Рішення № 17146869, 02.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/16602.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс» до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення

залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

про зобовязання укласти додаткову угоду та прийняти продукцію

та

за зустрічним позовом Державного підприємства

матеріально-технічного забезпечення

залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс»

про 3471503,02 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом):

ОСОБА_1 (довіреність № 20/05-1 від 2005.2011 року);

від відповідача (позивача за зустрічним позовом):

ОСОБА_2 (довіреність № ЦХП-18/474 від 30.03.2011 року).

В судовому засіданні 2 червня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою з вимогами зобовязати відповідача укласти додаткову угоду до договору поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10 грудня 2010 року та зобовязати виконати умови договору поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10 грудня 2010 року в частині прийняття ним продукції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»ухиляється від виконання взятих на себе зобовязань за договором поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10 грудня 2010 року, зокрема, відмовилося від продовження строку дії рознарядки та договору, у звязку з чим порушуються законні права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2011р. порушено провадження, розгляд справи призначено на 23.05.2011р.

Через канцелярію до суду 20.05.2011 року представник відповідача за первісним позовом надав до відзив на первісну позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив суд в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 23.05.2011 року по справі було оголошено перерву до 26.05.2011 року.

Через канцелярію господарського суду міста Києва 20.05.2011р. від відповідача надійшов зустрічний позов у якому заявлені вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс»на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»штрафних санкцій за невиконання умов договору поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10 грудня 2010 року в розмірі 3471503,02 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс»взятих на себе зобовязань у передбачені договором поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10 грудня 2010 року строки не виконало, у звязку з чим, у Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»виникло право на стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс»штрафу в розмірі 3471503,02 грн.

Ухвалою від 23.05.2011р. прийнято до провадження зустрічну позовну заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс»про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10 грудня 2010 року в розмірі 3471503,02 грн., розгляд справи за зустрічним позовом призначено на 26.05.2011р.

В судовому засіданні 26.05.2011 року по справі було оголошено перерву до 30.05.2011 року.

Через канцелярію 26.05.2011 року представник відповідача за зустрічним позовом подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив суд в задоволенні позовних вимог Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»відмовити повністю.

В судовому засіданні 30.05.2011 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс» було подано заяву про збільшення позовних вимог за первісним позовом відповідно до якої позивач за первісним позовом просить суд зобовязати Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»укласти додаткову угоду про продовження строку дії договору поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10 грудня 2010 року до 30.06.2011 року та зобовязати останнього виконати умови договору поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10 грудня 2010 року в частині прийняття та оплати продукції на загальну суму 3447024,00 грн.

30 травня 2011 року по справі було оголошено перерву до 2 червня 2011 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс»(надалі Постачальник) та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(далі по тексту Замовник) (разом - сторони), було укладено договір поставки № ЦХП-06-03310-01 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), згідно п. 1.1. якого Постачальник зобовязується поставити та передати у власність, а Замовник прийняти та оплатити Продукцію, найменування, марка й кількість, якої вказується у специфікації, яка є невідємною частиною Договору, на умовах, що викладені у Договорі.

У відповідності до Специфікації № 1 до Договору (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи), загальна вартість Продукції за Договором поставки становить: 17811127,10 грн.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що Постачальник здійснює поставку Продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до …) пункт призначення матеріальний склад Замовника (відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС»ред. 2000р.).

Відповідно до п. 5.2 Договору передбачено, що поставка Продукції проводиться партіями протягом 2010 року, тільки після письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до прийому Продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе Замовник.

Так, позивач зазначає, а відповідачем не заперечується, що відповідно до письмової рознарядки Замовника № ЦХП-19/1811 від 29.12.2010р. (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи) Постачальник поставив Замовнику частину вказаної у рознарядці Продукції, зокрема: гайковерт, на загальну суму 453612,00 грн.

Позивач вказує, що іншу частину Продукції Постачальник, у встановлені Договором строки, поставити Замовнику не мав змоги, оскільки виробник продукції ТОВ «Спецкран», у звязку з виробничими можливостями на своєму підприємстві, не мав можливості виготовити та поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс»необхідний останньому обсяг продукції, про що ТОВ «Спецкран»повідомило ТОВ «Львівбудмакс»у своєму листі № 01-28/12 від 28.12.2010р. При цьому, у своєму листі ТОВ «Спецкран»зазначило, що необхідний обсяг продукції буде виготовлено та поставлене в І кварталі 2011 року, внаслідок чого ТОВ «Спецкран»просило ТОВ «Львівбудмакс»відтермінувати поставку продукції на І квартал 2011 року (копія листа № 01-28/12 від 28.12.2010р. міститься в матеріалах справи).

Листом № 31/12/10-1 від 31.12.2010р. Постачальник, у звязку з викладеними ТОВ «Спецкран»обставинами щодо труднощів виготовлення та поставки продукції, повідомив Замовника про неможливість поставки всього обсягу Продукції згідно з рознарядкою у строки встановлені Договором та просив Замовника продовжити строк дії рознарядки та Договору на І квартал 2011 року (копія листа № 31/12/10-1 від 31.12.2010р. міститься в матеріалах справи).

Позивач стверджує, а відповідачем не заперечується, що Замовник відмовився продовжити строк дії рознарядки та Договору.

З матеріалів справи вбачається, що Постачальник фактично передав Замовнику продукції на загальну суму 3447024,00 грн., що підтверджується актами прийому-передачі товару (копії актів містяться в матеріалах справи).

В своїх запереченнях на первісну позовну заяву відповідач, що Постачальник не має правових підстав для зміни істотних умов Договору в тому числі і шляхом укладення додаткової угоди до Договору поставки. Окрім того, вказав, що Замовник правомірно відмовився у прийнятті та оприбуткуванні Продукції.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Частиною четвертою ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною п'ятою ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач за первісним позовом - Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»в порушення покладених на нього законом та Договором обов'язків, свої зобов'язання щодо прийняття непоставленого товару за Договором в повному обсязі не виконав і безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди № 1 до Договору поставки № ЦХП-06-03310-01 про подовження строку дії договору та в частині прийняття та оплати продукції.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріалами справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог.

10 грудня 2010 року між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(далі по тексту Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс»(надалі Постачальник) (разом - сторони), було укладено договір поставки № ЦХП-06-03310-01 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), згідно п. 1.1. якого Постачальник зобовязується поставити та передати у власність, а Замовник прийняти та оплатити Продукцію, найменування, марка й кількість, якої вказується у специфікації, яка є невідємною частиною Договору, на умовах, що викладені у Договорі.

У відповідності до Специфікації № 1 до Договору (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи), загальна вартість Продукції за Договором поставки становить: 17811127,10 грн.

Положеннями п. 5.2 Договору передбачено, що поставка Продукції проводиться партіями протягом 2010 року, тільки після письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до прийому Продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе Замовник.

Кожна партія продукції постачається протягом 20 календарних днів з дати письмової рознарядки Замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Так, Замовник зазначає, що на виконання умов Договору надав Постачальнику рознарядку на відвантаження колійного інструменту у кількості 1481 шт. на загальну суму 17811127,10 грн. (копія рознарядки № ЦХП-19/1811 від 29.12.2010р. міститься в матеріалах справи). Проте, Постачальник, взяті на себе зобовязання за Договором виконав лише частково, зокрема, поставив лише частину Продукції на загальну суму 453612,00 грн. Відтак, враховуючи те, що відповідно до умов Договору строк дії рознарядки сплинув, Постачальник прострочив взяті на себе зобовязання за Договором в частині поставки Продукції, у звязку з чим, Постачальник, у відповідності до п. 10.1 Договору повинен сплатити Замовнику штраф в розмір 20% від суми непоставленої в строк Продукції на суму 3471503,02 грн., тобто 17357515,10 * 20% (розрахунок суми штрафу вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви).

З відповідними твердженнями Замовника Постачальник не погоджується та у своєму відзиві на зустрічну позовну заяву зазначив, що під час дії договору жодного порушення умов Договору зі сторони Постачальника допущено не було, а тому, підстави для відповідальності щодо застосування до Постачальника штрафу відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 221 Господарського суду України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Так, судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що рознарядка на поставку продукції № ЦХП-19/1811 від 29.12.2010р. була направлена Замовником Постачальнику за 2 (два) календарних дні до закінчення строку дії Договору. При цьому, у відповідності до п. 5.2 Договору встановлено, що поставка продукції повинна проводитися партіями протягом 2010 року.

Листом № 31/12/10-1 від 31.12.2010р. Постачальник, у звязку з неможливістю вироблення та поставки ТОВ «Спецкран»продукції, повідомив Замовника про неможливість поставки всього обсягу продукції згідно з рознарядкою у встановлені Договором строки, при цьому Постачальник гарантував Замовнику поставку всього обсягу продукції у І кварталі 2011 року.

Частиною 3 статті 220 Господарського суду України встановлено, що боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 1 статті 221 Господарського суду України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Так, суд вважає, що позивач за зустрічним позовом допустив прострочення кредитора у розумінні ч. 1 ст. 221 Господарського суду України, тобто належним чином не виконав дій (п. 5.2 Договору), до здійснення яких ТОВ «Львівбудмакс» не міг виконати своїх зобовязань, у звязку з чим, Постачальник був позбавлений можливості провести поставку у строк дії Договору, а тому, зустрічні позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Львівбудмакс»штрафних санкцій за невиконання умов договору поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10 грудня 2010 року в розмірі 3471503,02 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Львівбудмакс»штрафних санкцій за невиконання умов договору поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10 грудня 2010 року в розмірі 3471503,02 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача за первісним позовом в сумі 20959,11 грн. (25585,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

1.1. Зобовязати Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (ідентифікаційний код: 19014832, адреса: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс»(ідентифікаційний код: 35347933, адреса: 81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н, м. Пустомити, вул. Глинська, будинок, 32) додаткову угоду до договору поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10 грудня 2010 року про подовження строку дії договору у наступній редакції:

Додаткова угода № 1

до договору поставки № ЦХП-06-03310-01

від 10 грудня 2010 року

м. Київ «_____»_____ 2011р.

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(ДП «Укрзалізничпостач»), м. Київ (ЗАМОВНИК), в особі ___, яка діє на підставі ________, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс» (TOB «Львівбудмакс») м. Пустомити, Львівська обл. (ПОСТАЧАЛЬНИК), в особі директора Васьківа Романа Ігоровича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, далі Сторони, уклали дану Додаткову Угоду про наступне:

1. Пункт 13.7 розділу 13. «Інші умови»Договору викласти в наступній редакції:

«Термін дії даного Договору встановлюється з моменту його підписання до 30.06.2011 року в частині поставок продукції, а в частині оплати - до її повного виконання. Термін дії договору може бути продовжено за взаємною згодою сторін в разі його неповного виконання при умові наявності потреби у Замовника».

2.Інші умови Договору № ЦХП-06-03310-01 від 10.12.2010 року залишаються без змін.

Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, укладена у двох примірниках на українській мові, по одному для кожної із Сторін, кожен з яких має однакову юридичну силу і є невід'ємною частиною Договору № ЦХП-06-03310-01 від 10.12.2010 року.

Замовник Постачальник.

1.2. Зобов'язати Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (ідентифікаційний код: 19014832, адреса: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15) виконати умови договору поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10 грудня 2010 року в частині прийняття та оплати продукції - пристосування пересувного для заміни рейок у кількості 200 шт. та розгінників зазорів у кількості 344 шт. на загальну суму 3 447 024 грн. (три мільйони чотириста сорок сім тисяч гривень 24 копійки), що фактично поставлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівбудмакс»(ідентифікаційний код: 35347933, адреса: 81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н, м. Пустомити, вул. Глинська, будинок, 32) згідно з договором поставки № ЦХП-06-03310-01 від 10.12.2010 року.

1.3. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(ідентифікаційний код: 19014832, адреса: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15, р/р 26004074337201 в філії «КРУ»банку «Фінанси та кредит»м. Києва, МФО 300937 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь (ідентифікаційний код: 35347933, адреса: 81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н, м. Пустомити, вул. Глинська, будинок, 32, р/р 260005109819 в Львівській філії ПАБ «Експрес-Банк»м. Львів, МФО 325956) судові витрати в сумі 25821,00 грн. (двадцять пять тисяч вісімсот двадцять одну гривню 00 копійок).

2. В позовних вимогах за зустрічною позовною заявою відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 07.06.2011р.