Рішення № 17080843, 13.07.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2011 р.Справа № 5013/1137/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1137/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомно-транспортне устаткування", м. Олександрія

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс", м. Олександрія

про стягнення 3738,30 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 41 від 25.03.11;

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 16.03.11;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 1 від 01.01.11;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Підйомно-транспортне устаткування" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проекто - технологічна фірма" "Кран-Сервіс" заборгованості за отриманий товар в сумі 3738,30 грн., з яких 3468,00 грн. основний борг, 215,00 грн. збитків від інфляції, 55,30 грн. 3% річних.

Позивачем в судовому засіданні 13.07.2011 року подано докази сплати відповідачем боргу за отриманий товар в сумі 3468,00 грн.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі видаткової накладної № РН-0000063 від 03.12.2010 та на підставі довіреності відповідача № 1358 від 03.12.2010 р. (а.с. 12-13) позивач у справі передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3468,00 грн., а саме:

- шків гальмівний д.200 (без термообробки) у кількості 1 шт. вартістю 2100,00 грн., у тому числі ПДВ;

- вінець зубчастий згідно креслення 194.ФСК.05.00.00.04 (без нарізки зуба) у кількості 1 шт. вартістю 1368,00 грн., у тому числі ПДВ.

03.12.2010 р. відповідачу було виставлено рахунок - фактуру на оплату продукції № 154 на суму 3468,00 грн., у тому числі ПДВ.

За даних обставин між сторонами склались майнові правовідносини, які носять характер договору поставки.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 536 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог статті 530 Цивільного кодексу України позивачем виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" рахунок № 154 від 01.12.2010 на оплату продукції в сумі 3468,00 грн.

Матеріали справи містять рахунок № 154 датований 03.12.2010 р. на суму 2100,00 грн. та рахунок № 154 від 01.12.2010 р. на суму 3468,00 грн., в той час як видаткова накладна № РН-0000063 містить дату 03.12.2010 р. (а.с. 13).

Позивачем в судовому засіданні надано пояснення, що при виставлені рахунку № 154 від 01.12.2011 р. на суму 3468,00 грн. допущено описку при зазначені дати рахунку. Позивач просить вважати правильну дату виставленого рахунку № 154 на суму 3468,00 грн. - 03.12.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача повідомив про сплату відповідачем боргу за отриману продукцію в сумі 3468,00 грн. та надав суду банківську виписку.

Відповідач в судовому засіданні 13.07.2011 року позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до обґрунтованих розрахунків позивача сума 3 % річних становить 55,30 грн., сума інфляційних збитків становить 215,00 грн. Зазначені суми, в силу викладеного, визнаються господарським судом та підлягають задоволенню.

За викладених обставин господарський суд частково задовольняє позов, а саме на суму 270,30 грн., що складається з 55,30 грн. грн. 3 % річних, 215,00 грн. інфляційних збитків.

В частині стягнення боргу в сумі 3468,00 грн. господарський суд припиняє провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сплата боргу відбулась після порушення провадження у справі, - судові витрати, на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України, повністю покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Паризької Комуни, 64-А, ідентифікаційний код 32412606) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомно-транспортне устаткування" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 118, ідентифікаційний код 33423488) 215,00 грн. збитків від інфляції, 55,30 грн. 3% річних, а також 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення боргу в сумі 3468,00 грн. на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя С.Б.Колодій

Повне рішення складено - 15.07.2011 р.