповідно до п. 4.7 договору фінансового лізингу № L1126-09/07 від 19.09.2007 р. оплата всіх лізингових платежів (авансових та поточних) здійснюється відповідачем в національній валюті України –гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Згідно з п. 5.1 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) відповідач зобов’язався сплачувати зазначені в Графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок позивача. Відповідач сплачує зазначені в Графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 50 днів з дня укладення договору. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається позивачем при укладенні договору. В свою чергу, відповідач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.3 цього договору на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку позивача до 5 числа поточного місяця на відповідача покладено обов’язок звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку відповідач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.2, п. 5.3 Загальних умов фінансового лізингу).

Пунктом 5.4 Загальних умов фінансового лізингу сторони погодили, що відповідач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу відповідач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку позивача. При цьому першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий відповідачу за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.

Пунктом 6.2 Загальних умов фінансового лізингу сторони погодили, що змінений за правилами п. 6.1 цих Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов’язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Вказаний обов’язок щодо своєчасної оплати лізингових платежі був прийнятий відповідачем за умовами п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору фінансового лізингу № L1126-09/07 від 19.09.2007 р.).

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що спори, що виникають при укладанні та виконанні лізингових договорів, вирішуються відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, придбав обумовлений договором предмет лізингу та передав такий відповідачу, тоді як відповідач у визначений договором фінансового лізингу № L1126-09/07 від 19.09.2007 р. та додатками до нього строк оплату лізингових платежів здійснив не повністю.

Звертаючись до суду з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»вказувало на несплату відповідачем наступних рахунків-фактур: № LС1126-09/07/4-005 від 01.10.2010 р. на суму 115137,78 грн., за яким неоплаченою відповідачем за твердженням позивача була сума 36494,79 грн., № LС1126-09/07/5-007 від 01.11.2010 р. на суму 429167,89 грн., № LС1126-09/07/еv-008 від 11.11.2010 р. на суму 5867,57 грн., № LС1126-09/07/6-010 від 01.12.2010 р. на суму 427524,23 грн., які долучені до справи та направлялись на адресу відповідача (докази надсилання наявні в матеріалах справи).

У судовому засіданні представник відповідача надав суду платіжне доручення № 738 від 27.12.2010 р. щодо перерахування позивачу 50000,00 грн., призначення платежу «оплата лізингового платежу та комісії лізингодавця згідно рахунку-фактури № LС1126-09/07/6-010 від 01.12.2010 р.».

Позивач у письмових поясненнях зазначив, що проведена відповідачем оплата у вказаній сумі зарахована наступним чином: 4238,41 грн. на погашення заборгованості за рахунком-фактурою № LС1126-09/07/р-006 від 06.10.2010 р., 36494,79 грн. на повне погашення заборгованості за рахунком-фактурою № LС1126-09/07/4-005 від 01.10.2010 р., та 9266,80 грн. на часткове погашення заборгованості за рахунком-фактурою № LС1126-09/07/5-007 від 01.11.2010 р.

Рахунок-фактура № LС1126-09/07/р-006 від 06.10.2010 р. не є предметом розгляду спору у даній справі, вимоги про стягнення заборгованості за ним не заявлялись в межах даного спору, а виставлявся такий позивачем відповідачу на оплату пені за вересень 2010 року.

Суд враховує наступне. За несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за Договором Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з п’ятого дня прострочення виконання грошового зобов’язання (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.8 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) сторони погодили наступний порядок зарахування отриманих лізингодавцем від лізингоодержувача грошових коштів: 1) відшкодування витрат лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов’язані з ним; 2) сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем договору; 3) сплата простроченої заборгованості з нарахованої комісії лізингодавця; 4) сплата суми поточної заборгованості з нарахованої комісії лізингодавця; 5) сплата простроченої заборгованості з погашення вартості предмета лізингу; 6) сплата поточної заборгованості з погашення вартості предмета лізингу.

Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

- у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

- у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

- у третю чергу сплачується основна сума боргу.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується зі здійсненим позивачем зарахування проведеного відповідачем часткового погашення пред’явленої в позовній заяві суми основного боргу.

Однак, оскільки вказане погашення заборгованості було здійснено відповідачем до звернення позивача з даним позовом до суду, що виключало підстави звернення позивача до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу в сумі 45761,59 грн., тому суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

Таким чином, строки виконання зобов’язань по оплаті лізингових платежів погоджені Загальними умовами фінансового лізингу у п. 5.3, п. 5.4, та за сумами, які складають заборгованість заявлену до стягнення (853292,89 грн.) є такими що настали.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів на погоджених умовах), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 853292,89 грн., що є заборгованістю за користування предметом лізингу за договором фінансового лізингу № L1126-09/07 від 19.09.2007 р., у зв’язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАУЕРПРИНТ»(03151, м. Київ, вул. Очаківська/провул. Очаківський, б. 5/6) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, просп. Московський, б. 9, корпус 5, оф. 101, код 34480657) заборгованості за договором фінансового лізингу № L1126-09/07 від 19.09.2007 р. в сумі 853292 (вісімсот п’ятдесят три тисячі двісті дев’яносто дві) грн. 89 коп., 8532 (вісім тисяч п’ятсот тридцять дві) грн. 93 коп. державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                        Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення: 10.06.2011 р.