Постанова № 17143948, 20.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"20" липня 2011 р. Справа № 5023/177/11 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу          

Приватного підприємства "Буд-Центр"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 р.

у справі № 5023/177/11 господарського суду Харківської області за позовомНаціонального музею-заповідника українського гончарства в Опішному до

проПриватного підприємства "Буд-Центр"

стягнення 113 680,09 грн.

за участю представників:

Національного музею-заповідника українського гончарства –Дяченко Л.Л.;

ПП "Буд-Центр" –не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному звернувся до господарського суду Харківської області з позовом та просив суд стягнути з відповідача –Приватного підприємства "Буд-Центр" 113 680,09 грн. заборгованості, у т.ч. 52 849,76 грн. в рахунок повернення авансу, 57 130,85 грн. пені та 3 699,48 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що перерахував відповідачу в якості авансу 200 000,00 грн. в рахунок оплати робіт, замовлених за договором № 18 від 10.10.2007 р., однак, відповідач частково не виконав роботи за договором в установлений строк (т.1 а.с.3-7).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог позивач змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 83 636,56 грн. заборгованості, у т.ч. 52 849,76 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України, 4 943,26 грн. процентів річних, 22 144,06 грн. збитків від інфляції та 3 699,48 грн. штрафу (т.1 а.с.81-87).

Відповідач у справі –ПП "Буд-Центр" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що роботи ним виконані на всю суму перерахованого авансу, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами виконаних підрядних робіт. Крім того, відповідачем зроблено заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу (т.1 а.с.92-93).

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2011 р. у задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.141-144).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до матеріалів справ додані докази виконання робіт за договором на загальну суму 200 000,00 грн. Отже, підстави для повернення коштів відсутні.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 р. рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2011 р. скасовано. Позов задоволено частково. Відповідно до постанови апеляційної інстанції з відповідача на користь позивача стягнуто 52 849,76 грн. безпідставно отриманих коштів (т.1 а.с.162-165).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що роботи відповідачем виконані не на загальну суму перерахованого авансу, а отже, кошти, перераховані позивачем на підставі даного договору, відповідач утримує без достатніх на те підстав.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції у даній справі, ПП "Буд-Центр" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2011 р. залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (т.2 а.с.7-8).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача, визначений ст. 1212 ЦК України, повернути грошові кошти у розмірі 52 849,76 грн., отримані ним від позивача без достатніх на те підстав.

Загальні підстави для виникнення зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.

Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, суд першої інстанції та, переглядаючи прийняте у справі рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.

Між сторонами у справі 10.10.2007 р. укладено договір № 18, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виконати роботи з ремонту даху будівлі позивача, а позивач –прийняти вказані роботи і оплатити їх вартість.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, що вірно визначено судами першої та апеляційної інстанцій.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань.

Судами встановлено, що позивачем в рахунок попередньої оплати за договором перераховано на рахунок відповідача 200 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Відповідачем на підставі укладеного договору виконано роботи на суму 200 000,00 грн., про що підписано акти виконаних підрядних робіт № 7 від 12.10.2007 р., № 16 від 18.12.2007 р., № 17 від 21.12.2007 р. Вказані акти підписані без будь-яких зауважень.

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача різниці між сумою перерахованих позивачем грошових коштів та вартістю фактично виконаних робіт, суд першої інстанції виходив з того, що роботи виконані на суму перерахованого позивачем авансу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи вимогу позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що невиконання робіт відповідачем на загальну суму перерахованого авансу підтверджується наявними у матеріалах справи висновками спеціаліста.

При цьому, судом першої інстанції вказані висновки спеціаліста не визнані належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.

Однак, таких висновків суди дійшли з порушенням норм процесуального права.

Так, в силу ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В підтвердження факту неналежного виконання відповідачем робіт позивачем надані висновки спеціаліста, який має відповідне свідоцтво про атестацію.

Згідно ч. 3 ст. 43 ГПК України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В силу ст. 47 ГПК України, судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

За наявності вказаних висновків спеціалістів, для з’ясування питання про достовірність вказаних досліджень, суд першої інстанції не позбавлений можливості у відповідності зі ст. 41 ГПК України, призначити судову експертизу, доручивши її державній спеціалізованій установі з проведення судових експертиз у відповідності до Закону України "Про судову експертизу".

Вказані порушення норм процесуального права судом першої інстанції, які не усунуті апеляційною інстанцією, призвели до неповного з’ясування обставин справи, у зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що судом дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов’язків сторін.

Зазначені порушення не можуть бути виправлені касаційною інстанцією з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановлені ст. 1117 ГПК України.

Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1.          Касаційну скаргу Приватного підприємства "Буд-Центр" задовольнити частково.

2.          Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 р. та рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2011 р. у справі № 5023/177/11 скасувати.

3.          Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.