Рішення № 17080629, 07.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.07.11 р. Справа № 36/52пн

Суддя господарського суду Донецької області Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: публічного акціонерного товариства „Донецький енергозавод”, м. Донецьк

про визнання права власності

При участі представників:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №114 від 16.12.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 16 від 14.02ю2011р.

За участю прокурора: Кліменкова А.В. за посвідченням №372

Відповідно до ст. 77 ГПК України

в судовому засіданні оголошувалась перерва

з 21.06.2011р. до 07.07.2011р.,

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства „Донецький енергозавод”, м. Донецьк про визнання права власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на будівлю гуртожитку, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, б. 75-б.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у судовому порядку вартість спірного гуртожитку була виключена з вартості майна, що увійшло до статутного фонду ВАТ „Донецький енергозавод”, відтак на теперішній час даний гуртожиток вважається таким, що не увійшов до статутного фонду господарського товариства та відноситься до державного житлового фонду. Проте, листом №05/752 від 31.03.2011р. КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” повідомило, що право власності на будівлю гуртожитку зареєстровано за ВАТ „Донецький енергозавод” та вищевказані судові акти не є підставою для скасування державної реєстрації права власності у Єдиному електронному реєстрі прав.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов не заперечує проти визнання права власності на спірний гуртожиток за державою та включення гуртожитку до державного житлового фонду. Додатково повідомив, що у звязку з приведенням установчих документів у відповідність з нормами ЗУ „Про акціонерні товариства” від 17.08.2008р. №514-VI Відкрите акціонерне товариство „Донецький енергозавод” перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Донецький енергозавод”.

Від Прокурора Куйбишевського району м. Донецька надійшло повідомлення від 20.06.2011р. № 9 інц 2011 про ініціативний вступ прокурора у справи у звязку з тим, що при розгляді зазначеної справи зачіпаються економічні інтереси держави.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 07.07.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та прокурора, присутніх у судовому засіданні, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно затвердженого Наказом Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України від 14.06.1996р. №2840 Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Донецького енергозаводу та Планом розміщення акцій ВАТ, вартість гуртожитку, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 75-б у сумі 6852 млн. крб. увійшла за статутного капіталу ВАТ „Донецький енергозавод”.

Під час включення спірного гуртожитку до вартості цілісного майнового комплексу Донецьке регіональне відділення Фонду державного майна України застосовувало Закон України „Про приватизацію державного майна” та інше законодавство, прийняте на виконання цього Закону.

Так, ч. 2 ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” в редакції, яка діяла на час приватизації гуртожитку, визначено, що дія цього закону не поширюється на приватизацію обєктів державного земельного та житлового фондів.

Статтею 4 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

Гуртожитки не входять до складу цілісних майнових комплексів, а входять до складу житлового фонду, тому відносини щодо використання житлового фонду, регулюються Житловим кодексом України та іншими актами житлового законодавства.

Статтями 127-131 Житлового кодексу РСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №208 від 03.06.1986р. передбачено, що гуртожитки це спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки. Враховуючи, що такі жилі будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх слід відносити до обєктів державного житлового фонду.

Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію житлового фонду є Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду”.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону державний житловий фонд це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Таким чином, спірний гуртожиток, як обєкт державного житлового фонду не підлягав приватизації відповідно до Закону України „Про приватизацію державного майна”. Але, внаслідок включення вартості спірного гуртожитку до вартості майна цілісного майнового комплексу відповідача, яке в подальшому приватизовано, спірний будинок вибув з державного житлового фонду та увійшов до складу майна, що належить відповідачу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2009р. по справі №2а-13712/09/0570 Наказ Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України від 14.06.1996р. №2840 про затвердження акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Донецького енергозаводу в частині включення вартості гуртожитку розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 75-б у сумі 6852 млн. крб. до статутного капіталу ВАТ „Донецький енергозавод” визнано протиправним та скасовано. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2010р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2009р. залишено без змін.

Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України „Про приватизацію державного майна” позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області відноситься до єдиної системи державних органів приватизації.

Згідно ч. 3 вказаної статті державні органи приватизації в межах своєї компетенції здійснюють повноваження власника державного майна в процесі приватизації.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особового немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

У відзиві на позов відповідач не заперечує проти визнання права власності за державою та включення гуртожитку до державного житлового фонду. При цьому, відповідач повідомив про зміну назви, повязану з приведенням установчих документів у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.08.2008р. за № 514-V1.

В судових засіданнях відповідач також визнав позов.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, та з урахуванням відсутності доказів порушення прав інших осіб, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства „Донецький енергозавод”, м. Донецьк про визнання права власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на будівлю гуртожитку, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, б. 75-б задовольнити.

Визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області право власності на будівлю гуртожитку, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, б. 75-б.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донецький енергозавод” (83049, м. Донецьк, вул. Професорів Богусловських,15; код ЄДРПОУ 00213411) на користь Державного бюджету державне мито в сумі 102 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донецький енергозавод” (83049, м. Донецьк, вул. Професорів Богусловських,15; код ЄДРПОУ 00213411) на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2011р.