Постанова № 17081489, 08.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

08.06.11 Справа № П-20/162

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу 417 управління начальника робіт, м.Івано-Франківськ №36 від 14.04.2011р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2011р.

у справі № П-20/152

за позовом заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м.Івано-Франківськ

до відповідача: 417 управління начальника робіт, м.Івано-Франківськ

про стягнення 188 718,86грн. заборгованості, 51 349,52грн. пені, 18 334,80грн. інфляційних, 6 347,78грн. 3 % річних

За участю представників сторін:

від прокуратури: Макогон Ю.-прокурор

від позивача: Бабій С.-представник

від відповідача: не з»явився

Представнику позивача та прокурору роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2011р. у справі №П/20-162 (суддя Кобецька О.М.) позовні вимоги заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»задоволено в повному обсязі. Стягнено з 417 управління начальника робіт, м.Івано-Франківськ на користь ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м.Івано-Франківськ 188 718,86грн. заборгованості, 51 349,52грн. пені, 18 334,80грн. інфляційних, 6 347,78грн. 3% річних.

417 управління начальника робіт, м.Івано-Франківськ подано апеляційну скаргу №27 від 21.03.2011р., в якій просить скасувати рішення суду та справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник посилається на те, у відповідності до позовної заяви предметом позову є стягнення заборгованості, яка виникла у зв”язку із неналежним виконанням договору на постачання теплової енергії №56 від 26.01.2006р. Скаржник вважає дану обставину такою, що не відповідає дійсності, оскільки 04.01.2010р. сторонами укладено новий договір про постачання теплової енергії, про який позивач не згадує, хоча просить стягнути заборгованість за десять місяців 2010 року. Однак, суд першої інстанції, при винесенні рішення посилається на договір №56 від 26.02.2010р., який фактично підставою даного позову не є. Розрахунки взяті судом за основу не відтворюють реальної заборгованості скаржника. Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення суду.

ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

судом першої інстанції встановлено, що, між ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та 417 управління начальника робіт укладено Договір про постачання теплової енергії № 56 від 26.01.2006р. (а.с.7-9) та Договір про постачання теплової енергії №56 від 04.01.2010р. (а.с.44-46).

Згідно п.1.1 договорів виробник (позивач) зобов"язується постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в обсягах згідно додатку №1 до Договорів, а споживач зобов"язується своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені Договорами.

Відповідно до п.п.5.6.,5.7.,5.8 договорів розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Сума передоплати за енергію визначається у відповідності з очікуваним її споживанням у наступному розрахунковому періоді і становить не менше 80% місячної вартості. Оплата послуг здійнюється споживачем на підставі виставлених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми вказаної в цих рахунках: - з платежів поточного розрахункового періоду в 5-денний термін після дати одержання рахунку - фактури; - з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду;- в платіжних дорученнях споживач повинен обов"язково вказувати номер договору та призначення платежу. За наявності заборгованості по даному договору, виробник зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні платежу. Тільки після повного погашення суми боргу, перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що на виконання умов вище вказаних договорів, позивачем передано, а відповідачем отримано теплову енергію у строки та розміри, визначені договорами. Даний факт підтверджують рахунки - фактури та реєстри рахунків та податкових накладних виставлених споживачеві - 417 управління начальника робіт за листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р., лютий 2009р., березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р., червень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р., грудень 2009р., січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010р., серпень 2010р., жовтень 2010р. (а.с.15-35, 56-76).

Як зазначає суд першої інстанції в рішенні суду, неналежне виконання споживачем (відповідачем) умов договорів, зокрема п. 5.8, який встановлює порядок розрахунків за використану теплову енергію призвело до виникнення заборгованості за період з листопада 2008р. по жовтень 2010р. в сумі 188 718,86грн.

Матеріалами справи, а саме актом звірки розрахунків від 17.01.2011р. (належним чином оформлений, підписаний та скріплений печатками сторін) підтверджується борг відповідача перед позивачем в сумі 188 718,86грн. (а.с.55).

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. За загальним правилом, кожна сторона повинна вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Відповідно до ч.1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно із ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Заступником прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м.Івано-Франківськ заявлено позовні вимоги до 417 управління начальника робіт, м.Івано-Франківськ про стягнення 188 718,86грн. заборгованості, 51 349,52грн. пені, 18 334,80грн. інфляційних, 6 347,78грн. 3 % річних.

Як вбачається із позовної заяви заступника прокурора м.Івано-Франківська предметом позову є стягнення заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію, яка виникла у зв»язку із неналдежним виконанням договору на постачання теплової енергії №56 від 26.01.2006р. укладеного між ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та 417 управлінням начальника робіт.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено заборгованість в сумі 188 718,86грн. по оплаті за спожиту електроенергію, яка виникла у зв»язку із неналежним виконанням договорів на постачання теплової енергії № 56 від 26.01.2006р. та №56 від 04.01.2010р., хоча договір №56 від 26.02.2010р. не зазначено як підставу даного позову.

З огляду на викладене, судова колегія пришла до висновку, що судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 63 790,64грн. по оплаті за спожиту електроенергію за період з 01.01.2010р. по 01.10.2010р., поставлену на підставі договору №56 від 04.01.2010р. Стягненню підлягає заборгованість в сумі 124 928,22грн., згідно договору на постачання теплової енергії № 56 від 26.01.2006р. за використану теплову енергію за період з листопада 2008р. по грудень 2009р. (а.с.13).

Якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, оскільки стягненню підлягає заборгованість згідно договору на постачання теплової енергії № 56 від 26.01.2006р в сумі 124 928,22грн. розрахунок суми інфляційних та 3% річних підлягає перерахуванню та відповідно до розрахунку, поданого відповідачем (а.с.14) становить 3 121,49грн. 3% річних та 9 382,61грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб"єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору сплачують пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Згідно із п.5.8 договору, у випадку несплати платіжних документів у терміни, обумовлені договором, сторони керуються договірними зобов"язаннями, вимогами правил в частині припинення подачі енергії, а на суми невиконаного зобов"язання нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення до дня фактичної оплати.

Таким чином, зважаючи на приписи п.5.8 спірного договору, вище зазначених норм права, враховуючи заяву позивача про зменшення суми пені, доданий розрахунок (а.с.92, 93) та оскільки стягненню підлягає заборгованість згідно договору на постачання теплової енергії № 56 від 26.01.2006р в сумі 124 928,22грн, стягненню підлягає пеня в сумі 13 003,16грн. з 11 листопада 2009р. по 12 грудня 2009р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення суду слід частково скасувати в частині стягнення основного боргу в сумі 63 790,64грн., пені в сумі 38 346,36грн., інфляційних в сумі 8 952,19грн. та 3% річних в сумі 3 226,29грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу 417 управління начальника робіт, м.Івано-Франківськ задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2011р. у справі №П/20-162 скасувати частково в частині стягнення основного боргу в сумі 63 790,64грн., пені в сумі 38 346,36грн., інфляційних в сумі 8 952,19грн., 3% річних в сумі 3 226,29грн.

3. В цій частині в позові відмовити.

Стягнути з 417 управління начальника робіт, вул. Довженка, 5а, м.Івано - Франківськ, 76000, (р/р 26009012657980 в ІФРУ "Фінанси і кредит" код 07816704, МФО 336235) на користь ДМП "Івано - Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано - Франківськ, 76006, (код 03346058, р/р 26006022901 в Івано-Франківській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 336161) 124 928,22грн. основного боргу, 13 003,16грн. пені та 3 121,49грн. 3% річних.

Стягнути з 417 управління начальника робіт, вул. Довженка, 5а, м.Івано - Франківськ, 76000, (р/р26009012657980 в ІФРУ "Фінанси і кредит" код 07816704, МФО 336235) в доход Державного бюджету (отримувач: УДК в м.Івано-Франківськ, банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) –1 504,35грн. державного мита.

Стягнути з 417 управління начальника робіт, вул. Довженка, 5а, м.Івано - Франківськ, 76000, (р/р26009012657980 в ІФРУ "Фінанси і кредит" код 07816704, МФО 336235) в доход Державного бюджету (отримувач: УДК у м.Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача: 20568100, р/р 31212264700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003) - 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ДМП "Івано - Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано - Франківськ, 76006, (код 03346058, р/р 26006022901 в Івано-Франківській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 336161) на користь 417 управління начальника робіт, вул. Довженка, 5а, м.Івано - Франківськ, 76000, (р/р26009012657980 в ІФРУ "Фінанси і кредит" код 07816704, МФО 336235) 752,18 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати накази.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу направити у господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.