Постанова № 17078808, 07.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2011 № 39/38

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Вербицької О.В.

заучастю представників:-

позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 02.02.11р.,

відповідача 1: ОСОБА_2, довіреність № 19/1648 від 01.06.11р.,

відповідача 2: ОСОБА_3, довіреність № 2/2011(01/17-0375) від 30.03.11р.,

відповідача 3: не зявився,

третьої особи: не зявився.

розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційну скаргу - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кременчукгаз”

на рішення

господарського суду-

міста Києва

від-16.05.2011 р.

у справі-№ 39/38 (суддя Гумега О.В.)

за позовом-Газопобутового кооперативу „Литва”

до-1. Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кременчукгаз”

2. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

3. Фонду державного майна України

третя особа,-яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, Омельницька сільська рада Кременчуцького району Полтавської області

про -визнання права власності на підвійний газопровід середнього тиску від с. Рокитне (вул. Гагаріна) на с. Литвиненки (вул. Переможців) із поліетиленових та металевих труб довжиною 2453 п.м.

ВСТАНОВИВ:

Газопобутовий кооператив «Литва» (позивач) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кременчукгаз» (відповідач 1) про визнання права власності на підвідний газопровід середнього тиску від с. Рокитне (вул. Гагаріна) на с. Литвиненки (вул. Переможців) із поліетиленових та металевих труб довжиною 2453 п.м.

25.03.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про збільшення позовних вимог № б/н від 20.03.2011 р., відповідно до якої додатково до заявленої ним у позовній заяві вимоги про визнання за Газопобутовим кооперативом «Литва»права власності на підвідний газопровід середнього тиску від с. Рокитне (вул. Гагаріна) на с. Литвиненки (вул. Переможців) із поліетиленових та металевих труб довжиною 2453 п.м, просить суд також зобовязати Міністерство палива та енергетики України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, ідентифікаційний код 00013741) внести зміни до наказу № 507 Міністерства палива та енергетики України від 26.10.2007 року, виключивши з обєктів державної власності підвідний газопровід середнього тиску від с. Рокитне (вул. Гагаріна) на с. Литвиненки (вул. Переможців) із поліетиленових та металевих труб довжиною 2453 п.м.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.05.2011 року у справі №39/38 позов задоволено повністю. Визнано за Газопобутовим кооперативом «Литва» право власності на підвідний газопровід середнього тиску від с. Рокитне (вул. Гагаріна) на с. Литвиненки (вул. Переможців) із поліетиленових та металевих труб довжиною 2453 п.м. Повернуто Газопобутовому кооперативу «Литва» з Державного бюджету України 138,92 грн. (сто тридцять вісім гривень 92 коп.) надлишково сплаченого державного мита, перерахованого квитанцією № 8 від 02.12.2010 р., оригінал якої залишити в матеріалах справи № 39/38. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кременчукгаз»(39601, Полтавська область, м. Кременчук, провулок Героїв Бресту, буд. 46; ідентифікаційний код 03351734) на користь Газопобутового кооперативу «Литва»(39740, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Литвиненки, вул. Переможців, 56; ідентифікаційний код 33683032) 581,08 грн. (пятсот вісімдесят одну гривню 08 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Кременчукгаз” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2011 року у справі №39/38 в повному обсязі. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно зясовано обставини справи, що мають значення для справи, також скаржник зазначає, що судом порушено та неправильно застосовано норми матеріального права.

Скаржник також зазначає, що в червні 2006 року позивач передав спірний газопровід на баланс відповідача 1, відповідно до акту прийому передачі на баланс обєктів системи газопостачання, керуючись при цьому приписами Правил безпеки системи газопостачання України (затвердженні Дернаглядохоронпраці від 01.10.1997 р. №254), яким передбачено, що роботи по будівництву, проектуванню та експлуатації систем газопостачання здійснюють спеціалізовані органи, технічне обслуговування та експлуатація газопроводів відноситься до робіт з підвищеною небезпекою. Натомість, відповідач 1 разом з прийняттям спірного газопроводу в експлуатацію, включив його до складу державного майна та надав Обслуговуючому кооперативу „Надія-1” технічні умови №94 від 28.12.2009 року та проект з гідравлічним розрахунком на будівництво розподільчого газопроводу середнього тиску по вул. Переможців в с. Литвиненки, які передбачали підключення до газопроводу позивача та його подальшу спільну експлуатацію без погодження з останнім, чи створив перешкоди позивачу в реалізації його права володіти, користуватися та розпоряджатися спірним газопроводом на власний розсуд.

Позивач в своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд в задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кременчукгаз” відмовити. Зокрема позивач зазначає, чинне законодавство допускає виникнення права власності на нерухоме майно у спеціальному порядку за рішенням суду, яке у такому випадку є окремим правовстановлюючим документом. Порушення відповідачем права власності позивача на спірний газопровід полягає у наданні обслуговуючому кооперативу „Надія-1” технічних умов №94 від 28.12.2008 року та проекту з гідравлічним розрахунком на будівництво розподільчого газопроводу середнього тиску по вул. Переможців в с. Литвинки, які передбачали підключення до спірного газопроводу позивача та його подальшу спільну експлуатацію без погодження з позивачем. Позивачем доведені обставини щодо порушення та нвизнання його права власності відповідачем, матеріали справи містять докази на підтвердження вищезазначеного порушення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 07.07.2011 року.

В судове засідання 07.07.2011 року н зявились представники Фонду державного майна України та Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив. Колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутності представників відповідача 3 та третьої особи.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву позивача на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача 1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

24.10.2005 р. Газопобутовий кооператив «Литва» (замовник) та Приватний підприємець ОСОБА_4 (виконавець) уклали договір № 43 (далі Договір), предметом якого визначили виконання Приватним підприємцем ОСОБА_4 робіт по будівництву газопроводу середнього тиску в с. Литвиненки Кременчуцького району на замовлення Газопобутового кооперативу «Литва».

Відповідно до п. 1.1. Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по будівництву газопроводу середнього тиску в с. Литвиненки Кременчуцького району.

На виконання п. 5.8 договору підряду № 43 від 24.10.2005 р. позивач здійснив повну оплату робіт за цим договором у сумі 58108,80 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 46 від 24.10.2005 р., № 51 від 10.11.2005 р., № 18 від 22.05.2006 р.

Відповідно до Акту № 22 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2006 р. виконавець передав, а замовник (позивач) отримав побудований газопровід середнього тиску в с. Литвиненки Кременчуцького району.

В червні 2006 року позивач передав спірний газопровід на баланс ВАТ «Кременчукгаз» відповідно до Акту прийому-передачі на баланс обєктів системи газопостачання. При цьому позивач керувався приписами Правил безпеки систем газопостачання України (затверджені Держнаглядохоронипраці від 01.010.1997 р. № 254), якими передбачено, що роботи по будівництву, проектуванню та експлуатації систем газопостачання здійснюють спеціалізовані органи, технічне обслуговування та експлуатація газопроводів відноситься до робіт з підвищеною небезпекою, а також Технічними умовами № 96 від 05.05.2005 року на газопостачання с. Литвиненки Кременчуцького району, якими передбачено передачу газопроводу на баланс ВАТ «Кременчукгаз» для подальшої експлуатації після здачі цього газопроводу в експлуатацію.

В грудні 2009 р. відповідач-1 надав Обслуговуючому кооперативу «Надія-1» технічні умови за № 94 від 28.12.2009 р. та проект з гідравлічним розрахунком на будівництво розподільчого газопроводу середнього тиску по вул. Переможців в с. Литвинки, які передбачали підключення до газопроводу позивача та його подальшу спільну експлуатацію без погодження цього питання з позивачем.

Статтею 316 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень ст.ст. 328, 329 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України (частини 1, 2) встановлює, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Відповідно до договору № 43 від 24.10.2005 р., квитанції до прибуткового касового ордера № 46 від 24.10.2005 р., № 51 від 10.11.2005 р., № 18 від 22.05.2006 р. на загальну суму 58108,80 грн., позивачем набуто право власності на підвідний газопровід середнього тиску від с. Рокитне (вул. Гагаріна) на с. Литвиненки (вул. Переможців) із поліетиленових та металевих труб довжиною 2453 п.м, який був побудований на замовлення та за рахунок позивача на підставі договору № 43 від 24.10.2005 р.

Отже, право власності на підвідний газопровід середнього тиску від с. Рокитне (вул. Гагаріна) на с. Литвиненки (вул. Переможців) із поліетиленових та металевих труб довжиною 2453 п.м виникло у позивача з моменту передання йому даного газопроводу на підставі договору № 43 від 24.10.2005 р. за Актом № 22 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2006 р.

Правилами безпеки систем газопостачання України (затверджені Держнаглядохоронипраці від 01.10.1997 р. № 254) передбачено, що роботи по будівництву, проектуванню та експлуатації систем газопостачання здійснюють спеціалізовані органи, технічне обслуговування та експлуатація газопроводів відноситься до робіт з підвищеною небезпекою. Технічними умовами № 96 від 05.05.2005 року на газопостачання с. Литвиненки Кременчуцького району, було передбачено передачу газопроводу на баланс ВАТ «Кременчукгаз»для подальшої експлуатації після здачі цього газопроводу в експлуатацію.

Відповідно до Рішення 3-ої сесії 25-го скликання Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області № 67 від 30.05.2006 р. «Про передачу газопроводів та споруд на баланс ВАТ «Кременчукгаз»в с. Литвиненки» спірний газаопровід був безоплатно переданий на баланс відповідача-1.

На підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 26.10.2007 р. № 507 «Про затвердження результатів інвентаризації державного майна, функції користування яким здійснює НАК «Нафтогаз України»та додатку № 8 до цього наказу спірний газопровід було зараховано до складу державного майна, що не підлягає приватизації, а відповідачем-1, як спеціалізованою організацією, на даний час здійснюється обслуговування спірного газопроводу згідно умов договору № 14/1069/08 від 31.12.2008 р., укладеного між НАК «Нафтогаз України»та ВАТ «Кременчукгаз»про користування державним майном.

Згідно ч. 2 ст. 60 Закону України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування»(в редакції, яка була чинна станом на 30.05.2006 р.) визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Частиною 5 ст. 60 вищенаведеного Закону встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 03.03.1998, № 147/98-ВР «Про передачу обєктів права державної та комунальної власності» (в редакції Закону України від 30.11.2005 р. № 3060-IV) вбачається, що передача об'єктів з комунальної у державну власність здійснюється за рішенням: сільських, селищних, міських, районних у містах рад - щодо об'єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад, а згідно з ч. 1 ст. 6 наведеного Закону - передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів , до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

Судом першої інстанції було враховано правову позицію, викладену у п. 7 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 02.04.1994, № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності", а саме: вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Колегія суддів дійшла висновку, що фактичне знаходження спірного газопроводу на балансі відповідача-1, як спеціалізованої організації по експлуатації систем газопостачання, про що відповідач-1 не заперечує, не свідчить про відчуження позивачем свого майна спірного газопроводу, а рівно не свідчить про набуття відповідачем-1 прав власності на це майно.

Також судом першої інстанції встановлено, що чинне станом на час завершення будівництва спірного газопроводу (березень 2006 року) законодавство, зокрема Господарський кодекс України, не передбачало передачі збудованих мереж (обєктів) постачальнику електроенергії (газу) і відшкодування забудовнику (інвестору) витрат на їх будівництво.

За таких обставин, твердження скаржника про відсутність з цього сторони порушень права власності позивача на спірний газопровід не відповідає дійсності, спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження і спростовуються наведеним вище.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2011 року у справі № 39/38 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У звязку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2011 року у справі № 39/38.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2011 року у справі № 39/38 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кременчукгаз” - без задоволення.

2.Справу №39/38 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяАндрієнко В.В.

СуддіБуравльов С.І.

Вербицька О.В.

18.07.11 (відправлено)