Рішення № 17080691, 11.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.07.11 р. Справа № 37/113

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Гавриленко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34627450

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення за договором суборенди №34 від 17.09.2008р. заборгованості в розмірі 8118,62грн., інфляції в розмірі 771,49грн., 3% річних в розмірі 257,75грн. та пені в розмірі 617,18грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 16.05.2011р.);

від Відповідача не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 14.06.2011р. на 29.06.2011р., з 29.07.2011р. на 11.07.2011р.

У судовому засіданні 11.07.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (далі Відповідач) про стягнення за договором суборенди №34 від 17.09.2008р. заборгованості в розмірі 8118,62грн., інфляції в розмірі 771,49грн., 3% річних в розмірі 261,84грн. та пені в розмірі 617,18грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором суборенди №34 від 17.09.2008р. зі сплати орендної плати та комунальних послуг, внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування інфляційної індексації, 3% річних та пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок позовних вимог, правоустановчі документи, договір суборенди №34 від 17.09.2008р., акт приймання-передачі від 17.09.2008р., рахунки, акти здачі-приймання робіт, лист №44 від 23.06.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 11, 530, 598, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202, 231 Господарського кодексу України та Законом України від 22.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, а також надав додаткові документи на виконання вимог суду і залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.47-59, 68-82).

Заявами від 08.07.2011р. (а.с.83) і від 11.07.2011р. (а.с.86) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України двічі зменшував розмір заявлених вимог у звязку із усуненням недоліків в розрахунках, остаточно вимагаючи стягнення заборгованості в розмірі 8118,62грн., інфляції в розмірі 771,49грн., 3% річних в розмірі 257,75грн. та пені в розмірі 617,18грн.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості або припинення спірних грошових зобовязань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 40), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд, оскільки до компетенції суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження фізичних осіб.

Позивач у судовому засіданні 11.07.2011р. підтримав остаточні зменшені вимоги, наполягаючи на вирішення спору за наявними доказами.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а ненадані Відповідачем документи та його неявка без пояснення причин у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 і 77 цього Кодексу істотним чином не вливають на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору по суті, адже судом було вжито всіх заходів із створення належних умов для здійснення останнім своїх процесуальних прав.

Наразі, встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати такі права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2008р. між Позивачем (Орендар) і Закритим акціонерним товариством „Славолія” (Орендодавець) був укладений договір оренди нерухомого майна №15/07/08 від 15.07.2008р. (а.с.а.с.52-59), за змістом п.п.1.1., 1.3. і 10.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування визначений перелік нерухомого майна, у тому числі адміністративний корпус площею 2387,6кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, для ведення господарської діяльності строком до 31.12.2009р. Згідно п. 1.2. договору обєкт оренди перебуває в іпотеці Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк”, який також є учасником вказаного договору оренди.

Приналежність обєкту оренди Закритому акціонерному товариству „Славолія” підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с.69) і витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.70).

Пункт 6.3. договору оренди передбачає право Орендаря передавати орендоване майно в суборенду фізичним та юридичним особам за письмовою згодою Банку та Орендодавця. Згідно акту приймання-передачі від 15.07.2008р. майно було передано в оренду Позивачу (а.с.а.с.58,59).

17.09.2008р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Суборендар) був укладений договір суборенди №34 (а.с. 16-20), згідно умов п.п.1.1., 1.3. та 10.1. якого Орендар передає в суборенду Суборендарю частину орендованого ним за договором оренди №17/07/08 від 15.07.2008р., укладеного між Орендарем та ЗАТ „Славолія”, вбудованого приміщення адміністративного корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 68,7кв.м., для розташування офісу, до 31.12.2008р. включно.

Вказаний договір суборенди вчинений Позивачем за згодою іпотекодержателя та власника, що вбачається із відмітки Відкритого акціонерного товариства „Кредит промбанк” на самому договорі та листа Орендодавця від 16.07.2008р. (а.с.82).

Розділом 3 договору суборенди передбачений розмір суборендної плати та порядок проведення розрахунків, зокрема:

-щомісячна сума суборендної плати складає 2404,50грн. з розрахунку 35,00грн. за 1 кв.м. з ПДВ (п.3.1). Окремо на підставі рахунків Орендодавця компенсуються комунальні платежі: вода, електроенергія, опалення, каналізація та інші супутні витрати (телефон, Інтернет, а також сплачуються інші послуги, повязані з суборендою приміщення;

-Суборендар щомісяця сплачує суборендну плату (передплату) за наступний місяць шляхом перерахування на банківський рахунок Орендаря 100% суборендної плати не пізніше останнього числа поточного місяця. Інші рахунки сплачуються Суборендарем протягом 5-х днів з моменту виставлення рахунку (п.п.3.2, 3.3.);

-Орендар щомісяця надає Суборендарю акт виконаних послуг. Акт виконаних послуг підписується Суборендарем протягом 5-ти днів. (п. 3.4).

Відповідно до п.10.4 сторонами передбачена можливість дострокового розірвання цього договору, у тому числі і за ініціативою Орендаря при наявності прострочення понад 10 днів сплати заборгованості з оплати суборендної плати або інших, передбачених договором платежів. Договір оренди не містить положень щодо встановлення такого заходу відповідальності за прострочення Суборендарем платежів, як пеня доказів укладання інших окремих угод про це Позивачем до матеріалів справи надано не було.

Згідно п.2.1 вказане майно було передане Відповідачу в суборенду, про що сторонами був укладений відповідний акт прийому-передачі від 17.09.2008р. (а.с.21).

Позивач листом від 23.06.2010р. (а.с.38) повідомив відповідача про розірвання договору суборенди №34 від 17.09.2008р. у звязку із неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань.

Задля забезпечення виконання грошових зобовязань за договором суборенди Позивачем складені рахунки-фактури (а.с.а.с.22-28) та складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.а.с.29-33) на загальну суму 8118,62грн., з яких: 7213,5грн. суборенда плата з березня по травень 2010р., а решта компенсація комунальних видатків з лютого по травень 2010р. При цьому акти на суму 346,34грн. від 24.03.2010р., на 192,84грн. від 22.04.2010р. і на суму 252,49 від 21.05.2010р. відносно відшкодування комунальних витрат і акт на суму 2404,5грн. від 31.05.2010р. відносно орендної плати Відповідачем не підписані, хоча і надсилалися на його адресу разом із відповідними рахунками 25.03.2010р. (а.с.а.с.34, 35) і 16.11.2010р. (а.с.а.с.36, 37) відповідно.

Фактичне надання можливості користуватися Відповідачеві комуальними послугами (електричною енергією) підтверджується виставленням відповідних рахунків Позивачеві з боку власника обєкту оренди (а.с.а.с.71-74) та їх оплатою Позивачем (а.с.а.с.75-81).

За таких обставин Позивачем звернувся до суду з розглядуваним позовом, остаточно вимагаючи стягнення заборгованості в розмірі 8118,62грн., інфляції в розмірі 771,49грн., 3% річних в розмірі 257,75грн. та пені в розмірі 617,18грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався та ухилився від підписання складеного Позивачем акту звірення розрахунків станом на 10.06.2011р. (а.с.49), складеного та надісланого (а.с.50) Позивачем на виконання вимог суду.

Як вбачається з означеного акту та довідки №37/113-2 від 29.06.2011р. (а.с.51) за підписом керівника і головного бухгалтера Позивача погашення стягуваних сум в перебігу розгляду справи не відбувалось.

Суд розглядає справу в контексті всіх вимог, викладених у заяві про зменшення позовних вимог від 11.07.2011р., оскільки їх обєднання цілком відповідає положенням ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором суборенди).

В свою чергу, згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення у справі позивач управнений зменшувати розмір позовних вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено усунення м недоліків у розрахунках.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 3% річних, інфляційної індексації та пені.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату, що, виходячи із приписів ч. 3 ст.774 Цивільного кодексу України у повній мірі відноситься і до суборендної плати.

Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобовязань з оплати спожитих комунальних послуг узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір суборенди є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна, а отже і суборендна плата вноситься орендарем (суборендарем) незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати суборендної плати 100% попередньою оплатою не пізніше останнього дня поточного місяця та від компенсації спожитих комунальних послуг протягом 5-ти днів з моменту виставлення рахунку згідно визначених умов договору суборенди №34 від 17.09.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як їх невиконання або неналежне виконання є порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи і Відповідачем належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів іншого не надано - Суборендарем не сплачена грошова сума в розмірі 905,12грн. за електроенергію за період з лютого по травень 2010р., та 7213,5грн. суборенди за період з березня по травень 2010р., що разом складає 8118,62грн., незважаючи на надсилання відповідних рахунків-фактур 25.03.2010р. та 16.11.2010р. (а.с.а.с.34-37).

У такому випадку Відповідач є таким, що їх прострочив відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України здійснення платежів перед Позивачем.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення виконання на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційною індексацією за весь період прострочення.

Перевіривши відповідність розрахунку заявленої до стягнення суми умовам договору суборенди та іншим матеріалам справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо сплати заборгованості за договором суборенди №34 від 17.09.2008р. у розмірі 8118,62 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог в частині 3% річних та інфляційної індексації за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про обґрунтованість вимог:

- щодо інфляційної індексації у розмірі 771,49грн.;

- щодо 3% річних у розмірі 257,75грн..

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Водночас, у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка є видом забезпечення виконання зобовязання, відносно якого ст. 547 цього Кодексу встановлює вимоги щодо письмової форми правочину під загрозою нікчемності.

Судом встановлено, що ані наданий Позивачем договір суборенди із Відповідачем, ані інші наявні в матеріалах справи документи не містять письмової домовленості сторін щодо застосування пені у разі порушення грошових зобовязань за договором суборенди, що унеможливлює існування підстав для виникнення відповідної вимоги.

Таким чином, безвідносно до змісту та наявності витребуваних судом, але не наданих Позивачем документів, про які зазначалося вище, за договором суборенди №34 від 17.09.2008р. у останнього відсутні правові підстави для нарахування пені, що унеможливлює її стягнення судом у світлі приписів ч. 1 ст. 19 Конституції України та зумовлює відмову у задоволенні позову в цій частині.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню розміру первісних до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34627450) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором суборенди №34 від 17.09.2008р. заборгованості в розмірі 8118,62грн., інфляції в розмірі 771,49грн., 3% річних в розмірі 257,75грн. та пені в розмірі 617,18грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34627450) заборгованість в розмірі 8118,62грн., інфляційну індексацію в розмірі 771,49грн. та 3% річних в розмірі 257,75грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решети вимог щодо пені відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34627450) відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 95,51грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,99 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.07.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2011р.

Суддя Попков Д.О.