Рішення № 17147214, 18.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/11518.05.11 За позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл»

про встановлення факту виходу зі складу учасників товариства, зобовязання привести у відповідність статутні документи, проведення державної реєстрації змін

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про встановлення факту виходу зі складу учасників товариства, зобовязання привести у відповідність статутні документи, зобовязання державну реєстрацію змін. Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача щодо внесення змін до установчих документів у звязку з виходом позивача із складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.04.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через незявлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2011 р. на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи продовжено.

18.05.2011 р. у судовому засіданні представник позивача подав клопотання про уточнення позовних вимог, у якому просить прийняти рішення, яким вважати ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл»з 11.10.2010 р.; зобовязати відповідача привести у відповідність статутні документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл»у звязку з виходом позивача зі складу учасників відповідача; зобовязати відповідача провести державну реєстрацію змін у звязку з виходом позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл».

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 18.05.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 83 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств (ч. 1 ст. 113 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 80 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про господарські товариства»господарськими товариствами є підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Положенням ч. 2 ст. 83 Цивільного кодексу України визначено, що товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Положеннями ч. 1 ст. 89 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

27.03.2007 р. державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл».

Позивач згідно з 1.6 Статуту відповідача, затвердженого Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл»та зареєстрованого 27.03.2008 р., є учасником останнього з часткою у статутному фонді у розмірі 20%.

25.01.2010 позивачем складено заяву до Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл», в якій повідомлялось про його вихід зі складу учасників (засновників) відповідача. Вказана заява нотаріально посвідчена, справжність підпису позивача на вказаній заяві засвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 25.01.2010 року та зареєстровано в реєстрі за № 49. Копія даної заяви міститься в матеріалах справи.

10.09.2010 р. позивач надіслав на юридичну адресу відповідача заяву про вихід з товариства, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист.

Проте, відповідачем не було вжито дій щодо скликання позачергових загальних зборів з метою внесення змін до установчих документів товариства та їх державної реєстрації у звязку зі зміною складу учасників товариства, що містилася в установчих документах.

Позивач вказує, що відповідачем порушено його права на вихід зі складу учасників товариства, що стало причиною спору та просить суд прийняти рішення, яким вважати його таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл»; зобовязати відповідача привести у відповідність статутні документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл»у звязку з виходом позивача зі складу учасників відповідача; зобовязати відповідача провести державну реєстрацію змін у звязку з виходом позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

Згідно зі ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства. Аналогічні положення містяться в ст. 10 Закону України «Про господарські товариства».

Так, пп. 8 п. 5.1 та п. 10.1 Статуту відповідача передбачено, що учасник має право вийти з товариства в установленому порядку, письмово повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за один місяць до виходу.

Таким чином, право на вихід є безумовним правом учасника товариства з обмеженою відповідальністю, а відтак, учасник має право у будь-який час вийти з товариства з обмеженою відповідальністю незалежно від згоди інших учасників чи самого товариства з обмеженою відповідальністю

Підставою для виходу з товариства з обмеженою відповідальністю є заява учасника, подана відповідній посадовій особі товариства або за наявності доказів вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Відповідно до Постанови Пленум Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24 жовтня 2008 року № 13 учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

З положень Статуту відповідача вбачається, що позивач має право вийти зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл», повідомивши відповідача про свій вихід не пізніше ніж за один місяць до виходу. Після закінчення місячного терміну з дня повідомлення учасником товариства про свій вихід, незалежно від проведення чи не проведення товариством загальних зборів учасників з цього приводу та прийняття будь-яких рішень, учасник, який подав заяву про вихід вважається таким, що вийшов зі складу учасників товариства.

Як встановлено судом, 10.09.2010 р. позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій повідомив про свій вихід зі складу учасників (засновників) відповідача.

Отже, з 10.09.2010 р. позивач є таким, що вийшов зі складу учасників відповідача. З цього дня корпоративні права позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл»припинились.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено таких способів захисту прав, як вважати учасника товариства таким, що вийшов зі складу учасників товариства з дати, визначеної позивачем.

Слід зазначити про те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобовязання утриматися від їх вчинення.

Встановлення факту передачі виходу учасника зі складу учасників товариства має юридичне значення, а такий може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

По суті така вимога спрямована на встановлення факту, а не на поновлення порушеного права або захист охоронюваного законом інтересу, тому позовні вимоги позивача про прийняття рішення, яким вважати ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл»з 11.10.2010 р., не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, та, відповідно, задоволенню не підлягають.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Як вбачається зі змісту ст. 20 ГК України така визначає спосіб захисту порушеного права та інтересу субєкта господарювання як присудження до виконання обов'язку в натурі. Аналогічні положення містяться і в ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 п. 16 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»на підставі частини другої статті 7 Закону «Про господарські товариства»підвідомчими судам є також справи про зобов'язання внести зміни до установчих документів товариства у випадку виходу учасника з товариства.

Відповідно до ст. ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства»до компетенції загальних зборів належить внесення змін до статуту товариства.

Як зазначив Верховний суд України у постанові Пленум Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24 жовтня 2008 року № 13, суди не вправі вносити зміни до статуту товариства у звязку з тим, що це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Таким чином, приведення у відповідність статутних документів відповідача у звязку з виходом відповідача зі складу учасників товариства передбачає відповідні зміни до статуту товариства, які повинні бути затверджені на загальних зборах учасників товариства, що є реалізацією своїх корпоративних прав учасників товариства та не можуть бути способами захисту таких прав у суді, оскільки суди не вправі вносити зміни до установчих документів товариства - вирішення цього питання не належить до компетенції суду і означало б втручання у внутрішню діяльність товариства, тому заявлені позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про господарські товариства»зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Частина 2 статті 7 цього ж Закону визначає, що товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно із ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), поряд із іншими документами, подання яких вимагається, є підставою для державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) цієї юридичної особи. При цьому, державна реєстрація змін до установчих документів, в т. ч. і зв'язку із зміною складу засновників (учасників), здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту подання документів.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення реєстрації змін до установчих документів, що відбулися в зв'язку з виходом одного з учасників, то дані ЄДРПОУ містять відомості про те, що позивач є учасником товариства, чим порушується безумовне право учасника товариства на вихід зі складу учасників.

За таких обставин, бездіяльність відповідача в частині здійснення державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу учасників відповідача, порушує права позивача.

Отже, вимоги позивача про зобовязання відповідача провести державну реєстрацію змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу учасників відповідача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл»(01010, м. Київ, вул. Московська, 8, літ. Б, код 34979519) провести державну реєстрацію змін у звязку з виходом ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл»(код 34979519).

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Правоконсалтінг Інтернешнл»(01010, м. Київ, вул. Московська, 8, літ. Б, код 34979519) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення: 10.06.2011 р.