Рішення № 17146810, 02.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/21402.06.11 За позовом Фермерського господарства «Відродження»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»

про стягнення 42933,86 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: Радчук Л.П. (голова господарства);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 2 червня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.           

Обставини справи:

Фермерське господарство «Відродження»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»(відповідач) заборгованості в сумі 42933,86 грн. з них основного боргу –36986,00 грн., пені –3413,03 грн., втрат від інфляції –2033,24 грн. та 3% річних –501,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за договором поставки № 18/11/10 від 18 листопада 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 16.05.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 2.06.2011р.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2010 року між позивачем (надалі –Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту –Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 18/11/10 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах Договору кукурудзу (надалі —Товар) із кількісними та якісними показниками, що визначаються умовами цього Договору.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в грудні 2010 року Продавець передав Товар, що підтверджується накладною № 12 на суму 86986,00 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), а Покупець прийняв зазначений у видатковій накладній Товар, що підтверджується підписом Отримувача.

Згідно з п. 7.1 Договору встановлено, що оплата за Договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів, на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки.

Позивач вказує, що Покупець лише частково сплатив на користь Постачальника грошові кошти за Товар на суму 50000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії виписок в справі), а відтак, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі –36986,00 грн., тобто 86986,00 грн. –50000,00 грн. (розрахунок суми основного боргу вбачається зі змісту позовної заяви).

Позивач в порядку досудового врегулювання спору позивач 2.03.2011р. направив відповідачу претензію № 1 про оплату заборгованості за Договором (копія претензії в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 3.03.2011р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення в справі). Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму боргу на його рахунок не провів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями п. 7.1 Договору встановлено, що оплата за Договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів, на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

На час розгляду справи заборгованість за Договором поставки Покупцем на рахунок Продавця не проведена.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі - 36986,00 грн. є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.1. Договору поставки встановлено, що в разі прострочення здійснення оплати вартості Товару відповідно до п. 7.1. Договору більше ніж на 1 календарний день Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ від вартості не оплаченого Товару за кожний день затримки оплати.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо оплати товару, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня в розмірі – 3413,03 грн. (розрахунок пені за 165 днів прострочення вбачається зі змісту позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 ЦК України, 3% річних –501,59 грн. та втрат від інфляції –2033,24 грн. (розрахунок заборгованості штрафних санкцій міститься в матеріалах справи).

Судом встановлено, що 6.05.2011р. між позивачем (Клієнт) та Некоз Миколою Миколайовичем (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги (копія договору міститься в справі), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов’язання представляти його інтереси в господарському суді по справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика».

У відповідності з пунктом 12 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді, самостійним вибором позивачем конкретного адвоката, який представлятиме його інтереси в суді, зважаючи на відсутність в матеріалах справи службових відряджень адвоката, а також те, що на призначене судом судове засідання адвокат до суду не з’явився, хоча, відповідно до умов договору зобов’язаний представляти його інтереси в господарському суді по справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика», зважаючи на те, що позовна заява підписана не уповноваженим адвокатом, що унеможливлює суд зробити висновок про те, що позовна заява для звернення до суду створювалася саме Некоз Миколою Миколайовичем, враховуючи тривалість розгляду і складність справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача судових витрат за послуги адвоката в сумі 2 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 665,33 грн. (429,33 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»(ідентифікаційний код: 30598924, адреса: 03150, м. Київ, Печерський район, вул. Предславинська, будинок, 34-Б, п/р 26007459870001 у філії ДНІПР ІСБ «Приватбанк», м. Черкаси, МФО 354347 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Фермерського господарства «Відродження»(ідентифікаційний код: 21372007, адреса: 19722, Черкаська область, Золотоніський район, с. Коврай, 2, р/рахунок № 26009120194 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805) грошові кошти: основного боргу –36986,00 грн. (тридцять шість тисяч дев’ятсот вісімдесят шість гривень 00 копійок), пені –3413,03 грн. (три тисячі чотириста тринадцять гривень 03 копійки), 3% річних – 501,59 грн. (п’ятсот одну гривню 59 копійок), втрат від інфляції –2033,24 грн. (дві тисячі тридцять три гривні 24 копійки) та судові витрати: державного мита –429,33 грн. (чотириста двадцять дев’ять гривень 33 копійки) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 7.06.2011р.