Постанова № 17078778, 07.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2011 № 21/58

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Коршун Н.М.

суддів: Куксова В.В.

Авдеєва П.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 представники за довіреностями,

від відповідача: представник не зявився,

від апелянта: Пророк В.В. представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Забудова Центр”

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2010 року

у справі № 21/58 (суддя: Прокопенко Л.В.)

за позовом Корпорації «Каргілл Файненшнл, Інк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”

про визнання договору дійсним

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року Корпорація «Каргілл Файненшнл, Інк» звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про визнання дійсним Іпотечного договору №ИКГ-2010/2 від 20.01.2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем, щодо передачі в іпотеку майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.

В обґрунтування позовних вимог Корпорація «Каргілл Файненшнл, Інк» посилається на те, що сторони Іпотечного договору №ИКГ-2010/2 від 20.01.2010 року домовилися стосовно усіх істотних умов договору, цей договір було частково виконано, а відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2010 року у справі № 21/58 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Забудова-Центр» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення від 23.07.2010 року у справі № 21/58 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 року у справі №21/58 (колегія суддів: ОтрюхБ.В. - головуючий, судді МихальськаЮ.Б., ТищенкоА.І.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Забудова-Центр».

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2011 року ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 року у справі № 21/58 скасовано, справу направлено до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю«Забудова-Центр» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 21/58.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та необґрунтованість апеляційної скарги.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується, зокрема, поштовими повідомленнями № 29040310, № 27931837, № 30104011 про вручення його представникам поштових відправлень.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Розяснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що місцевий господарський суд правомірно позов задовольнив повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, листом Національного банку України № 47-112/1231 від 21.01.2009 року, у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» з 21.01.2009 року призначена тимчасова адміністрація строком на один рік.

За приписами ч. 1 ст. 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора. Угоди, укладені керівниками банку після призначення тимчасового адміністратора, є недійсними з моменту укладення.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів.

Частиною 4 ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що тимчасовий адміністратор має право, зокрема:

1) продовжувати або припиняти будь-які операції банку;

2) виконувати будь-які дії, рішення від імені банку;

3) розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які угоди за участю банку, які, на думку тимчасового адміністратора, є збитковими чи непотрібними для банку;

4) заявляти майнові позови у судові органи;

5) звертатися до судових органів із заявами про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

6) залучати до роботи в тимчасовій адміністрації будь-якого службовця, експерта, консультанта, а також доручати керівникам банку вчинення дій щодо надання необхідної допомоги тимчасовій адміністрації. Тимчасовий адміністратор має право відсторонити таких осіб від виконання обов'язків у будь-який час;

7) з додержанням вимог законодавства України про працю звільнити чи перевести на іншу посаду будь-кого з керівників чи службовців банку, переглянути їх службові обов'язки, змінити розмір їх заробітної плати;

8) зупинити розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;

9) відчужувати активи та/або зобов'язання банку з метою його фінансового оздоровлення;

10) здійснити реорганізацію банку.

В силу ч. 5 ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність» тимчасовий адміністратор зобов'язаний отримати дозвіл Національного банку України на відчуження активів банку, балансова вартість яких перевищує розмір, встановлений Національним банком України.

Судова колегія вважає, що місцевим господарським судом вірно встановлено те, що Національним банком України відносно ТОВ«Український промисловий банк» не визначено розміру балансової вартості активів банку, перевищення якого при відчуженні активів цього банку потребувало б отримання дозволу НБУ.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2010 року корпорація «Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернейшнл, Інк.» та ТОВ «Український промисловий банк» в особі тимчасового адміністратора, який мав повноваження діяти від імені ТОВ «Український промисловий банк», уклали Іпотечний договір № ИКГ-2010/2, відповідно до п.1.1 ст.1 якого іпотекодавець (ТОВ«Український промисловий банк») передає в іпотеку іпотекодержателю (корпорації «Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернейшнл, Інк.») у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобовязань за угодами про торгівельні позики (з урахуванням змін та доповнень, внесених до вказаних угод) №1288-2008 від 18.02.2008 року, №1289-2008 від 18.02.2008 року, №1313-2008 від 29.02.2008 року, №1391-2008 від 04.06.2008 року, №1509-2008 від 18.08.2008 року, №1478-2008 від 29.07.2008 року, №1292-2008 від 04.06.2008 року, №1547-2008 від 11.09.2008 року та №1379-2008 від 23.05.2008 року, укладеними між іпотекодержателем та іпотекодавцем, майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, яке стане власністю іпотекодавця після укладення цього договору, а саме на кожен окремо і на всі разом обєкти:

1) офісне приміщення загальною площею 2769,3кв. м у будинку, що будується за адресою: пр. Карла Маркса в районі будинку № 7 в м. Дніпропетровськ;

2) торгово-офісні приміщення загальною площею 850 кв. м та паркувальні місця площею 72кв. м у торгівельно-офісному центрі, що розташований у Ворошилівському районі м. Донецька, по вул. Артема, 87;

3) нежитлове приміщення загальною площею 1917,00кв. м в житловому комплексі, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19.

У пунктах2.1.11 п.2.1 ст.2 Іпотечного договору сторони узгодили, що іпотекодавець зобовязаний не пізніше, ніж впродовж 3 (трьох) робочих днів з дня укладення цього договору передати іпотекодержателю копії всіх або названих іпотекодержателем документів, що посвідчують право іпотекодавця на предмет іпотеки, засвідчених у формі, погодженій сторонами, за відповідним актом приймання-передачі документів; крім того іпотекодавець зобовязується передати іпотекодержателю на зберігання за актом приймання-передачі оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки після їх отримання та будь-яких інших документів щодо предмета іпотеки на запит іпотекодержателя.

На виконання умов пп.2.1.11 п.2.1 ст.2 Іпотечного договору відповідач передав позивачу копії документів, що посвідчують право ТОВ«Український промисловий банк» на предмет іпотеки, що підтверджується актом приймання-передачі документів від 11.03.2010 року, тобто, відповідач частково виконав положення вказаного договору.

Майнові права ТОВ«Український промисловий банк» на обєкти, включені до предмету іпотеки, належали товариству на підставі відповідних правовстановлюючих документів, а саме Договору № 23/07/07 на пайову участь в будівництві від 23.07.2007 року, Договору про пайову участь у будівництві від 31.10.2007 року та Договору № 3А про інвестування від 31.10.2007 року.

Вартість обєктів, зазначених в Іпотечному договорі № ИКГ-2010/2 від 20.01.2010 року, відповідає вартості, зазначеній у Звітах про експертну оцінку ринкової вартості нежитлової нерухомості від 19.01.2010 року.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Іпотечного договору сторони домовились про нотаріальне посвідчення цього Договору та додатків, змін і доповнень до нього відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтею575 ЦК України встановлено, що іпотека є окремим видом застави.

Відповідно до ч.1 ст.577 ЦК України договір застави, предметом якого є нерухоме майно, підлягає нотаріальному посвідченню.

За приписами ч.2 ст.5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Згідно ст. 18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Матеріали справи свідчать про те, що в момент укладення Іпотечний договір № ИКГ-2010/2 від 20.01.2010 року нотаріально посвідчений не був.

З листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ЮрченкаВ.В. від 28.04.2010 року, вих. № 6 вбачається, що у січні 2010 року нотаріус проводив переговори із представником корпорації «Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернейшнл, Інк.» стосовно нотаріального посвідчення договорів за участю корпорації та ТОВ«Український промисловий банк» та на 16 годину 20 січня 2010 року нотаріус зарезервував час для нотаріального посвідчення, зокрема, іпотечного договору стосовно майнових прав на 3 обєкти нерухомості, будівництво яких не завершено, проте нотаріальне посвідчення зазначеного договору не відбулося у звязку із неявкою представників ТОВ«Український промисловий банк».

04.03.2010 року позивач надіслав відповідачу лист із пропозицією зявитися 05.03.2010 року о 12:00 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ЮрченкаВ.В. за адресою: м.Київ, вул.Антоновича,18-Б, для нотаріального посвідчення іпотечного договору від 20.01.2010 року. Як вбачається зі свідоцтва приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ЮрченкаВ.В., зареєстрованого в реєстрі за №659, 05.03.2010 року о 12:00 представник корпорації «Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернейшнл, Інк.» зявився до нього для нотаріального посвідчення іпотечного договору від 20.01.2010 року. Проте, у цей час представник ТОВ«Український промисловий банк» повторно не зявився, а тому нотаріальне посвідчення цього договору знову не відбулося.

В силу ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки сторони Іпотечного договору № ИКГ-2010/2 від 20.01.2010 року домовились стосовно усіх істотних умов договору, цей іпотечний договір було частково виконано, а відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, тому позовна вимога про визнання Іпотечного договору № ИКГ-2010/2 від 20.01.2010 року дійсним є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З листа Національного банку України № 55-012/237-1097 від 25.01.2010 року вбачається, що Постановою Правління Національного банку України № 19 від 21.01.2010 року з 21.01.2010 року відкликана банківська ліцензія у Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (м. Київ) та ініційована процедура ліквідації банку.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ст. 95 Закону України «Про банки і банківську діяльність» після проведення інвентаризації та оцінки майна банку ліквідатор розпочинає продаж майна на відкритих торгах, якщо Національним банком України не встановлено інший порядок його продажу.

Однак, як свідчать матеріали справи, Іпотечний договір № ИКГ-2010/2 від 20.01.2010 року ТОВ «Український промисловий банк» та корпорація «Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернейшнл, Інк.» уклали до ініціювання процедури ліквідації банку, крім цього, сторони мали посвідчити цей договір нотаріально в день укладення, але саме ТОВ «Український промисловий банк» ухилився від нотаріального посвідчення договору, встановлений Законом України «Про банки і банківську діяльність» порядок розпорядження майном банку у процедурі його ліквідації не повинен застосовуватися до відносин сторін за Іпотечним договором №ИКГ-2010/2 від 20.01.2010 року.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта з огляду на наступне.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно з договором відступлення права вимоги від 22.07.2010 року, укладеним між ПАТ«Дельта Банк» та ТОВ «Забудова-Центр», ТОВ «Забудова-Центр» стало новим кредитором ТОВ «Український промисловий банк» за договором банківського рахунку № 3050-09 від 05.03.2009 року.

Як зазначається в апеляційній скарзі, передача в іпотеку майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, на підставі Іпотечного договору №ИКГ-2010/2 від 20.01.2010 року, який визнано дійсним оскаржуваним рішенням, призведе до зниження рівня активів ТОВ«Український промисловий банк», що в свою чергу, вплине на можливість виконання ТОВ «Український промисловий банк» своїх зобовязань перед кредиторами, зокрема, за зобовязаннями перед ТОВ «Забудова-Центр» щодо сплати 486800,80 грн., яке виникло на підставі договору банківського рахунку №3050-09 від 05.03.2009 року.

Таким чином, як стверджує апелянт, оскаржуване рішення впливає на права та обов'язки ТОВ «Забудова-Центр», оскільки у зв'язку із передачею активів за Іпотечним договором № ИКГ-2010/2 від 20.01.2010 року ТОВ «Український промисловий банк» передає активи, якими б могло забезпечуватись виконання його зобов'язання перед ТОВ «Забудова-Центр».

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (аналогічна позиція Верховного Суду України викладена у його постанові від 02.09.2008 у справі № 23/294).

Зі змісту рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2010 року у цій справі вбачається, що його мотивувальна частина не містить висновків щодо прав та обов'язків апелянта стосовно однієї із сторін даного спору, а у резолютивній частині рішення не вказано про права та обов'язки скаржника.

Окрім цього, судова колегія вважає, що передача в іпотеку майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, на підставі Іпотечного договору №ИКГ-2010/2 від 20.01.2010 року, який оскарженим рішенням визнано дійсним, жодним чином не унеможливлює виконання зобовязань ТОВ«Український промисловий банк» перед своїми кредиторами, зокрема, і перед ТОВ«Забудова-центр», тобто не зачіпає та не порушує законних прав і інтересів апелянта як кредитора ТОВ«Український промисловий банк».

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводами апеляційної скарги не спростовано висновки місцевого господарського суду.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно зясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим господарським судом правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК щодо покладення судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Забудова-центр» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2010 року у справі №21/58 залишити без змін.

3. Матеріали справи №21/58 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України

Головуючий суддяКоршун Н.М.

СуддіКуксов В.В.

Авдеєв П.В.