Постанова № 17078806, 05.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2011 № 9/082-09/4

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Вербицької О.В.

заучастю представників: -

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 56 від 27.05.11р.,

відповідача: не зявився,

третьої особи: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.09.10р.,

ОСОБА_3, довіреність б/н від 11.10.10р.

розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційну скаргу- Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП - Чайка»

на рішення

господарського суду-

Київської області

Від-18.04.2011 р.

у справі-№ 9/082-09/4 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом-Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП - Чайка», с. Петропавловська Борщагівка, Києво-Святошинський район,

До-Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія Фордон», м. Київ

про -визнання права власності на стелажну систему для збереження палет

за позовом третьої особи-

з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит лізинг», м. Київ

До-1. Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП - Чайка», с. Петропавловська Борщагівка, Києво-Святошинський район,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія Фордон», м. Київ

Про-визнання права власності на стандартну стаціонарну стелажну систему та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2011 р. у справі №9/082-09/4 позов ТОВ "УніКредит Лізинг" до ТОВ "МЛП-Чайка" та ТОВ "Логістична компанія Фордон" було задоволено частково. Визнано за ТОВ "УніКредит Лізинг" право власності на стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 шт.), виробництва Slp-regaltechnik (Німеччина), яка знаходиться в приміщеннях складу літера А складського комплексу, іменованого "МЛП-Чайка", розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1а, в зібраному стані. В іншій частині позову було відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ТОВ "МЛП-Чайка" до ТОВ "Логістична компанія Фордон" про визнання права власності на стелажну систему для збереження палет відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "МЛП-Чайка" звернулося до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 18.04.2011 р. у справі №9/082-09/4 повністю і прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ "УніКредит Лізинг" відмовити повністю, позовні вимоги ТОВ "МЛП-Чайка" задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "МЛП-Чайка" посилається на те, що суд першої інстанції, виносячи оскаржуване рішення, безпідставно відхилив такий доказ, як висновок №2856/10-15/2329/11-15 від 15.03.2011р. судової будівельно-технічної експертизи, складений експертом КНДІСЕ Санжаревським В.Г., яким було встановлено, що спірна стелажна система є невідємним поліпшенням належного ТОВ "МЛП-Чайка" складського приміщення. Крім того, ТОВ "МЛП-Чайка" вказує на безпідставне не застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ст.330 та ст.388 Цивільного кодексу України.

ТОВ "УніКредит Лізинг" надало до Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечувало проти задоволення апеляційної скарги, просило оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "МЛП-Чайка" без задоволення. Свою позицію обґрунтовувало тим, що суд першої інстанції правильно не прийняв висновок експерта як доказ по справі, оскільки цей висновок не відповідає нормативним документам, на підставі яких зроблено такий висновок. Крім того, ТОВ "УніКредит Лізинг" зазначало про безпідставність посилання ТОВ "МЛП-Чайка", як на підставу для визнання за ним права власності на спірну стелажну систему, на положення ст.330 та ст.388 Цивільного кодексу України.

ТОВ "Логістична компанія Фордон" не скористалося своїм правом згідно ч.1 ст.96 ГПК України та не надало суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 апеляційну скаргу ТОВ "МЛП-Чайка" на рішення господарського суду Київської області від 18.04.2011 р. у справі №9/082-09/4 прийнято до провадження та призначено розгляд у судовому засіданні на 30.06.2011 р.

В судовому засіданні 30.06.2011 р. представник ТОВ "МЛП-Чайка" підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ТОВ "Логістична компанія Фордон" в судове засідання не зявився.

Представники ТОВ "УніКредит Лізинг" заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "МЛП-Чайка" без задоволення. Свої заперечення виклали у відзиві на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 05.07.2011 р.

Представником ТОВ "УніКредит Лізинг" у суді апеляційної інстанції було заявлено клопотання про припинення провадження у справі за позовом ТОВ "МЛП-Чайка" до ТОВ "Логістична компанія Фордон" про визнання права власності на стелажну систему, з підстав наявності Ухвали Господарського суду м. Києва від 22.12.2010 р. по справі №15/222-б-50/811, якою було вирішено ліквідувати банкрута товариство з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Фордон", як юридичну особу в звязку з банкрутством, та припинити провадження у справі про банкрутство №15/222-б-50/811.

Судова колегія вважає, що у задоволенні цього клопотання також слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно ч.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Тобто, підставою для припинення провадження по справі згідно п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, є запис у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення відповідної юридичної особи.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру, наданого ТОВ "МЛП-Чайка", станом на 05.07.2011р. ТОВ "Логістична компанія Фордон" перебуває у стані припинення. Запис про державну реєстрацію припинення ТОВ "Логістична компанія Фордон" в Єдиному державному реєстрі відсутній.

Таким чином, у Київського апеляційного господарського суду немає правових підстав для припинення провадження у справі за позовом ТОВ «МЛП-Чайка» до ТОВ "Логістична компанія Фордон" про визнання права власності на стелажну систему.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, колегія встановила наступне.

11 червня 2008 року між ТОВ «МЛП-Чайка» (орендодавець) та ТОВ «Логістична компанія Фордон» (орендар) був укладений договір довгострокової оренди, посвідчений Біккінеєвою І.А., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу 11.06.2008р. за реєстровим номером 2057, 2058 (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору позивач передав відповідачу в оренду строком на 5 років складські, офісні та інші приміщення, що входять до складу складу літера А, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1а (надалі приміщення).

Статтею 6 Договору визначено обовязки орендаря, а підпунктом 6.17 передбачено, що орендар протягом усього строку повинен не проводити будь-яких невідємних змін та/або поліпшень Приміщень (не враховуючи встановлення стелажного обладнання, зйомних перегородок, полиць та інших складських пристосувань у Приміщеннях) без попередньої письмової згоди Орендодавця.

Відповідач, відповідно до умов п. 6 Договору, встановив у приміщеннях стаціонарну стелажну систему для збереження палет (загальна кількість палетомісць 53357 штук) виробництва Slp-regaltechnik (Німеччина).

Позивач зазначає, що встановивши стелажну систему у приміщеннях, ТОВ «Логістична компанія Фордон» здійснило невідємне поліпшення орендованих приміщень.

Факт того, що спірна стелажна система після її монтажу в складському приміщенні ТОВ "МЛП-Чайка" стала невідємною частиною цього приміщення, встановлено Висновком судової будівельно-технічної експертизи №2856/10-15/2329/11-15 від 15.03.2011р., що був складений експертом КНДІСЕ Санжаревським В.Г.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.1981р. №4, від 25.12.1992р. №13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Проте, господарський суд Київської області, відхиливши такий доказ, як Висновок №2856/10-15/2329/11-15 від 15.03.2011р., наданий експертом КНДІСЕ Санжаревським В.Г., обґрунтованих причин такого відхилення не навів.

Представники ТОВ "УніКредит Лізинг" наполягали на необґрунтованості висновку судового експерта.

У суді апеляційної інстанції представники ТОВ "УніКредит Лізинг" заявили клопотання про відкладення розгляду справи для надання ТОВ "УніКредит Лізинг" можливості для звернення до стороннього спеціаліста з метою отримання висновку, альтернативного Висновку №2856/10-15/2329/11-15 від 15.03.2011 р., наданого експертом КНДІСЕ Санжаревським В.Г., а також клопотання про призначення по справі повторної судової будівельно-технічної експертизи для визначення ринкової вартості складського приміщення після демонтажу стелажної системи.

Дані клопотання судовою колегією залишено без задоволення, оскільки при проведенні першої експертизи експертом було дано відповідь на це запитання. Крім того, експертом дано відповіді на усі запитання, що є суттєво важливими для правильного вирішення даної справи. Враховуючи дані обставини товариством "УніКредит Лізинг" не доведено необхідності та доцільності призначення повторної експертизи чи відкладення справи.

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що якщо сторони не домовилися про інше, орендар не вправі вимагати компенсації від орендодавця за будь-які невідємні зміни або поліпшення, зроблені орендарем у приміщеннях, ні при звільненні приміщень, ні в будь-який інший час. Будь-які такі невідємні поліпшення, які залишаються в приміщеннях за домовленістю сторін або за іншими підставами по закінченню строку або після розірвання даного договору оренди, будуть власністю орендодавця.

Договір довгострокової оренди був припинений ТОВ "МЛП-Чайка" в односторонньому порядку у звязку з виникненням у ТОВ "МЛП-Чайка" заборгованості по орендним та іншим платежам по договору.

Таким чином, спірна стелажна система є невідємним поліпшенням орендованого приміщення, як це визначено п.6.17 Договору, що також підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи, та, відповідно до п.3.8 Договору, після його припинення стала власністю ТОВ "МЛП-Чайка".

Крім того, судова колегія погоджується з доводами представника ТОВ "МЛП-Чайка" щодо наступного.

Статтею ст.330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Аналіз матеріалів справи дозволяє зробити висновок, що на момент укладення Договору довгострокової оренди, ТОВ «МЛП-Чайка» не знало і не могло знати про те, що стелажна система, яка буде встановлюватися товариством «Логістична компанія Фордон» в складському приміщенні, не є його власністю, а перебуває у лізингу, що свідчить про добросовісність ТОВ "МЛП-Чайка", як набувача вказаної стелажної системи.

Договір довгострокової оренди, укладений між ТОВ «МЛП-Чайка» та ТОВ «Логістична компанія Фордон» 11.06.2008р., за своєю правовою природою є відплатним.

Крім того, про придбання ТОВ "МЛП-Чайка" спірної стелажної системи за відплатним договором свідчить те, що встановленням пільгових орендних ставок за користування приміщеннями, ТОВ «МЛП-Чайка» розрахувалося з ТОВ «Логістична компанія Фордон» за усі невідємні поліпшення, у тому числі і встановлені спірні стелажні системи, які останнє повинно було проводити в орендованих приміщеннях. Вказане, серед іншого, підтверджується наявним у матеріалах справи листом ТОВ «МЛП-Чайка» №63 від 24.04.2007р., що був адресований президенту ТОВ «Логістична компанія Фордон» Уве Зорге. З вказаного листа вбачається, що при визначенні орендних ставок, які у майбутньому будуть застосовуватися у правовідносинах з ТОВ «Логістична компанія Фордон», ТОВ «МЛП-Чайка» виходило з того, що її майбутній орендар планував за власний рахунок проводити роботи по додатковому ремонту, оснащенню та плануванню офісних та складських приміщень та проведенню інших невідємних поліпшень орендованих приміщень, які мали перейти у власність ТОВ «МЛП-Чайка» без компенсації з боку останнього.

Також з матеріалів справи вбачається, що спірна стелажна система не вибула з володіння ТОВ „УніКредит Лізинг” не з його волі, оскільки ТОВ „УніКредит Лізинг” передало цю стелажну систему товариству «Логістична компанія Фордон» на підставі договору фінансового лізингу.

Отже, ТОВ «МЛП-Чайка» є добросовісним набувачем, у якого, відповідно до ст.388 ЦК України, майно не може бути витребуване. Як наслідок цього, відповідно до ст.330 ЦК України, ТОВ «МЛП-Чайка» набуло право власності на вищевказану стелажну систему.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов не правильного висновку в частині відсутності підстав для визнання за ТОВ "МЛП-Чайка" права власності на спірну стелажну систему. Тому рішення господарського суду Київської області в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "МЛП-Чайка" до ТОВ "Логістична компанія Фордон" про визнання права власності на спірну стелажну систему.

В частині позовних вимог ТОВ „УніКредит Лізинг” до ТОВ «Логістична компанія Фордон» та ТОВ "МЛП-Чайка" про визнання права власності на спірну стелажну систему та вилучення її у ТОВ "МЛП-Чайка", судова колегія дійшла висновку про неможливість їх задоволення з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що, відповідно до умов договору довгострокової оренди, ТОВ "МЛП-Чайка" набуло право власності на спірні стелажні системи, тому у задоволенні вимоги ТОВ „УніКредит Лізинг” про визнання за ним права власності необхідно відмовити.

Крім того, колегія суддів вважає, що у звязку з тим, що спірне майно фактично перебуває у володінні ТОВ "МЛП-Чайка", належним способом захисту прав ТОВ „УніКредит Лізинг” є позов про витребування цього майна з чужого незаконного володіння, а не позов про визнання права власності на це майно.

З висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги про вилучення стелажної системи у ТОВ "МЛП-Чайка", можна погодитися, оскільки, дійсно, належна в матеріалах справи заява ТОВ "УніКредит Лізинг" про встановлення режиму доступу до приміщення з метою огляду майна, не є належним доказом в розумінні ст.42 ГПК України, оскільки, не містить прямої вимоги про витребування чи повернення майна.

Також суд першої інстанції правильно вказав на те, що вимога ТОВ "УніКредит Лізинг" про вилучення у ТОВ "МЛП-Чайка" спірної стелажної системи не відповідає способам захисту, встановленим статтею 16 ЦК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, як таке, що ґрунтується на неповному зясуванні обставин, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, не відповідає в повній мірі обставинам справи, та винесене з помилковим застосуванням норм матеріального права, з винесенням нового рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.

Керуючись ст.ст. 99,101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МЛП-Чайка" на рішення господарського суду Київської області від 18.04.2011 р. у справі №9/082-09/4 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Київської області від 18.04.2011р. у справі №9/082-09/4 скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛП-Чайка" задовольнити.

4.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛП-Чайка" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1а, код ЄДРПОУ 33884915) право власності на стандартну металеву стаціонарну стелажну систему для збереження палет, виробництва Slp-regaltechnik (Німеччина), що була встановлена у приміщеннях складу літера А складського комплексу, іменованого "МЛП-Чайка", розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1а.

5.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛП-Чайка", товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Фордон" відмовити.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Фордон" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13-А, секція Е, офіс 44, код ЄДРПОУ 33785382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛП-Чайка" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1а, код ЄДРПОУ 33884915) 25 500,00 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.Справу №9/082-09/4 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддяАндрієнко В.В.

СуддіБуравльов С.І.

Вербицька О.В.

18.07.11 (відправлено)