Постанова № 17079737, 18.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2011 р. Справа № 14/31

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоКота О.В.

суддівШевчук С.Р.

Іванової Л.Б. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь”

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 31.05.2011р.

у справі№ 14/31 господарського суду Донецької області

за позовомПублічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харцизьк Донецької області"

до1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Пелагос”,

2.Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСУКРОЙЛ”,

3. Малого приватного підприємства “Науково-виробнича фірма “Богатир”,

4.Відкритого акціонерного товариства “Іловайськнафтопродукт”,

простягнення 2550057грн. 70 коп. та 142181153,59 рос. руб. та звернення стягнення на майно

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет споруТовариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Ізі Лайф”, що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду “Світанок” недиверсифікованого виду закритого типу

до1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Пелагос”,

2.Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСУКРОЙЛ”,

3. Малого приватного підприємства “Науково-виробнича фірма “Богатир”,

4.Відкритого акціонерного товариства “Іловайськнафтопродукт” простягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 42798842,79грн., про стягнення зазначеної вище суми заборгованості шляхом звернення стягнення на майно в судовому засіданні взяли участь представники :

-- позивачаОСОБА_1 дов. №09-32/525 від 11.09.2009р.

- відповідача-1не з'явились

- відповідача-2не з'явились

- відповідача-3не з'явились

- відповідача-4не з'явились

- відповідача-5не з'явились

- третьої особине з'явились

- скаржникане з'явились

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.04.11р. (суддя Риженко Т.М.), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. (у складі головуючого Дучал Н.М., суддів Запорощенка М.Д., Новікової Р.Г.) повернуто без розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь”.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати повністю.

Сторони не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Відповідачі, третя особа та скаржник не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами ст. 26 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. При цьому, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Положення ст. 26 ГПК України зумовлює необхідність дотримання положень розділу VIII Господарського процесуального кодексу України стосовно подання позовних заяв з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею. Позовна заява такої третьої особи має бути оформлена і подана згідно із загальними правилами подання позову (включаючи сплату державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини) тобто позов повинен бути поданий з додержанням вимог статей 54 - 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту позовних заяв.

Згідно з пунктами 3, 31, 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Нормативно-правовими актами, які встановлюють розмір, регулюють порядок обчислення та сплати державного мита є Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 №7-93 із наступними змінами та доповненнями та Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, зареєстрована Міністерством юстиції України 19.05.1993 № 50.

Відповідно до п. 24 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, зокрема, із заяв про вступ у справу третіх осіб з самостійними позовними вимогами державне мито справляється на загальних підставах.

Отже, посилання скаржника у поданій ним касаційній скарзі на те, що державне мито із заяв третіх осіб з самостійними вимогами не сплачується при поданні позовної заяви, безпідставні.

Крім того, пунктом 8 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 передбачено, що за заяву про вступ у справу третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги стосовно предмета спору витрати оплачуються у розмірі, передбаченому для подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Судами двох попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь” були порушені вимоги вищезазначених норм, до позовної заяви не додано: документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому, в переліку додатків до позовної заяви вказані докази не зазначені.

В силу п. п. 3, 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позивачем до позовної заяви не подано доказів: документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових актів.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Готель “Централь” залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. у справі № 14/31 залишити без змін.

Головуючий О.В. Кот

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я Л.Б. Іванова