Рішення № 17145301, 11.07.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" липня 2011 р. Справа № 21/5007/36/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Вельмакіна Т.М.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність б/н від 22.03.11р.;

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" (м.Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Бердичів)

про стягнення 37999,79 грн.

За клопотанням позивача, строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів, згідно ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 37999,79 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 від 01.06.08р.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву від 11.07.11р., у якій вказано, що дія договору припинена з 15.01.10р., тому позивач відмовляється від позову в частині стягнення орендної плати з 15.01.2010 року та комунальних платежів з 01.01.2010 року (т.1, а.с. 96).

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Положеннями ч.ч.1,2 ст. 78 ГПК України передбачено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

За ч.5 ст. 22 ГПК України, господарський суд не приймає, зокрема, відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

У відповідності до ч.2 ст. 78 ГПК України, судом перевірено повноваження представника позивача на вчинення відмови від позову, роз'яснено наслідки вказаної процесуальної дії та прийнято до розгляду заяву позивача про часткову відмову від позову як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про часткову відмову від позову. На виконання вимог ухвали суду надав для огляду в судовому засіданні оригінали виставлених відповідачу рахунків про сплату орендної плати та комунальних платежів, банківських виписок та прибуткових касових ордерів, які свідчать про здійснення відповідачем часткових проплат. Копії вказаних документів також подано для долучення до матеріалів справи (т.1, а.с. 97-138; т.2, а.с. 1-63).

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с. 94).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 01.06.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Замкове" (позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 (далі - Договір, а.с.8-12, т.1), з додатковими угодами до нього (а.с.80,82,84, т.1).

Згідно п.1.1. Договору, орендодавець здав, а орендар прийняв в орендне платне користування 5 кімнат з балконом в будинку по АДРЕСА_2, що знаходиться на праві власності ТОВ "Замкове", загальною площею 114,9 кв.м з підсобними приміщеннями.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили орендну плату у розмірі 9200грн. в місяць, яка сплачується не пізніше п'ятого числа кожного місяця з урахуванням рівня інфляції на час перерахунку з наростаючим підсумком.

Додатковими угодами №1 від 20.01.09р., від 31.07.09р. та від 21.09.09р. до договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.08р., сторони вносили зміни в частині площі орендованого приміщення та, відповідно, розміру орендної плати (т.1, а.с. 80, 82, 84).

Однак, як зазначив позивач у позовній заяві, в порушення умов вказаного договору та ст. 526, 257 ЦК України, відповідач не в повному обсязі сплачував орендну плату, у зв'язку з чим договір оренди було припинено з 15.01.10р. на підставі заяви від 02.12.09р. При цьому сторонами було підписано акт звірки розрахунків по оренді приміщення між ТОВ "Замкове" та ПП ОСОБА_2 станом на 01.05.10р., згідно якого в останньої утворилася заборгованість у розмірі 37999,79грн.

Згідно ст. 6 ГПК України, позивачем була направлена відповідачу претензія за №1 від 10.01.11р. (т.1, а.с. 17), щодо безпосереднього врегулювання спору до звернення до суду з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 37999,79грн., яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

За даними позивача, станом на 01.05.10р. заборгованість відповідача становила 37999,79грн., та на день вирішення спору не змінилася.

Відповідач позов за підставою пред'явлення та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані в процесі її розгляду пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, позовні вимоги про стягнення боргу обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору найму нежитлового приміщення від 01.06.08р. (а.с.8-11, т.1).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 ЦК України).

Як свідчать акти прийому-передачі приміщень в будівлі по АДРЕСА_2 та вбачається з пояснень позивача (а.с. 66, т.1), 13.06.08р. позивач здав, а відповідач прийняв 4 кімнати разом із санвузлом, сходами, кліткою сходів загальною площею 68,47 кв.м. (т.1, а.с.74) та дві комнати з балконом площею 34,43 кв.м. і частину допоміжних приміщень площею 12,0 кв.м., що разом становить 46,43 кв.м. - 13.08.08р. (а.с.75, т.1).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Так, пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що орендна плата встановлюється у розмірі 9200,00грн. в місяць за приміщення (без ПДВ) і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок, або вноситься в касу готівкою, наперед, згідно рахунку, разом з компенсацією за комунальні послуги не пізніше 5 числа кожного місяця з урахуванням рівня інфляції на час перерахунку з наростаючим підсумком. Орендна плата нараховується з дня підписання Договору та акту прийому-передачі.

Додатковими угодами №1 від 20.01.09р., від 31.07.09р. та від 21.09.09р. до договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.08р. укладених на підставі заяв відповідача сторони вносили зміни в частині площі орендованого приміщення (що підтверджено актами приймання-передачі) та, відповідно, розміру орендної плати (т.1, а.с. 74-84).

Матеріали справи містять рахунки, які виставлялись позивачем відповідачу з розрахунком орендної плати та компенсацією комунальних послуг (т.1, а.с. 97-138).

Як свідчать банківські виписки та прибуткові касові ордери (т.2, а.с.1-63), відповідачем лише частково були сплачені орендні платежі, внаслідок чого, у останнього утворилася заборгованість.

Вказане також не заперечується відповідачем у підписаному акті звірки розрахунків станом на 01.05.2010 рік (т.1, а.с.16) на суму 37999,79грн.

Слід зазначити, що згідно матеріалів справи, до вказаної суми боргу включено орендну плату та компенсацію комунальних витрат включно по квітень 2010 року.

Натомість, як вбачається з наданих до справи документів, договір оренди від 01.06.08р. припинив свою дію з 15.01.2010 року, на підставі заяви відповідача від 02.12.09р., про що і позивач зазначив у своїй заяві від 11.07.11р. (т.1, а.с. 96).

За вказних обставин, орендна плата та компенсація комунальних послуг обгрунтовано нарховані до 15.01.10р. Тому в стягненні 10795,36грн., нарахованих в період з 15.01.10р. по 01.05.10р. слід відмовити за безпідставністю.

Враховуючи вищевказане, відмова від позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси лише в частині вимоги про стягнення компенсації комунальних послуг за період з 01.01.10р. по 15.01.10р. в сумі 582,64грн. ((а.с. 116, т.1), які визначені шляхом ділення на 2 нарахованих за січень 1165,58грн. компенсації) та приймається судом у вказаній частині.

Отже, в частині стягнення 582,64грн. заборгованості провадження у справі слід припинити на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, врахувавши вищевказані обставини, дослідивши виставлені рахунки по орендній платі та здійснені відповідачем проплати, суд вважає, що сума орендної плати, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 26621,79грн.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст. 33 ГПК україни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підтверджуються належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягають частковому задоволенню на суму 26621,79грн.

В стягненні 10795,36грн. заборгованості суд відмовляє.

В частині стягнення 582,64грн. заборгованості суд припиняє провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 69, 78, п.4 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (13300, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Кафедральна, 10, код 22063975):

- 26621,79грн. заборгованості;

- 266,22грн. державного мита;

- 165,34грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні 10795,36грн. заборгованості відмовити.

4. В частині стягнення 582,64грн. провадження у справі припинити на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено 18 липня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов. про вруч.).