Рішення № 17080842, 13.07.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2011 р.Справа № 5013/816/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/816/11

за позовом: публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ", м. Київ

до відповідача: сільськогосподарського фермерського господарства "АСК", с. Кірова Долинського району Кіровоградської області

про стягнення 109 594,45 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 51-СР від 16.03.11 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 30.11.10 р.;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 30.11.10 р.

Публічне акціонерне товариство "Компанія "РАЙЗ" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 47 239,55 грн. основного боргу, 16 344,88 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті вартості товару та процентів за користування товарним кредитом, 23 619,77 збитків, 22 390,25 грн. процентів за неправомірне користування коштами.

В ході судового розгляду справи відповідачем подано до суду відзив на позову заяву від 23.06.11 р., а також письмові пояснення по суті спору від 08.07.11 р., від 12.07.11 р. та від 13.07.11 р. Відповідно до змісту останніх письмових пояснень від 13.07.11 р. відповідач визнає за собою заборгованість в розмірі 6 664,02 грн. за п. 7.3. Договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 8684-25 МКР від 31.01.08 р. Також відповідач просить суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення неустойки (пені) і відмовити позивачу у її стягненні, у зв'язку з пропуском строку позовної давності. В решті позовних вимог позивач також просить відмовити (а.с. 59, 99, 137 том 1, а.с. 10 том 2).

У судовому засіданні 08.07.11 р. представником відповідача подано окрему заяву про застосування при розгляді даної справи строків позовної давності (а.с. 96 том 1).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Згідно п. 1.2. Статуту позивача, затвердженого рішенням загальних зборів товариства 08.02.11 р., публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" є новим (зміненим) найменуванням закритого акціонерного товариства компанія "Райз" (а.с. 25-26 том 1).

31.01.08 р. між закритим акціонерним товариством компанією "Райз" (далі - Постачальник) та сільськогосподарським фермерським господарством "АСК" (далі - Покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 8684-25 МКР (далі - Договір, а.с. 14-16 том 1).

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку (далі - товар) на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строк та під процент, а Покупець зобов'язується прийняти товар, платити його ціну, а також проценти за користування товарним кредитом (п. 1.1. Договору).

Сторони визначили, що найменування товару, його кількість, ціна, асортимент, номенклатура, строк передачі товару Покупцю та базис поставки, а також інші умови, визначені, крім тексту цього Договору, також і в додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору. У випадку, якщо товар має нестандартну комплектацію, вона наводиться в специфікації, що викладена в додатку № 2 до Договору (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 1.4. Договору товар поставляється на умовах EXW (Інкотермс 2000), місце отримання вказане в графі "Базис поставки" додатку № 1.

Ціну Договору, строк, форму та порядок розрахунків, а також умови щодо товарного кредитування сторонами погоджено у розділі 2 Договору.

Так, згідно п. 2.1. Договору, ціну товару становить ціна товару та сума нарахованих процентів за користування товарним кредитом. Ціна товару вказана в додатку № 1. Сторони встановлюють ціну Договору в гривнях, а також визначають її еквівалент в іноземній валюті - USD або EUR (надалі - еквівалент). Конкретна валюта еквіваленту вказується в п. 3 додатку № 1.

Право Покупця придбати товар по ціні, вказаній в п. 1. додатку № 1 припиняється в момент, коли офіційний курс гривні до валюти еквіваленту зросте більш ніж на 5 % від того, який існував на день підписання договору (вказується в додатку № 1).

Пунктами 2.2.-2.3. Договору визначено, що Покупець сплачує ціну товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або, за письмовою згодою Постачальника, шляхом передачі векселів (векселя), які Постачальник погодиться прийняти в якості розрахунку за товар (далі - вексель). Проценти за користування товарним кредитом сплачуються грошовими коштами, або, за погодженням сторін, в іншій формі.

Покупець проводить оплату ціни товару в наступному порядку:

- передплатою в строк до 01.03.08 р. шляхом сплати грошових коштів в розмірі 666 750,00 грн.;

- провести другий платіж в строк до 01.11.08 р. шляхом сплати грошових коштів в розмірі 666 750,00 грн.

Права та обов'язки сторін цього Договору виникають в момент його підписання та припиняються належним виконанням сторонами всіх його умов, а також в інших випадках, передбачених законом чи цим Договором (п. 5.1. Договору).

Договір підписаний та скріплений круглими печатками сторін.

Відповідно до додатку № 1 до Договору сторони визначили товар, що придбавається Покупцем на умовах товарного кредиту, а саме: сівалка точного висіву John Deere DB 24 в кількості 1 шт. за ціною 959 500,00 грн., еквівалент 190 000,00 USD/EUR, зі строком поставки до 15.03.08 р.; культиватор передпосівний Farmet K 930 PS в кількості 1 шт. за ціною 261800,00 грн., еквівалент 35 000,00 USD/EUR, зі строком поставки до 16.03.08 р.; комплект переобладнання Харди ВК 4 в кількості 1 шт. за ціною 22440,00 грн., еквівалент 3000,00 USD/EUR, зі строком поставки до 16.03.08 р.; ріпаковий стіл "Profi ІІ" фірми Zurn 2 ножа в кількості 1 шт. за ціною 89760,00 грн., еквівалент 12 000,00 грн. USD/EUR, зі строком поставки до 15.06.08 р. Загальна вартість (ціна) товару складає 1 333 500,00 грн. (а.с. 16 зв. бік том 1).

Додатком № 2 до Договору є специфікація на товар, що придбавається Покупцем за умовами Договору (а.с. 17 том 1).

Вказані додатки є невід'ємною частиною Договору, підписані представниками сторін та скріплені печатками обох підприємств.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з виписаних Постачальником видаткових накладних № ВН-10024-00349 від 22.05.08 р. на суму 282 240,00 грн., № ВН-10024-00348 від 22.05.08 р. на суму 959 500,00 грн., № ВН-10024-00631 від 20.10.08 р. на суму 89 760,00 грн., позивач свої зобов'язання за Договором виконав, поставивши Покупцю товар, обумовлений сторонами у Додатках № 1 та № 2 до Договору, на загальну суму 1 333 500,00 грн. (а.с. 18-19, 21 том 1).

Вказані вище видаткові накладні містять відмітку про отримання товару відповідачем, а саме: підпис бухгалтера та повноважного представника Покупця у графі "Отримав (ла)".

Відповідно до виписаних Покупцем довіреностей серії ЯОР № 211197 від 15.05.08 р. та № 211280 від 20.10.08 р. відповідачем одержано поставлений товар, про що уповноважені особи поставили свої підписи, а також круглу печатку (а.с. 20, 22 том 1).

Відповідно до норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Умови щодо процентів за користування товарним кредитом викладені в п.п. 2.5, 2.6., 2.7., 2.8. Договору. Остаточний розрахунок по процентах за користування товарним кредитом проводиться разом з останнім платежем за цим Договором.

Так, відповідно до вказаних пунктів Договору, проценти за користування товарним кредитом нараховуються та сплачуються помісячно - до 5 числа місяця наступного за розрахунковим. Сума процентів, яку Покупець повинен сплатити Постачальникові за користування товарним кредитом, визначається за формулою, визначеною у п. 2.5. Договору.

При цьому, величина процентів за користування товарним кредитом за один день встановлена сторонами у розмірі 0,035 % (у валюті долар США) (п. 3.4. Договору).

Строк, за який нараховуються та сплачуються проценти, визначається починаючи з дати отримання товару (якщо інший термін початку нарахування процентів не вказаний в додатку № 1), та закінчуючи днем повного розрахунку за товар. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. В цьому випадку проценти нараховуються та сплачуються за фактичну кількість днів користування товарним кредитом.

У випадку, якщо сума коштів (вартість (ціна) векселя), яка надійшла від Покупця в рахунок виконання його зобов'язань по цьому Договору, недостатня для покриття заборгованості по сплаті процентів та по оплаті вартості (ціни) товару, а так само у випадку прострочення Покупцем термінів (строків) платежів, зарахування коштів проводиться Постачальником в наступному порядку: в першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення заборгованості Покупця по процентах за користування товарним кредитом. Сума коштів, яка залишилась після першочергового зарахування, зараховується в рахунок оплати вартості (ціни) товару.

Відповідно до вказаного, позивачем нараховано відповідачу суму процентів за користування товарним кредитом в розмірі 47 239,55 грн. (а.с. 12).

Таким чином, загальна сума заборгованості за поставлений товар та проценти, нараховані в рамках даного Договору за розрахунком позивача складають 1 380 739,55 грн. (1 333 500,00 грн. + 47 239,55 грн. = 1 380 739,55 грн.).

Однак, за твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, на дату подання позовної заяви за отриманий товар та відсотки сплатив частково в сумі 1 333 500,00 грн.

Таким чином, за розрахунками позивача, сума відсотків за користування товарним кредитом, з урахуванням здійсненою Покупцем оплати, складає 47 239,55 грн. (а.с. 11-12 том 1).

Оскільки відповідач вказану заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не погодився з вимогами позивача в цій частині вказуючи, що відповідач не має заборгованості перед позивачем.

Господарський суд погоджується з доводами відповідача та вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу та відсотків за користування товарним кредитом задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

В ході судового розгляду справи господарським судом з'ясовано, що згідно акту приймання-передачі від 29.12.08 р. на закриття простроченої дебіторської заборгованості по Договору Покупець передав, а Постачальник прийняв сільськогосподарську техніку на суму 80 784,00 грн. (10 800 EUR) (а.с. 73 том 1). Зміст даного акту вказує саме на Договір, що стосується предмету даного спору.

Разом з цим, позивачем суму повернутої відповідачем техніки за актом приймання-передачі від 29.12.08 р. зарахувано у сплату за договором № 31-52 від 06.10.06 р., що вбачається з позовної заяви публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" № 275 від 16.03.11 р., яка прийнята до розгляду господарським судом Кіровоградської області та порушено провадження у справі № 5013/1009/11 (а.с. 139-144 том 1).

Крім того, відповідно до іншого акту приймання передачі від 29.12.08 р. на закриття простроченої дебіторської заборгованості по договору поставки сільськогосподарської техніки № 31-52 МКР від 06.10.06 р. Покупцем повернуто Постачальнику сільськогосподарську техніку, у тому числі пневматичну систему Tijen ( для трактора на суму 23760,00 грн.) на загальну суму 1 972 859,20 грн. (а.с. 102 том 1).

Із загальної вартості повернутої відповідачем техніки за актом приймання-передачі від 29.12.2008 р. на суму 1 972 859,20 грн., позивач вважає, що сума в розмірі 23760,04 грн. зарахована в рахунок погашення заборгованості за Договором у даній справі, це вбачається із позовних матеріалів у справі № 5013/1009/11, стверджує позивач.

За твердженнями відповідача, згода на зарахування суми в розмірі 23 760,04 грн. в рахунок погашення заборгованості за даним Договором Покупцем не надавалась, так само як не надавалось згоди на зарахування 80 784,00 грн. у сплату за Договором № 31-52 МКР від 06.10.06 р.

Таким чином, зарахування позивачем суми платежу в розмірі 80 784,00 грн. у сплату за Договором № 31-52 МКР від 06.10.06 р. є безпідставним, вказаний платіж слід зарахувати у сплату за Договором у даній справі. Платіж у розмірі 23 760,04 грн. має бути зарахований позивачем згідно призначення платежу, вказаного відповідачем.

Наступні платежі за Договором здійснювались Покупцем наступним чином:

- 25.02.08 р. - 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 210 від 25.02.11 р. та відповідною банківською випискою (а.с. 110 - 111 том 1);

- 12.03.08 р. - 11 750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1916 від 12.03.08 р. (а.с. 109 том 1);

- 23.05.08 р. - 650 000,00 грн. Вказана сума зарахована в рахунок погашення заборгованості за Договором шляхом взаємозаліку за договором № 32-52 МКР від 06.10.06 р., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 14.06.11 р., що складений позивачем, а також платіжним дорученням № 223 від 26.03.08 р. та листом відповідача, адресованого позивачу від 26.03.2008 р. за № 26/03 (а.с. 105, 119 - 120 том 1).

Із загальної вартості повернутої відповідачем техніки за актом приймання-передачі від 29.12.2008 р. на суму 1 972 859,20 грн., 30.12.08 р. в погашення боргу за Договором сторонами зараховано 642 989,96 грн., що підтверджується листом відповідача від 30.12.2008 р. зв № 5, актом звірки взаєморозрахунків станом на 14.06.11 р., що складений позивачем, а також бухгалтерською довідкою позивача № БД-10024-00153 від 31.12.08 р., а також письмовими поясненнями заступника директора з питань агротехніки Криворізької філії позивача (а.с. 97, 106, 119-120, 138, 149 том 1).

Таким чином, Покупцем на виконання умов Договору у період з 25.02.08 р. по 30.12.08 р. сплачено Постачальнику 1 390 523,96 грн. (5000,00 грн. + 11750,00 грн. + 650000,00 грн. +80784,00 грн. + 642989,96 грн. = 1 390 523,96 грн.), з яких 666 750,00 грн. сплачено коштами, 80784,00 грн. - шляхом повернення сільськогосподарської техніки, 642989,96 грн. - зарахуванням зустрічних вимог.

Отже, відповідно до вищевикладеного, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за Договором товар та відсотки за користування товарним кредитом відсутня.

Господарським судом також враховано, що вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за товарним кредитом, за відсутності пред'явленої до стягнення вартості (ціни) товару, суперечить умовам п. 2.8 Договору, відповідно до якого в першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення заборгованості Покупця по процентам за користування товарним кредитом і лише в останню чергу - заборгованість по сплаті вартості отриманого відповідачем товару.

Позивачем не надано до суду належних доказів в розумінні ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували наявність за відповідачем основної заборгованості за Договором та заборгованості зі сплати відсотків за користування товарним кредитом.

Таким чином, за розрахунками відповідача, з якими погоджується господарський суд, за відповідачем рахується передоплата зі сплати процентів за користування товарним кредитом в розмірі 10 177,51 грн. (а.с. 11 том 2).

Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача 16 344,88 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті вартості товару та процентів за користування товарним кредитом, 23 619,77 грн. збитків та 22 390,25 грн. процентів за неправомірне користування коштами.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару та сплаті процентів за користування товарним кредитом, Покупець сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,3% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми простроченого платежу.

08.07.11 р. представником відповідача подано окрему заяву про застосування при розгляді даної справи строків позовної давності (а.с. 96 том 1).

В поданих до суду письмових поясненнях по суті спору відповідач також просить суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення неустойки (пені) і відмовити позивачу у її стягненні, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 5 ст. 261 Цивільного кодексу України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки, згідно п. 2.3. Договору кінцевий строк оплати поставленого товару встановлений датою 01.11.08 р., тобто з 02.11.08 р. розпочався перебіг строку позовної давності, який закінчився 02.11.09 р., до суду ж позивач звернувся лише 13.05.2011 р., у зв'язку з чим, господарський суд вважає обґрунтованою заяву відповідача про застосування в частині стягнення пені строків позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що позивач не навів суду поважності причин пропуску ним строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, господарський суд в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 16 344,88 грн. відмовляє, у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 5 статті 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Договором можуть бути передбачені випадки, коли збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції (ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що Покупець відшкодовує збитки, завдані Постачальнику невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по цьому Договору. Сторони встановлюють розмір збитків Постачальника у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконаного зобов'язання та строків порушення, в наступних розмірах: 1) при порушенні зобов'язання на строк до 30 календарних днів - 10 % від суми порушеного зобов'язання; 2) при порушенні зобов'язання на строк від 30 до 90 календарних днів - 30 % від суми порушеного зобов'язання; при порушенні зобов'язання на строк 90 та більше календарних днів - 50% від суми порушеного зобов'язання. При нарахуванні суми збитків, сторони використовують суму порушеного зобов'язання, що існувала на день відповідного розрахунку. Збитки відшкодовуються понад неустойку.

Відповідно до правил ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару та/чи сплаті процентів, Покупець сплачує на користь Постачальника проценти за користування коштами в розмірі 20% річних з простроченої суми.

Згідно розрахунку, здійсненого позивачем, загальна сума збитків за невиконання грошового зобов'язання складає 23 619,77 грн., сума 20% процентів річних дорівнює 22 390,25 грн. (а.с. 13 том 1).

Між тим, нарахування суми збитків та процентів річних позивачем проведено не у відповідності до фактичних обставин справи, встановлених господарським судом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого відповідачем, який господарський суд вважає вірним, стягненню підлягають збитки в розмірі 14 596,72 грн. та 20% річних в розмірі 2 244,81 грн. (а.с. 12 - 13 том 2).

Вказаний розрахунок є обґрунтованим, однак, зважаючи на обставини, що склалися в результаті господарських взаємовідносин сторін, господарський суд враховує, що за Покупцем по Договору у даній справі рахується переплата в сумі 10 177,51 грн. До того ж, відповідно до пояснень, як позивача, так і відповідача у справі, що підтверджуються підписаним сторонами актом звіряння розрахунків від 16.06.11 р., залишок коштів в сумі 184833,78 грн. на користь Покупця має місце і за договором № 31-52 МКР від 06.10.06 р. (а.с. 74-78 том 1).

За заявою відповідача в судовому засіданні сума переплати відповідача в частині заборгованості по вартості товару та відсотків за користування товарним кредитом має бути зарахована в рахунок погашення існуючої заборгованості за Договором, пред"явленої позивачем у даній справі. Господарський суд, враховуючи заяву відповідача, а також встановлений судом факт переплати за Договором відповідачем коштів на користь позивача в сумі 10 177,51 грн., зараховує шляхом зустрічних вимог частину заборгованості по збиткам, пред"явлену позивачем до стягнення в сумі 10 177,51 грн., решта пред"ялених позивачем вимог в частині стягення збитків у відповідності до п. 7.3. Договору в сумі 4 419,21 грн. та процентів за неправомірне користування коштами згідно п. 7.4. Договора в сумі 2 244,81 грн. підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають збитки в розмірі 4 419,21 грн. (14596,72 грн. (підлягає сплаті) - 10177,51 грн.( переплата за Договором) = 4419,21 грн.) та 2 244,81 грн. 20% відсотків річних, в решта позовних вимог є безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.07.11 р. оголошувалась перерва до 13.07.11 р. о 16 год. 30 хв.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського фермерського господарства "АСК" (28514, Кіровоградська область, Долинський район, с. Кірова, вул. Берегова, 45, р/р 2600131529001 в КБ "ПриватБанк", МФО 305750, код ЄДРПОУ 31077178) на користь публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, р/р 26003360016675 у ВАТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313, поштова адреса: 51217, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Меліоративний, вул. Заводська, 3-Б, код ЄДРПОУ 13980201) заборгованість в сумі 6 664,02 грн., з них: 2 244,81 грн. - 20 % річних, 4 419,21 грн. - збитки, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 66,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 14,16 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено - 18.07.2011 року.