Постанова № 17078852, 12.07.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2011 р.Справа № 24/17-1151-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Мишкіної М.А., Сидоренка М.В.,

при секретарі судового засідання Ярошенко О.А.,

за участю представників сторін:

від прокуратури ОСОБА_1. за довіреністю,

від позивача-1 ОСОБА_2. за довіреністю,

від позивача-2 - ОСОБА_2. за довіреністю,

від відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Одеського гарнізону

на рішення господарського суду Одеської області від 25 травня 2011 року

у справі № 24/17-1151-2011

за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та в особі Концерну „Військторгсервіс”

до відповідача Підприємства з іноземними інвестиціями „ВІП_РЕНТ” („AVIS REN A CAR & LEASING”)

про усунення перешкод у володінні та користуванні державним майном

встановив:

Військовий прокурор Одеського гарнізону (далі-прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі-позивач-1) та в особі Концерну „Військторгсервіс” (далі-позивач-2) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до підприємства з іноземними інвестиціями „ВІП-РЕНТ” („AVIS REN A CAR & LEASING”) (далі-відповідач) про зобовязання відповідача усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Концерну „Військторгсервіс” володіння та користування майном - трьома приміщеннями двоповерхової нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-А, визначених у технічному паспорті під номерами 5 - площею 4,3 кв.м., 6 - площею 10 кв.м. та 7 - площею 16,4 кв.м., шляхом виселення відповідача з цих незаконно зайнятих та незаконно утримуваних приміщень за вказаною адресою.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25 травня 2011 року (суддя Оборотова О.Ю.) у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем на момент розгляду справи не доведено, що відповідач перешкоджає володінню та користуванню зазначеним вище майном, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню на підставі їх необґрунтованості.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, заступник військового прокурора Одеського гарнізону подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та припинити провадження по даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане рішення прийняте з порушенням норм процесуального права.

Представники позивачів у письмових поясненнях на апеляційну скаргу вважають, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

В засідання апеляційного господарського суду зявилися представник позивачів та прокуратури.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, але свого представника в засідання суду не забезпечив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивачів та прокуратури, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 121 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Повноваження прокурора закріплені статтею 29 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України та статтями 20 та 361 Закону України „Про прокуратуру”, відповідно до яких підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про Збройні Сили України” та ст.ст. 3, 4 Закону України „Про управління обєктами державної власності” Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, яке зокрема здійснює управління державним майном, що перебуває на праві господарського відання підприємств. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Порушення порядку використання державного майна зачіпає права та обовязки Міністерства оборони України, як субєкта управління державним майном, який є представником власника цього майна і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами, а відтак - спричиняє шкоду державним інтересам.

Як зазначив прокурор в позовній заяві, нерухоме майно - двоповерхова нежитлова будівля, розташована за адресою: м. Одеса. Вул. Успенська, 4-А, належить Державі в особі Міністерства оборони України на підставі свідоцтва про право власності від 9 липня 2008 року, зареєстрованого 15 грудня 2008 року в комунальному підприємстві „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” та перебуває у повному господарському віданні Концерну „Військторгсервіс” (позивача-2).

Відповідач протиправно, самовільно, без відповідної правової підстави заволодів державним нерухомим майном, а саме трьома приміщеннями будівлі №4-А за вказаною адресою, визначених у технічному паспорті під номерами 5 (площа 4,3 кв.м.), 6 (площа 10 кв.м) та 7 (площа 16,4 кв.м), а всього загальною площею 30,7 кв.м та на момент звернення з позовною заявою утримує та використовує в якості офісного приміщення та має найменування „AVIS REN A CAR & LEASING”.

Перебування у вищевказаних приміщеннях відповідача на момент подачі позову підтверджується наступним.

02.03.2010р. при комісійному обстеженні обєкту державної власності, розташованого за вказаною адресою, за участю представників регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та старшого помічника військового прокурора Одеського гарнізону майора юстиції було встановлено, що окремі приміщення цього обєкту використовуються Підприємством „AVIS REN A CAR & LEASING” (відповідачем).

Військовою прокуратурою Одеського гарнізону 10.02.2011р. була здійснена прокурорська перевірка, під час якої проведено огляд приміщень обєкту державної власності, розташованого по вул. Успенська, 4-А, у м. Одесі та встановлено, що в трьох приміщеннях даної будівлі (згідно техпаспорту: №5 площею 4.3 м.кв.. №6 - 10 м.кв., №7 -16,4 м.кв., загальною площею 30,7 м.кв.) розташовується Підприємство з іноземними інвестиціями „ВІП-РЕНТ”, код 25264533 і яке має найменування „AVIS REN A CAR & LEASING".

Відповідач в своїх запереченнях на позовну заяву зазначив, що 29.02.2008р. між приватним підприємством „Берег”(Орендар) та відповідачем - підприємством з іноземними інвестиціями „ВІП-РЕНТ” (Суборендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-А, відповідно до умов якого, Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення будівлі загальною площею 31 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4а (копія договору міститься у матеріалах справи а.с.50).

Також, до своїх заперечень відповідач надав копію додаткової угоди №3 до договору суборенди нерухомого майна від 29.02.2008р. про дострокове припинення з 17.04.2011р. дії вказаного договору суборенди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-А яка підписана обома сторонами та скріплена печатками.

У процесі розгляду справи відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, в якому він стверджував, що ним не було отримано ні позовної заяви, ні жодної претензії від позивачів, спірним майном він користувався на підставі укладеного договору суборенди і належним чином виконував його умови, а тому є необґрунтованими посилання позивачів, що він чинив перешкоди у користуванні та розпорядженні цим майном.

До свого відзиву відповідач надав копію акту повернення нерухомого майна від 21.04.2011р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками, згідно якого спірні приміщення були звільнені відповідачем повністю.

Позивачі підтвердили факт звільнення спірного майна 21.04.2011 року.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову, оскільки спірне нежитлове приміщення було звільнене відповідачем та усуненні будь-які перешкоди у користуванні цим майном під час розгляду справи в суді.

Отже, оскільки спір було врегульовано сторонами у процесі розгляду справи, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Враховуючи викладене , керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд,

постановив :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 25 травня 2011 року скасувати.

Провадження у справі припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

СуддяМишкіна М.А.

СуддяСидоренко М.В.