Рішення № 17146807, 02.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/12802.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська алкогольна

компанія «Кристал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максимум»

про стягнення 124187,67 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 20.11.2010 року);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 2 червня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська алкогольна компанія «Кристал»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максимум»(відповідач) заборгованості в сумі 124187,67 грн., з яких: 80537,22 грн. сума основного боргу, 13593,34 грн. пеня, 5774,56 грн. інфляційні втрати, 22017,36 грн. штраф, 2265,19 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що філія відповідача не виконала належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 04/10 від 17.02.2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснила оплату вартості поставленого їй товару, внаслідок чого, відповідачем, як юридичною особою, повинно бути сплачено на користь позивача існуючу у філії заборгованість за відповідним договором.

Ухвалою від 13.04.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 12.05.2011р. Ухвалою від 12.05.2011 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 2.06.2011 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Пунктом 1 Розяснення Вищого арбітражного суду України «Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб» передбачено, що коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Таким чином, суд дійшов висновку, про обґрунтованість звернення позивачем з позовними вимогами саме до юридичної особи (ТОВ «Торговий дім «Максимум»).

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2010 року між позивачем (далі по тексту Постачальник або Продавець) та відповідачем в особі його Львівської філії ТОВ «Торговий Дім «Максимум»(надалі Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 04/10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується здійснювати поставку товару Покупцю згідно специфікацій, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах Договору.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що Продавець передав товар на суму 110086,82 грн., що підтверджується видатковими накладними № 89 від 18.02.2010р. на суму 996,00 грн. та № 90 від 18.02.2010р. на суму 109 090,82 грн. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а Покупець прийняв зазначений відповідних накладних товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача.

Позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за поставлений йому товар на суму 17 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії виписок в справі), а також частково повернув товар на суму 12549,60 грн., внаслідок чого Покупець має заборгованість за Договором в розмірі 80537,22 грн., тобто 110086,82грн. - 17 000,00 грн. - 12549,60 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що оплата поставленої партії товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу в 30 днів з моменту отримання товару, вказаного в видатковій накладній.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

На час розгляду справи заборгованість за Договором поставки Покупцем на рахунок Продавця не проведена,що підтверджується довідкою Продавця (копія довідки в справі).

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором в розмірі - 80537,22 грн. є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 9.2.1. Договору, встановлено, що за несвоєчасну оплату затовар по накладній або виставленому рахунку Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

При цьому, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення Покупцем зобовязання за Договором щодо оплати товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 8457,93 грн. (за шість місяців прострочення платежу).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 ЦК України, втрат від інфляції 5774,56 грн. та 3% річних - 2265,19 грн.

При цьому суд зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 22017,36 грн. є необґрунтованими виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 63 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Положеннями п. 9.2.2. Договору встановлено, що за затримку платежу більш як на 10 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 20% від суми заборгованості.

Так, нарахування позивачем штрафу в розмірі 20% від суми боргу, по суті є нарахованими позивачем 3% річних за неналежне виконання Покупцем грошового зобовязання за Договром.

Таким чином, задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 22017,36 грн. призведе до подвійного притягнення до відповідальності останнього за одне й те саме порушення, у звязку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 97034,90 грн. з них основного боргу 80537,22 грн., пені - 8457,93 грн., 3% річних - 2265,19 грн. та втрати від інфляції 5774,56 грн.

Судові витрати позивача в сумі 1167,52 грн. (981,08 грн. державного мита та 186,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максимум»(ідентифікаційний код: 36147878, адреса: 01010, м. Київ, Печерський район, вул. Івана Мазепи, будинок, 26, р/р 26008010076919 в ВАТ «ВТБ БАНК»м. Київ, МФО 321767 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська алкогольна компанія «Кристал»(ідентифікаційний код: 33756985, адреса: 66300, Одеська область, м. Котовськ, вул. 50 років Жовтня, будинок, 188, р/р 26008101346128 в Котовському відділенні № 93 AT «ОТП БАНК», м. Київ, МФО 300528) грошові кошти: основного боргу 80537,22 грн. (вісімдесят тисяч пятсот тридцять сім гривень 22 копійки), пені - 8457,93 грн. (вісім тисяч чотириста пятдесят сім гривень 93 копійки), 3% річних - 2265,19 грн. (дві тисячі двісті шістдесят пять гривень 19 копійок), втрат від інфляції 5774,56 грн. (пять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 56 копійок) та судові витрати: державного мита 981,08 грн. (девятсот вісімдесят одну гривню 08 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 186,44 грн. (сто сімдесят шість гривень 44 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 7.06.2011р.