Рішення № 17146792, 02.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/12402.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 23/05/2011 від 23.05.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 2 червня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт» (позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»(відповідач) заборгованості в сумі 20075,94 грн. з них основного боргу 17212,12 грн., пеня 1350,00 грн., 3% річних 281,62 грн. та втрат від інфляції 1232,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором № 354/10-Р від 3 січня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою від 13.04.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 12.05.2011р. Ухвалою від 12.05.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою відповідача було відкладено до 2.06.2011р.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

3 січня 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір № 354/10-Р (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник постачає та передає у власність, а Покупець приймає Товари згідно накладних, та оплачує їх на умовах Договору.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що постачання товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати узгодженому до постачання замовленню.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що протягом липня-серпня 2010 року Продавець передав Товар, що підтверджується видатковими накладними (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), а Покупець прийняв зазначений у видаткових накладних Товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача.

Загальна сума поставленого позивачем Товару відповідачу за накладними становить 17212,68 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору встановлено, що оплата Товару проводиться Покупцем на користь Постачальника протягом 21-го календарних днів з моменту отримання Товару Покупцем.

Позивач вказує, що Покупець, за поставлений йому Продавцем Товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за Договором в розмірі 17212,68 грн. (розрахунок суми основного боргу вбачається зі змісту позовної заяви).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата Товару проводиться Покупцем на користь Постачальника протягом 21-го календарних днів з моменту отримання Товару Покупцем.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

На час розгляду справи заборгованість за Договором поставки Покупцем на рахунок Продавця не проведена.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі - 17212,68 грн. є обґрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що наявна в справі банківська виписка про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт»грошових коштів в сумі 5 000,00 грн. не приймається судом до уваги, оскільки з відповідної виписки вбачається, що сплата 5000,00 грн. була проведена ТОВ «ТД «Добре» на користь ТОВ «Торговий дім «Родоніт»в оплату договору № 616/0-Р від 1.01.2009р., а не за договором № 354/10-Р від 3 січня 2010 року за яким стягується заборгованість в розмірі 17212,68 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є необґрунтованими виходячи з наступного.

Пунктом 5.1. Договору поставки встановлено, що за прострочення терміну платежу Покупцем на вимогу Постачальника сплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення протягом всього терміну прострочення.

Такими чином, підставами для нарахування пені за Договором є наявність вимоги Постачальника до Покупця про сплату пені за прострочення термінів платежу.

Однак, позивач, відповідної вимоги до суду не надав, у звязку з чим, суд дійшов висновку, що строк для нарахування пені за Договором є таким, що не настав, а тому, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 ЦК України, 3% річних 281,62 грн. та втрат від інфляції 1232,20 грн. (розрахунок заборгованості штрафних санкцій міститься в матеріалах справи).

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 18725,94 грн. з них основного боргу - 17212,12 грн., 3% річних 281,62 грн. та втрат від інфляції 1232,20 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 409,09 грн. (187,25 грн. державного мита та 221,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»(ідентифікаційний код: 35977487, адреса: 03148, м. Київ, Святошинський район, вул. Якуба Коласа, будинок, 25, р/р 26001027900951 в Шевченківському відділенні КМФАКБ Укрсоцбанк, МФО 322012 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт»(ідентифікаційний код: 34425622, адреса: 02660, м. Київ, Дніпровський район, вул. Степана Сагайдака, будинок, 101-А, р/р 26004036000050 в AT «КомІнвестБанк»м. Ужгород, МФО 312248) грошові кошти: основного боргу 17212,12 грн. (сімнадцять тисяч двісті дванадцять гривень 12 копійок), 3% річних 281,62 грн. (двісті вісімдесят одну гривню 62 копійки), втрат від інфляції 1232,20 грн. (одна тисяча двісті тридцять дві гривні 20 копійок) та судові витрати: державного мита 187,25 грн. (сто вісімдесят сім гривень 25 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 221,84 грн. (двісті двадцять одну гривню 84 копійки). Видати наказ.

В інші частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 7.06.2011р.